Портников: Кернес домагається, щоб назви вулиць у Харкові не сильно відрізнялися від назв вулиць у Бєлгороді

Спроба мера Харкова Геннадія Кернеса повернути ім’я маршала Радянського Союзу Георгія Жукова на карту міста може призвести до конфлікту з державними інституціями, вважає політичний оглядач Віталій Портников. Він нагадав про події у Донецьку та Луганську.

Про це йдеться на сайті gordonua.com.
Мер Харкова Геннадій Кернес хоче, щоб вулиці міста мали такі самі назви, як і в Росії. Таку думку в колонці для “Радіо Свобода” висловив політичний оглядач Віталій Портников, коментуючи намір Кернеса повернути ім’я радянського воєначальника Георгія Жукова перейменованому в межах декомунізації проспекту.

“Жуков – це людина, яка пов’язує Україну з російським пострадянським історичним міфом. Кернесу, як виглядає, не цікава сама особистість Жукова, але він домагається, щоб назви вулиць у Харкові не сильно відрізнялися від назв вулиць у Бєлгороді. І новою цю позицію харківського мера – як і багатьох його виборців – назвати не можна. Просто до президентських виборів 2019 року Кернес міг припускати, що публічне анонсування такої позиції може призвести до конфлікту з державними інституціями в Києві. А після виборів сама можливість такого конфлікту виглядає в очах Кернеса мінімальною – чи то тому, що тепер він уважає себе частиною цих інституцій, чи то тому, що для нього – і не для нього одного – держави, яку виборювали з 2014 року, більше немає”, – написав оглядач.

За його словами, “це найнебезпечніший наслідок ситуації”.

“Що буває, коли для місцевих еліт держава перестає існувати, ми добре знаємо по долі Донецька і Луганська. Але найважливіше в цій аналогії – це не презирство до держави, а саме розлом історичної пам’яті. Багатьом подобається твердження, що в кожному українському регіоні історична пам’ять може бути своя, нехай одні називають вулиці ім’ям [українського націоналіста Степана] Бандери, а інші – ім’ям маршала Жукова. Яка різниця, все це – функції місцевого самоврядування і побажання громадян, головне – як люди живуть, тарифи, боротьба з корупцією”, – зазначив Портников.

Він уважає, що “з цим не посперечаєшся, але якщо в одній частині країни буде своя історична пам’ять, а в іншій – історична пам’ять держави, яку Україна офіційно визнала державою-агресором, то рано чи пізно частина країни з історичною пам’яттю держави-агресора може стати частиною території держави-агресора”.

“Спільна історична пам’ять, спільна мова і спільна церква об’єднують людей набагато більше, ніж тарифи, телеканали та боротьба з корупцією. Українців цій простій істині повинні були навчити Крим і Донбас. Але, схоже, не навчили”, – заявив Портников.

Проспект Маршала Жукова у Харкові було перейменовано на проспект Петра Григоренка у 2016 році в межах виконання закону про декомунізацію. Водночас на проспекті залишається бюст Жукова. Пам’ятник у травні 2018 року невідомі знесли, але пізніше комунальні служби його відновили.

8 травня 2019 року на сайті міськради Харкова було опубліковано петицію з пропозицією повернути проспекту Григоренка його історичну назву. 9 травня петиція набрала необхідну кількість голосів – 5 тис.

Кернес стверджував, що повернення імені Жукова на карту міста стане проявом “історичної справедливості” і не буде порушенням закону.

10 травня директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович заявив, що перейменування проспекту на честь Жукова буде порушенням закону. Він зазначив, що законність таких перейменувань в інших українських регіонах підтверджено рішеннями судів.

Кернес у відповідь підкреслив, що погляди українців на процес декомунізації можуть відрізнятися від думки В’ятровича.

Залишити відповідь