Парламент Австрії виніс вотум недовіри канцлеру. Вперше з 1945 року

Канцлер Австрії Себастьян Курц і його уряд втратили вотум довіри в парламенті. Це перша подібна поразка австрійського уряду за всі післявоєнні роки.

Колишній член керівної коаліції Курца — крайньоправа “Партія свободи” — також проголосувала за вотум недовіри, пише bbc.com.

Коаліційний уряд розвалився після того, як у ЗМІ з’явилися відеозаписи лідера “Партії свободи” Хайнца-Крістіана Штрахе, на яких він обговорює можливість фінансування партії з боку неназваного, і, наскільки відомо, фіктивного російського олігарха, в обмін на державні контракти.

Штрахе займав донедавна посаду віце-канцлера, а також відомий прихильним ставленням до Росії. Він з однопартійцями відвідував анексований Крим.

Президент Австрії призначив віце-канцлера Гартвіґа Льоґера тимчасовим канцлером.

Льоґер – член правоцентристської Народної партії (ÖVP) Курца і міністр фінансів країни, буде виконуватиме свої обов’язки, поки не буде призначений новий перехідний уряд на період до дочасних парламентських виборів, на які очікують у вересні.

Себастьяну Курцу всього 32 роки, і він був наймолодшим лідером країни у світі.

Що сталося в парламенті?

Соціал-демократична партія Австрії (SPÖ) висунула відразу два вотуму недовіри: один проти Себастьяна Курца особисто, а другий — проти його уряду.

Для того, щоб вотум недовіри відбувся, необхідна проста більшість голосів у парламенті. У нижній палаті парламенту Австрії 183 депутати. У соціал-демократів — 52 мандати, у “Партії свободи” — 51.

Сам Курц каже, що його підставили й громадяни висловлять свою точку зору на виборах у вересні.

З чого все почалося?

Понад тиждень тому в пресі з’явився відеозапис зустрічі лідера ультраправої “Партії свободи” Хайнца-Крістіана Штрахе з жінкою, яка називала себе племінницею російського олігарха.

Публікація цієї бесіди, що відбулася у 2017 році на Ібіці, призвела до розпаду керівної коаліції в Австрії та політичної кризи. Штрахе, який через скандал був змушений вивести свою партію з урядової коаліції, заявив, що його підставили.

Джерело відеозапису німецькі видання Süddeutsche Zeitung і Der Spiegel, які першими опублікували його 17 травня, не розкривають.

У суботу вранці австрійські ЗМІ та німецький таблоїд Bild отримали листа від юриста (Bild називає його ім’я — Рамін Мірфахрай), який стверджує, що це він організував зустріч високопоставленого австрійського політика з дівчиною, яка видавала себе за “племінницю бізнесмена Ігоря Макарова”.

Мірфахрай пояснює, що розмова була підлаштована в рамках “проекту на підтримку громадянського суспільства, в якому були використані методи розслідувальної журналістики”. Хто стоїть за цією ідеєю, віденський адвокат не уточнив.

У його листі йдеться, що цілі публікації розмови Штрахе з підставною “росіянкою” були юридичні й “демократично-політичні”, а далі скандал розвивався за непередбачуваним сценарієм, і залучені в нього політики самі вирішували, як реагувати на те, що сталося.

“Олена Макарова” була підставною фігурою. У засновника російської газової компанії “Ітера” Ігоря Макарова взагалі немає племінниці. Інших доказів того, що в справі брав участь будь-хто з Росії, наразі немає.

Чому запис викликав політичну кризу?

Штрахе не отримав ніяких грошей і більше ніколи не зустрічав “Олену”. Проте “Партії свободи” довелося покинути уряд.

Скандальними виявилися відвертість, з якою заступник голови уряду підтримує пропозицію задавити опозиційну пресу, і його готовність співпрацювати з “росіянами” й отримувати від них гроші.

На записі “Олена” пропонує Штрахе за російські гроші купити половину акцій впливового австрійського таблоїда Kronen Zeitung і змусити його підтримувати “Партію свободи”.

В обмін Штрахе пропонує їй державні контракти, пояснюючи, що має намір побудувати такий же медіапростір, як в Угорщині. Там при прем’єр-міністрі Вікторі Орбані найбільші опозиційні ЗМІ закрили або ж купили лояльні прем’єру бізнесмени, після чого вони перестали критикувати уряд.

“Партія свободи” відома своєю проросійською позицією з багатьох питань. Вона виступає проти санкцій стосовно Москви, а її лідер та члени політсили неодноразово відвідували Росію й анексований Крим.

Залишити відповідь