МОН стежитиме за кар’єрою випускників вишів: як і навіщо

Нещодавно Міністерство освіти і науки спільно з Пенсійним фондом почали роботу над створенням системи моніторингу працевлаштування випускників вузів і профтехів.

Поки що складно сказати, як функціонуватиме ця система, адже вона перебуває тільки на стадії розробки. Сайт “Сьогодні” розібрався, навіщо потрібен такий моніторинг, хто займатиметься його впровадженням і як часто українські випускники працюють не за фахом.

Що це за ініціатива і коли вона запрацює

У Міністерстві освіти давно думали впровадити систему, яка дозволяла б визначати, скільки студентів після закінчення навчальних закладів йдуть працювати за фахом.

“Така система дозволить відстежувати успішність подальшого кар’єрного зростання випускників з прив’язкою до закінченого навчального закладу та аналізувати перспективи університету або профтеху”, – пояснила міністр освіти Лілія Гриневич, додавши, що на основі нових даних відомство оцінить якість навчання у вишах і вдосконалює свою політику щодо них.

Міністр додала, що МОН не може створити таку систему самостійно, оскільки для цього необхідно інтегрувати реєстри, які перебувають у різних структурах.

Тому потрібно буде звести разом Єдину державну електронну базу з питань освіти і Реєстр застрахованих осіб, який адмініструє Пенсійний фонд.

“Нарешті ми досягли змін в законодавстві. Тепер потрібно, щоб все це дійсно почало впроваджуватися. Щоб на 2020 р. були закладені гроші на розробку ІТ-системи, а вже 2021 року це було здано в експлуатацію”, – пояснив директор Аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний.

Навіщо це потрібно

Завдяки такій системі моніторингу студенти зможуть вибирати, до якого вишу краще вступати, тому що бачитимуть, скільки випускників того чи іншого навчального закладу знайшли собі роботу і де вони взагалі працюють.

До слова, наявність роботи у колишніх студентів уже давно перевіряють в Польщі, Литві, Угорщині, Австрії, Іспанії. А доступ до підсумків перевірки там мають всі громадяни. На спеціальних порталах там розміщують інформацію про те, скільки осіб і який вуз закінчили, що вивчали, скільки випускників знайшли роботу, хто з них підприємець, а хто – найманий співробітник, а також яка їхня середня зарплата.

Директор Аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний розповів, що така система покаже рівень зайнятості випускників університетів, що буде певним покажчиком при виборі вишу для наступних абітурієнтів. Оскільки буде чітко зрозуміло, які перспективи на ринку праці є у випускників того чи іншого університету, а зараз такої інформації просто немає. До того ж, система допоможе правильно і ефективніше розподіляти державні гроші при формуванні бюджетних місць.

“Там, де у нас є бюджетна сфера, ми бачитимемо, який був прихід в професію. Наприклад, на сьогодні ми випускаємо з бакалаврату 6-7 тис. вчителів, хтось надходить на магістратуру і потім звідти випускається, припустимо, 5 тис. вчителів. Але ми не бачимо, куди вони йдуть далі. Хто з них входить в професію, а хто – ні. Тут з’являється велике питання, можливо, потрібно зменшити все це в обсязі? Може, випускати не 5 тис. вчителів, тому що з них більшість не доходить до шкіл, можливо, нам потрібно концентрувати фінансування, щоб підготовка була якіснішою, а зарплати вищими”, – пояснює Єгор Стадний.

Також зараз посилюється кадровий дефіцит, який потрібно відстежувати і розуміти, де знаходяться випускники на ринку праці. Цей аналіз дозволить краще концентрувати і спрямовувати державні кошти на підготовку кадрів для державних сфер. Експерт додає, що це допоможе і роботодавцям, які бачитимуть, чим зайняті потрібні їм фахівці.

До слова, побоюватися за свої персональні дані не варто.

“Йдеться не про те, щоб показувати, де працює кожна людина, йдеться про глобальні категорії. Система не стежитиме за кожним, вона даватиме зібрані дані, зведені в великі категорії”, – додає Стадний.

Експерт також пояснив, що система показуватиме не роботу за фахом, тому що це явище, яке себе вичерпало, а саме вхід в професію. А ось категорія роботи за фахом зараз актуальна тільки для випускників профтехів, там, де спеціальність точно відповідає професії.

“У вас є півтора року навчання на машиніста будівельного крана, і відповідно професія буде такою ж. А ось якщо ви випускаєтеся зі спеціальності філологія, економіка, менеджмент – зовсім не обов’язково, що ви повинні бути вчителем в школі, може бути маса професій. Головне, щоб ви були там, де потрібна кваліфікація саме вищої освіти. Ось це зможе вимірювати система. Умовно кажучи – чи працюєте ви там, де потрібна вища освіта, або ж касиром в супермаркеті, фотографом, тестувальником в ІТ-компанії, де не потрібна вища освіта”, – зазначив Стадний.

Де працюють студенти

Згідно зі звітом Міністерства освіти і науки України, найпопулярнішими спеціальностями серед абітурієнтів 2019 року були такі спеціальності, як “Філологія”, “Право”, “Менеджмент”, “Комп’ютерні науки”, “Середня освіта”. Схожі переваги були у абітурієнтів роком раніше.

Щоправда, цікаво те, що запити роботодавців кардинально відрізняються. В експертно-аналітичному центрі кадрового порталу hh.ua | grc розповіли в коментарі “Сьогодні”, що найбільшим попитом 2019 року користувалися IT-фахівці (на них припадало 15% всіх розміщених протягом 2019-го вакансій), фахівці з продажу (14%) і маркетингу (9%), виробничий і адміністративний персонал (по 6%).

“Такі відмінності між уподобаннями абітурієнтів та фактичними потребами роботодавців є передумовою дисбалансу попиту та пропозиції на ринку праці України. Однак тут варто враховувати той факт, що велика кількість претендентів шукають роботу не за фахом навчання. Так, згідно з опитуванням, проведеним кілька років тому серед користувачів порталу hh.ua | grc, зовсім в іншій сфері працюють 44% респондентів, ще 20% лише частково пов’язані з отриманою спеціальністю. Говорячи про причини такої ситуації та перекваліфікації, більшість респондентів заявляли про проблеми з пошуком роботи”, – коментує ситуацію Юлія Дрожжина, фахівець експертно-аналітичного центру hh.ua | grc.

Ті 44% респондентів, які працюють абсолютно в іншій сфері, назвали головні причини такого рішення:

  • 43% мали проблеми з пошуком роботи;
  • 38% скаржилися на низьку зарплату;
  • 27% не влаштовувала відсутність кар’єрних перспектив;
  • 23% втратили інтерес і розчарувалися в обраній професії.

“Крім того, згідно з опитуванням, серед тих, хто не працює за фахом, найбільше експертів природних і гуманітарних наук, педагогів. І якщо в перших двох випадках йдеться скоріше про низьку затребуваності фахівців на ринку, то в ситуації з працівниками освіти головною причиною зазвичай є низький рівень зарплат”, – пояснює Юлія Дрожжина.

Згідно з цим опитуванням, найбільший відсоток тих, хто не працює за фахом, виявився у випускників, які вивчають природничі науки – 52 %, у людей з педагогічною освітою і гуманітарних ця цифра становить 37 %, у тих, хто вивчав маркетинг, рекламу і медіакомунікації, – 43 % , а у інженерів і людей з технічною освітою – всього 32 %.

Саме для того, щоб врегулювати ці питання, і розуміти, куди йдуть працювати випускники вишів і профтехучилищ, потрібна така система моніторингу. Вона дозволить студентам робити усвідомленіший вибір, доцільніше направить державні гроші і допоможе шукати потрібні кадри роботодавцям.

Залишити відповідь