Міжнародний суд ООН розпочинає розгляд справи «Україна проти Росії» про «тероризм і дискримінацію»

Третього червня у Гаазі Міжнародний суд ООН розпочинає розгляд справи, щодо застосування та тлумачення Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації у справі «Україна проти Росії». Росія оголосила про намір заперечувати юрисдикцію цього суду щодо подій, які відбуваються в Україні.​

Усні слухання ​у справі «Україна проти Російської Федерації» розпочинаються у Гаазі – у Міжнародному суді ООН в Гаазі. Триватимуть слухання до 7 червня. Їх ініціювала Україна у січні 2017 року на підставі Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму 1999 року та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації від 1965 року.

Росія має намір заперечувати те, що події в Україні підлягають під юрисдикцію цього суду.

Про це повідомляється на сайті Міністерства закордонних справ Росії, пише radiosvoboda.org.

Як написала заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль у Facebook: «Росія скористалася своїм правом і зробила все можливе для того, щоб затягнути розгляд справи по суті. Розгляд справи по суті – це детальне дослідження всіх доказів, експертних думок та показів свідків, які Україна надала Суду на 17 500 сторінках ще рік тому».

Вже завтра ми знову постанемо перед міжнародним судом. Це наша перша справа перед Міжнародним Судом ООН щодо…

Gepostet von Lana Zerkal am Sonntag, 2. Juni 2019

Зеркаль висловила сподівання, що більшість поданих Україною матеріалів будуть оприлюднені на сайті Міжнародного суду ООН вже 4 червня.

«Це саме те, чого росіяни намагаються уникнути всіма можливими шляхами. Під час виступу Росії світ вчергове почує про «заколоти», «громадянську війну», «порятунок російськомовного населення», «повернення Криму» та знову розкаже казочку про «зброю в шахтах».

Олена Зеркаль повідомила, що хоч делегація України значно менша від російської, але налаштована оптимістично.

До складу делегації увійшли представники МЗС, СБУ, ГПУ, які безпосередньо розслідують справи «щодо збиття МН17, терористичних актів в Маріуполі, Краматорську, Волновасі, забезпечують надання міжнародно-правової допомоги та брали участь в усіх переговорах з росіянами щодо цих питань».

Також інтереси України захищатимуть такі відомі фахівці з міжнародного права, як професори Харольд КоуЖан-Марк Тувенін, юристи Марні ЧікДжонатан Гімблетт та Девід Зайонтс.

Які аргументи Росії?

Росія буде доводити відсутність юрисдикції за кількома підставами. Зокрема, Росія заперечуватиме наявність підстав спору між двома країнами за згаданими конвенціями, а також хоче звинуватити Україну у намаганні задіяти міжнародні механізми для досягнення своїх політичних цілей.​

«Природа українських звинувачень на адресу Росії і протиріччя між двома країнами, що виникли на їхньому ґрунті, не мають стосунку до жодної з конвенцій. Так, розв’язана Києвом громадянська війна на Донбасі не регулюється Міжнародною конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму, а претензії Києва про нібито незаконне повернення Криму до складу Росії не можуть бути пред’явлені на підставі Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації», – мовиться у повідомленні МЗС Росії.

Поряд із цим, Росія повідомила, що російські представники наведуть аргументи «неготовності України в повній мірі виконати обов’язкові процесуальні умови, які згідно зі згаданими конвенцій повинні бути дотримані до звернення в Міжнародний суд ООН».

Росія звинувачує Україну у тому, що вона, мовляв, не намагалася вирішити виниклі з Росією розбіжності шляхом переговорів або арбітражу. А також, Росія стверджує, що Україна порушила процедури, бо не звернулася попередньо до Комітету з ліквідації расової дискримінації, створеного відповідно до Конвенції 1965 року для вирішення міждержавних суперечок.

Що Україна?

Україна зібрала і подала у Міжнародний суд ООН 29 томів доказів порушень вказаних конвенцій і у 2017 році ініціювала справу проти Росії з метою її залучення до відповідальності за фінансування і підтримку актів тероризму в Україні, а також участь у скоєнні актів расової дискримінації в рамках здійснення актів агресії проти України.​

«Починаючи з незаконного «референдуму», проведеного в атмосфері залякування, російська окупаційна влада здійснює політику культурного знищення цих громад. Така дискримінаційна політика проявилася у забороні діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, хвилі зникнень, вбивств, самовільних обшуків, затримань, спроб припинити мовлення ЗМІ, а також у обмеженні на викладання української і кримськотатарської мови», – стверджує МЗС України.

Україна також направила запит до Міжнародного суду ООН з проханням вжити відповідних тимчасових заходів, з огляду на невідкладний характер ситуації.

19 квітня 2017 року суд прийняв рішення застосувати тимчасові заходи проти Росії на вимогу України.

У документі міститься вимога до Росії виконати тимчасові заходи рекомендацій Міжнародного суду ООН про скасування заборони Меджлісу кримськотатарського народу в Криму і забезпечити навчання українською і кримськотатарською мовами на півострові.

Росія цих вимог не виконала. Натомість, політика терору проти кримських татар ще більше посилилася.

Масові обшуки та арешти в анексованому Криму нагадують облави сталінських чекістів 30-50-х років ХХ століття, заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

За словами Чубарова, навесні 2019 року можна говорити про початок нової, ще «більш жорстокої хвилі репресій і гонінь на кримських татар», метою яких є спроба привести їх до «повної покірності окупантам».

16 січня 2017 року Україна розпочала справу в Міжнародному суді ООН проти Російської Федерації «у зв’язку з її численними та систематичними порушеннями Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації».

12 червня 2018 року Україна подала меморандум, який описує і доводить усі порушення конвенцій з боку Росії.

12 вересня Росія передала на розгляд Міжнародного суду свої попередні зауваження, Москва наполягає на відсутності в суду юрисдикції для розгляду справи.

Після російської анексії Криму на Донбасі триває збройний конфлікт, внаслідок якого загинули, за даними ООН, понад 13 тисяч людей. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». Росія також стверджує про «законність» захоплення Криму всупереч

Залишити відповідь