Куди йдуть журналісти з фейкових ЗМІ

Нам бракує чистоти у відношенні до звання журналіст.

Не знаю з яких часів журналістика перетворилась в маніпулювання думками, перекручування фактів та просто – в поливання брудом одне одного.  Редакційна політика більшості видань –  змагання хто більше бруду викине на опонентів.

А журналісти про моральність, чесніть та об’єктивність матеріалу навіть і не пригадують. Невже ті гроші, які платять за замовні матеріали варті того, аби починати чи робити свою професійну кар’єру з фейкових статей? В Європі та Америці боряться з цим, а в нас тотально це впроваджують. Фейкових ЗМІ в нас вже стільки, що не одразу і зрозумієш де правду читати.

Не так давно у фб побачив пост прес-секретаря ГФ “Варти порядку” Олександра Волянюка. Пише, що вже йде з такої поважної посади. Але якщо пригадати трудовий шлях Волянюка, то в його роботі було лише оббріхування неугодних Палиці через кишенькові ЗМІ того ж Палиці.

Цікаво, куди потім йдуть такі “журналісти” з фейкових ЗМІ? Де продовжують і далі дискредитувати поняття журналістики? Нам вже знайома фраза “ростов не різіновий”. Так думаю і аверс з волинськими новинами не різінови, всіх журналюг не приймуть.

Я знаю нормальних професійних журналістів, які якісно виконують свою роботу та дотримуються принципів журналістики. Звичайно, праця таких не так високо оплачується. Але вони мають гідне ім’я та повагу від колег. І це цінніше за будь-які гроші.

Як висновок – є журналістика, а є журналізм.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.