Лазорко судиться у Луцьку і «валить» все на Єремеєва

Вчора у Луцькому міськрайоному суді почали розгляд справи №161/4403/15-ц за позовом відстороненого очільника «Укртранснафти» Олександра Лазорка до самої «Укртранснафти» щодо визнання незаконним рішення наглядової ради підприємства про його відсторонення.

Третьою особою у справі виступає потенційний наступник Лазорка Юрій Мірошник, якого 19 березня призначили здійснювати повноваження голови правління «Укртранснафти».

Як повідомляє видання «Під прицілом», на судове засідання не з’явився сам Лазорко (нібито через хворобу), представники «Укртранснафти» (нібито через те, що не встигли ознайомитися із матеріалами) та Юрій Мірошник (можливо, він взагалі не знає, що проти нього судяться в Луцьку). Тому судді Світлані Рудській довелося перенести розгляд.

Нагадаю, у прес-службі «Нафтогазу України» 19 березня повідомили, що «на засіданні наглядової ради ПАТ «Укртранснафта» було прийнято рішення про відсторонення Олександра Лазорка від здійснення повноважень голови правління товариства з 19 березня 2015 року. Спостережна рада обрала Юрія Мірошника особою, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови правління «Укртранснафти» з 19 березня 2015 року до 10 серпня 2015 року».

Основною причиною відсторонення, за версією «Нафтогазу України» стало те, що із початку 2015 року Лазорко погодився на збільшення вартості зберігання державної нафти на потужностях підприємств групи «Приват» у 2 рази до 6,4 гривень за тону. Як повідомляло джерело видання «Дзеркало тижня», щодня «Укртранснафта» платила 2,5 мільйона гривень за зберігання нафти.

Таке збільшення плати нібито викликало незадоволення міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина, тому він вирішив ініціювати відсторонення Лазорка.

Посадовець тоді забарикадувався у кабінеті та відмовився полишати посаду. Після цього почалися «бої» за приміщення «Укртранснафти», до яких долучився тоді ще голова Дніпропетровської ОДА Ігор Коломойський із своєю «охороною».

Його матюки на адресу журналіста Сергія Андрушка вночі 20 березня, мабуть, облетіли всю країну.

У підсумку Олександра Лазорка таки відсторонили від посади, проте посадовець із цим не змирився. Вже 19 березня він раптом «хворіє» та на період хвороби із 20 березня виконував обов’язки керівника призначає свого заступника Наталію Пархоняк.

Вона 20 березня подала у суд на «Нафтогаз України» про визнання недійсним рішення зборів акціонерів «Укртранснафти» від 12 березня 2015 року. Цим рішенням у складі наглядової ради підприємства замінили двох членів: Бойчука А. М. та Насвіщука С. В. на Білана О. М. та Пономаренка О. В. Можна припустити, що таку ротацію зробили, аби створити у наглядовій раді необхідну більшість для відсторонення Лазорка.

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=822313971172606&set=pcb.822320777838592&type=1&theater

Пархоняк посилається на те, що наказ про голосувати державним акціонерам «Укртранснафти» нібито потрібно давати не пізніше, ніж за 15 днів, а в «Нафтогазі України» не дотрималися строків. Така нібито нелегітимна наглядова рада 19 березня шістьма голосами відсторонила Лазорка.

6979688-protokol

30 березня Олександр Лазорко перестав «хворіти» та 30 березня написав заяву про відпустку на 14 календарних днів. У «Нафтогазі України» погодили відпустку із формулюванням «погоджує надання з 1 квітня 2015 року надання щорічної відпустки тривалістю 14 календарних днів Лазорку Олександру Івановичу, відстороненому відвиконання обов’язків голови Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» рішенням наглядової ради товариства від 19 березня 2015 року», – повідомив нардеп Сергій Лещенко.

Такий «тролінг» злякав Лазорка, тому він відкликав заяву про відпустку та оскаржив своє відсторонення у Луцькому міськрайонному суді. Підстави другого позову вже інші. Олександр Лазорко у Луцьку апелює до того, що, мовляв, ніяких злочинів не вчиняв, а тому підстав його відстороняти немає.

«Підставою мого звільнення може бути лише моя якась злочинна діяльність чи скоєння злочинів. Мені про якісь злочини ніхто ще не пред’являв. А згідно законодавства мене могли звільнити лише після виявлення якихось порушень з мого боку, а не до того», – каже Лазорко.

Проте претензії до Лазорка у «Нафтогазі» таки знайшли. Головний редактор «Української правди» Севгіль Мусаєва у статті «Приватная вечеринка. Как Коломойский боролся за «Укртранснафту»
вказує їх:

1. Претензии к выкачке нефти и проведения обьективной инвентаризации технологической нефти.
2. Оплата олигарху Игорю Коломойському 75 млн грн в месяц за хранение нефти на мощностях группы «Приват», хотя на операции более 50 млн гривен Лазорко должен был получать согласие набсовета, которое ему не давали. В общей сложности он оплатил 305 млн грн, что в шесть раз превышает допустимую норму.
3. С момента вступления в должность Лазорко, официальные показатели добычи «Укрнафты» снизились с 3,6 млн тонн в год до менее 2 млн тон. Есть неофициальная информация, что Лазорко транспортировал неучтенные объемы нефти на Кременчугский НПЗ «Привата».
4. Подозрения в возможных злоупотреблениях с тендерными процедурами.
5. Лазорко не выполнил решение собрания акционеров о внесении изменений в Устав, где по требованию министра были включены пункты по ужесточению контроля государства над компанией.
6.Основная часть средств госкомпании (около 2 млрд гривен) размещена почему-то не в госбанках, а в банке Коломойского.

Зрозуміло, що окрім звинувачень самого «Нафтогазу України» Олександр Лазорко шукає і зацікавлених в його усуненні. В даному випадку він киває на одвічного суперника «Привату» – координатора нафтового бізнесу групи компаній «Континіум» Ігоря Єремеєва.

Лазорко підозрює що Єремеєв хоче помститися за програну «війну» через технічну нафту в нафтопроводах. Так, Господарський суд Волинської області 5 червня 2014 року задовольнив позов «Укртранснафти» до підприємств «Тірас-Арс» та «Інвест-VEZ», що входять до групи «Континіум».

тірас-арс 2

Предметом позову стало скасування договору купівлі –продажу 40 тисяч кубометрів високосірчаної нафти від 13 грудня 2011 року між «Тірас-Арс» та «Інвест-VEZ». Нафта містилася у законсервованому трубопроводі «Кременчук-Херсон», що веде до Херсонського НПЗ – власності «Континіуму». Вартість нафти на той момент становила 171 мільйон гривень.

Суд визнав, що нафта фактично належить «Укртранснафті», а не «Інвест-VEZ».

Проте причетність Ігоря Єремеєва до конфлікту через усунення Лазорка поки так і не довели. Звичайно, у 2014 була «війна» між ним та Ігорем Коломойським за «чорне золото» у законсервованих нафтопроводах. Але нині у екс-голови Дніпропетровської ОДА та його підопічного Олександра Лазорка є потужніші суперники. Головний із них – Петро Порошенко.

А лучанам залишається згадати екс-кандидата в депутати обласної ради, що став фігурантом загальноукраїнського скандалу. Ну і ходити на засідання суду, бо справи подібного рівня важливості давно не розглядала наша місцева феміда.

1 коментар

  1. Jurko Chervony сказав:

    Місцева мафія

Залишити відповідь