Врятувати Зе Президента: плюси, мінуси та підводні камені переїзду Зеленського з Банкової

Чому новообраний Президент України Володимир Зеленський хоче з’їхати з Банкової разом зі своєю адміністрацією та де тут можуть виникнути проблеми – розбирались журналісти 24 каналу.
Держслужба охорони запевняє, що охоронятиме Президента України незалежно від того, де він вирішить працювати. Але обережно натякає, що переїзд може спричинити, м’яко кажучи, чимало проблем. Екс-заступник голови Адміністрації президента Дмитро Шимків пояснив, що перенесення Адміністрації з вулиці Банкової у Києві коштуватиме десятки мільйонів доларів.

Чому Зеленський хоче переїхати з Банкової?

Тому що не бачить сенсу у президентській резиденції. Ще напередодні другого туру президентських виборів Зеленський заявив, що має намір перенести Адміністрацію Президенти з Банкової у Києві на інше місце. За його словами, в європейських країнах старі резиденції використовуються для екскурсій.

Майбутня перша леді України Олена Зеленська пояснила також, що не хоче, аби її чоловік сидів в Адміністрації Президента на Банковій.

Ми не хочемо заходити всередину. Це місце заражене темним негативним минулим. Ми були б раді зробити з цього будинку сучасний музей або передати його в який-небудь університет,
– пояснила вона.

Представник команди майбутнього президента екс-міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що перенести АП в інше місце можна досить швидко, бо, за його словами, “переїзд – це радше символ”. “Усередині команди це буде важливо – відірватися від старих реалій, принципів, від стін. Якщо цим зайнятися, я думаю, ми зробимо це досить швидко”, – сказав він.

При цьому Данилюк наголосив, що перенесення Адміністрації Президента з Банкової не створить проблем. Щоправда, в управлінні Держохорони цю думку не поділяють, акцентуючи на тому, що переїзд – це і проблеми, і ризики.

Ідеться не лише про збереження радянських систем зв’язку засекреченими телефонами і перехід на WhatsApp як вид “найсекретнішої комунікації”, про що заявив Данилюк. Ідеться про доволі складну організацію системи безпеки. В тому числі – і самого Зеленського.

До чого тут безпека та охорона Зеленського?

Зеленський скоро стане Президентом. Зеленський скоро стане Головним військовокомандувачем. Все, що він робитиме, говоритиме та плануватиме, матиме вплив на Українську державу. Відтак його фізична та інформаційна безпека безпосередньо пов’язані із безпекою України. Особливо – в умовах війни.

Начальник державної охорони Валерій Гелетей пояснив 24 каналу, що його управління бере Зеленського під державну охорону в місцях постійного і тимчасового перебування, як тільки Президент держави вступає на посаду.

У першу чергу – це безпека не просто Президента, а Головнокомандувача, яким стане Володимир Зеленський уже найближчим часом. Потрібно розуміти також, що Росія не відмовляється від своїх планів із реалізації агресії щодо нашої держави. Ставка головного військовокомандувача має бути захищена максимально, не лише з вулиці, а і з повітря… Якщо поступить завдання по фізичному знищенню Головнокомандувача – ми маємо унеможливити його виконання. А, за нашими даними, такі завдання неодноразово поступали,
– наголосив він.

Чи дійсно можливо перенести Адміністрацію президента в інше місце?

Перенести – можливо. Організувати належний захист і безпеку – теж. Але це буде дуже довго і дуже дорого. Одразу з кількох причин:

Фізична безпека. Це – один із головних пріоритетів служби державної охорони. Тому вони мають розуміти, у якій будівлі працює глава держави. “Є негативна практика у світі. Тільки у США вбили трьох президенті. Дай Бог, щоб Україна такого не взнала. Всі ті теоретичні загрози, які існують, потрібно практично відпрацювати. Тому постійно працює і кінологічна служба, і контрснайперські пари, і вживається ще багато заходів, про які ми говорити не можемо”, – пояснив він.

Механізм охорони Президента в урядовому кварталі уже є добре налагодженим. Настільки, що Держохорона добре знайома із усіма мешканцями цього кварталу.

Заходи безпеки – це постійний моніторинг маршрутів, місць його перебування, повітря, мешканців оточуючих будівель. Ніщо не заважатиме стороннім особам зняти квартиру чи будиночок напроти Адміністрації президента. Напрацьована сьогодні схема передбачає, що ми знаємо всіх мешканців урядового кварталу. Ми не робимо нічого, що заважатиме їхньому активному життю. Але всі вони знають, що ми можемо до них постукати у двері і ставляться до цього із розумінням. Це – специфічна тема. Але якщо з’явиться хтось, хто несе загрозу – ми зможемо швидко на це відреагувати. Мешканці розуміють специфіку нашої роботи, ми розуміємо, що таке особистий простір та недоторканість житла. Тому стосунки із місцевими жителями у нас цілком добросусідські,
– розповів Гелетей.

Крім того, Держохорона контролює не лише людей, які з’являються біля будівлі АП. Вона стежить і за станом всієї будівлі, контролюючих систем водопостачання, електромережі і системи вентиляції. Що, згадуючи історію із отруєнням Скрипалів, не настільки вже і зайва пересторога. Ну, і системи зв’язку – теж. Що підводить нас до наступного пункту.

Інформаційна безпека. “Важливо, де працює президент, як захищений його кабінет, як захищене те місце, де він проводитиме наради. Засідання РНБО, наприклад, це процес постійної комунікації у режимі цілком таємно та особливої важливості. Ідеться про державну таємницю. В умовах агресії у будівлі, яка незахищена, буде неможливо працювати”, – пояснив Гелетей.

Ситуаційна кімната (та сама, із безліччю моніторів, які дозволяють бачити і контролювати все і одразу), яка є досягненням колишнього заступника голови Адміністрації Президента Дмитра Шимківа, не була простою забаганкою. Як пояснив Гелетей, під час війни керувати військами та військовими операціями потрібно із захищеного місця.

Де є можливість комунікувати, отримувати інформацію із відкритих та закритих джерел, де є спецзв’язок, де є можливість збирати членів РНБО, і все це має бути убезпечено від доступу сторонніх осіб,
– додав він.

Ідеться не лише про велику кількість “засекречених телефонів”, про які заявив Данилюк. Ідеться про можливість, наприклад, спілкуватись із керівниками тих військових підрозділів, які перебувають на Донбасі, та приймати оперативні рішення так, аби ворог про це не знав. Під час війни взагалі важливо, щоби ворог знав про тебе якомога менше. А для цього потрібно набагато більше дорого технічного обладнання, ніж “телефони Данилюка”.

Міжнародні зобов’язання. Україна приймає у себе представників світової спільноти. За словами Гелетея, у 2018 році ми прийняли 96 міжнародних візитів. Це – державні візити, офіційні і робочі візити президентів, прем’єр-міністрів, спікерів та лідерів міжнародних організацій. Всіх, хто до нас приїжджає, ми повинні охороняти. Організація безпеки цих візитів складається із певних правил, які, в тому числі, включають, і роту почесної варти, і державний церемоніал. Все це, так чи інакше, зав’язано на центрі Києва та урядовому кварталі. Проробити нову систему організації безпеки міжнародних делегацій швидко та запросто не вийде.

Комунікації. Переносити кудись саму лише Адміністрацію Президента – неефективно. Президент та його адміністрація не можуть працювати самі по собі, в ізоляції від оточуючого світу. Тобто, досвід екс-президента Віктора Януковича показує що, звісно, може. Просто це погано закінчується.

Урядовий квартал – це не тільки Адміністрація президента. Це і адмінбудівля Кабінету міністрів, і Верховна Рада, і парламентські комітети, і Національний банк. Це – взаємопов’язані речі, працівники всіх цих органів постійно комунікують між собою і постійно пересуваються із одної будівлі в іншу. Система захисту урядової безпеки, це – не лише ті патрульні, яких ми бачимо. Це ще і оперативні заходи безпеки,
– нагадав Гелетей.

Тому для того, аби всі працювали із максимальною ефективністю – їм краще знаходитись поруч, аби на пересування між ними працівниками необхідно було фізично витрачати менше часу та енергії.

Чому не можна просто переїхати в уже існуючий офіс у Києві чи за його межами?

Тому що “просто” – не вийде. Про організаційні труднощі такого рішення детально розповів Шимків, пояснюючи, чому потрібно порахувати, скільки буде коштувати оренда, скільки буде коштувати фіт-аут, перевезення, і де можливо буде працювати, поки новий офіс будується чи організовується.

Суто безпекові питання також матимуть свої нюанси. За словами Гелетея, КВЦ “Парковий”, який називали ймовірним місцем офісу для Президента Зеленського, наприклад, непридатний для того, аби там функціонував такий офіс і щоби там було безпечно. Та і взагалі 90% будівель у Києві для цього не пристосовані – тому що їх “можна знешкодити переносними військовими системами, вистріливши з плеча”.

Все те, що відбувається у світі, на кордоні із Росією, все те, що відбувалось із, наприклад, Савченко і Рубаном нещодавно, все це – не просто якісь сценарії, про які цікаво поговорити. Це – реальні загрози. В Україні на руках зброї стільки, що важко уявити. Ідеться не лише про автомати та міномети, є і більш потужна зброя. Ігнорувати це – катастрофічна недбалість. В умовах війни із Росією такі речі є неприпустимими,
– нагадав він.

Крім того, як пояснили 24 каналу у прес-службі управління Держохорони, навіть якщо вдасться знайти достойний офісний центр – одразу туди переїхати не вийде. Тому що будівлю потрібно буде перевірити і убезпечити. Це означатиме, що який би сучасний ремонт у ній не був, він буде знищений: всі комунікаційні системи перекладатимуть наново, а потім робитимуть новий ремонт.

Що ж стосується винесення Адміністрації Президента за межі міста – це додасть до вищеперерахованого ще одну статтю витрат, пов’язану із охороною. “Теоретично, офіс президента можна обладнати у будь-якому місці, і за містом, і в якомусь селі. Але є ще питання комунікації із Верховною Радою, кабінетом міністрів, комітетами. Прийняття рішень – це постійні обговорення. Комусь доведеться на них постійно доїжджати. Чи буде це більш затратним для управління Держохорони? Так. Доведеться залучати більше військовослужбовців Держохорони, аби вони контролювали нові маршрути”, – розповів Гелетей.

Чи дійсно потрібно переносити Адміністрацію Президента?

Насправді – потрібно. Скорочувати штат АП, до речі, теж. Але потрібне не символічне перенесення чогось кудись. Потрібна реальна реформа всієї системи (яку вартувало би почати не з переїзду, а з ліквідації такої структури, як, наприклад, Державне управління справами).

Про те, що будівля Адміністрації на Банковій не дуже пристосована для роботи у сучасних умовах, почали говорити ще за президентства Ющенка. З ідеї перенесення Адміністрації в якесь інше місце, починаючи із того ж Ющенка, також починали свою роботу всі президенти України. Але всі впирались у те, що переносити потрібно не саму Адміністрацію, а весь урядовий квартал. А для того, аби належним чином налагодити роботу всіх держслужбовців на новому місці, потрібні час і гроші.

Єдиним, хто не надто цим переймався, був Янукович, який практично перестав з’являтись на Банковій. Що створили чимало незручностей для всіх користувачів київської інфраструктури. Та і питання збереження якихось таємниці від Кремля для нього не існувало. Тому це – точно не той приклад, на який потрібно рівнятись.

Свого часу київські архітектори розробляли проекти урядових кварталів у промзонах на околицях Києва. До них можна повернутись. Але на їхню реалізацію все ще потрібно багато грошей. І часу. У тому числі – через безпекові нюанси. Управління держохорони не має досвіду побудови системи захисту “з нуля”: всю свою історію вона працювала із системами, отриманими у спадок від Радянського Союзу, які постійно розвивались, покращувались та змінювались під потреби сучасності.

Лише на те, аби розробити проект такої системи захисту, підуть місяці. І ще трохи більше може зайняти його реалізація. Тому якщо Зеленський дійсно прийме рішення щодо переїзду із Банкової та вирішить реалізувати його належним чином – не факт, що він встигне це зробити протягом його каденції.

 

Залишити відповідь