Хто врятує від міліції, яка так нас «береже»?

Навколо суцільні зрадофіли – експерти по переатестації, офшорах чи референдумі у Нідерландах.

І якщо  про офшори чи голландців поговорили і забули, то тема міліцейської (чи то, пак, поліцейської) реформи близька багатьом – хтось втратив такого  близького начальника райвідділку, такого чесного дільничого чи такого непідкупного начальника слідства.

Останнім часом зі всіх сторін тільки й чути – переатестація підставна, повиганяли добрих міліціонерів, нема кому працювати, чоловік 20 років в міліції, він все знає, а тепер наберуть молодих, які робити нічого не вміють. Та ну? Де ж вони, ці «добрі міліціонери»?

Ось він, міліціонер, який просто випромінює чесність, справедливість і тверезість,  справжній експерт у спілкуванні людьми та культурі поведінки. Ба більше – еталонний зразок для наслідування і моралізатор. Знайомтеся – екс-заступник начальника управління по боротьбі з економічною злочинністю  у Рівненській області Олександр Волошин, якого  у Луцьку знають добре. Ну, принаймні, у міськвідділі, куди пан Волошин аж надто часто «заходить у гості».

Волошин

Автор блогу неодноразово чула про нескромну особу Волошина від колег із Рівного, а  згодом мала змогу спостерігати за не надто чемною поведінкою ще до недавнього часу правоохоронця стосовно патрульних поліцейських. Та, як то кажуть, краще один раз побачити, ніж сто разів почути.

У ніч на 16 квітня ми традиційно спостерігали за роботою луцьких патрульних. Що й казати, нічка видалася гарячою, та особливого шарму їй додав екс-міліціонер Волошин, який у відділі давав сольний концерт.

Волошина затримали працівники поліції охорони спільно з самооборонівцями за бійку біля «Кораблика». Сказати по правді, у замизганому з ніг до голови болотом та вимазаному кров’ю нетверезому чоловікові не одразу вдалося впізнати Волошина. Він сидів на тротуарі, похиливши голову, але вже за кілька хвилин знову «ожив» – до нього ніяк не могло дійти, за що  його затримали та одягли кайданки.

Більше про ситуацію можете почитати тут: У Луцьку знову “відзначився” одіозний рівненський екс-поліцейський.

Зрештою, Волошин добре знав, як поводитися. На прохання патрульних постійно перепитував, чи це наказ, просив показати посвідчення, розповідав про відповідальність за різними статтями. Його колега знімав усе на камеру на мобільному. Але справжнє лице він показував не для всіх. Так, він декілька разів послав «подалі» патрульних, ображав їх особисто, називаючи «відмрозками в кепках» і «собаками». Шкода,  здається пан Волошин не зрозумів, що  таким чином він демонструє свій рівень розвитку, який, виходячи з лексикону, застряг десь у «лихих» дев’яностих. Хоча чому шкода? Маємо, що маємо.

Самому порушнику вся ситуація приносила задоволення: він і його колега-затриманий чинили моральний тиск на поліцейських і самооборонівців (дивуюся стриманості хлопців і дівчат). На прохання поводитися культурніше, Волошин просто сміявся. Дійсно, дуже весело, але ж горбатого хіба могила виправить.

Але найгірше у цій ситуації те, що Волошин за собою вини не бачить. Він взагалі не розуміє, чому поліцейські втрутилися в конфлікт, бо учасники конфлікту «між собою все б порішали». А билися, бо він «просто любить битися». За останніх два місяці Волошина вже вдруге забирають за порушення,  але чи хвилює це його? Здається, ані краплі. Бо що закон для того, хто сам вважає себе законом?

Чому б і ні? Волошину не звикати. Суд вже одного разу виправдав його,  коли той нетверезим їхав разом із таким самим колегою і нагрубіянив патрульним. Суддя ( екс-міліціонер, до слова), очевидно не бачив порушень у діях Волошина, бо не хотів бачити. Кадри таки вирішують все.

Волошин взяв реванш і написав заяву у прокуратуру про неправомірну поведінку патрульної, звинувачуючи її у підробці підпису. Що ж побачимо, яким буде результат розслідування.

«Прорвемося», як пояснював сам Волошин колезі-затриманому. Враховуючи практику судових розглядів, завдяки найгуманнішому і найсправедливішому суду у світі, є шанси, що  Волошин «прорветься» й назад  у поліцію.

Так от що виходить. Революція Гідності минула, як грім серед ясного неба розгорнулася реформа і старих міліціонерів як язиком злизало. Тепер вже міліціонери з приставкою «екс» на переатестацію не ходять, бо «хворіють», а тим часом дебоширять і п’ють у кабаках. Вони, як ніхто, готові будувати нову країну без «відморозків» і «собак». Недоатестовані (та й деякі переатестовані теж) готові відстоювати ідеали честі і моралі, попиваючи первачок. Поновлені у судах повні наснаги боротися з корупцією чи, щоб не «напрягатися»,  просто з нею домовитися.

Старі кадри – старі методи.

А кадри, як відомо, вирішують все.

Пи. Си. Не минуло й дня, як на вулиці Станіславського двоє працівників міськвідділу «начудили» – один з них стріляв із пістолета у присутності дітей. Коли патрульні викликали на місце слідчо-оперативну групу,  останні відверто саботували роботу. Повпливала на них лише поява керівництва.

Патрульні прибувають, затримують, вболівають за справедливість.  А «старі ворони» своїм ока не виклюють. Кругова порука в дії. Як з такими можна будувати правоохоронну систему, яка захищатиме громадян,  а не «своїх» п’яненьких колег, які «шмаляють» із травматичної зброї у присутності дітей?

Пи. Пи. Си. От мені сподобалася ідея,  озвучена одним з медійних обличь – «Парк міліцейського періоду».

Давайте дійсно зробимо парк, чи заповідник якийсь, куди можна буде помісти таких «культурних і чесних», з дозволу сказати, правоохоронців. І ще при вході написати – «їх лишилося сього 29»  і «з рук на годувати- відкусить». І біля кожного табличку поставити – «брав хабарі», «принижував людську гідність» чи «порушував закон» . На задньому фоні можна прокручувати кадри з Ірану, де за хабар відрубують руку, а за грубу лайку– язик.

То до чого ж веду? Упевнена, вельминешанований мною пан Волошин знайшов би там своє місце і став би гідним екземпляром. Як мінімум без язика. Та й молодим екс-міліціонерам, які плутають двори житлових будинків з тиром, там теж би місце знайшлося.

Залишити відповідь