Україна значно піднялася в рейтингу Doing Business за якістю судочинства

Ми ще відстаємо від країн Заходу, але вже обігнали сусідів по колишньому радянському блоку За індексом якості судових процесів українські суди оцінюються в 11,5 бала з 18, що відповідає високим показникам серед країн-членів Організації економічного співробітництва і розвитку.

Про це йдеться в звіті Всесвітнього банку Doing Business 2019.

Індекс якості системи судочинства визначає час і вартість вирішення комерційної суперечки в місцевих судах першої інстанції, а також якість судових процесів, яка залежить від впровадження в країні передових методів, що сприяють підвищенню ефективності розгляду справ, зокрема автоматизація судів і альтернативне вирішення спорів. Цей індекс є основним у визначенні рейтингу в компоненті “Забезпечення виконання контрактів” звіту Doing Business.

Народний депутат Ігор Лапін переконаний, що суспільство бачить лише “вершину айсберга” реформи судової системи, тому часто її критикують.

«Насправді, якщо говорити про реформування судової системи, то вона складається з декількох етапів. Один з етапів – це законодавство і зміни до процесуальних кодексів. Це залежало від парламентарів. Другий етап – це перезавантаження особового складу. На жаль, попри успішний перший етап судової реформи, а про це свідчить звіт Всесвітнього банку Doing Business 2019, ми бачимо багато невдоволення щодо особового складу. Так давайте подивимось на особовий склад», – прокоментував народний обранець.

Лапін зазначив, що станом на 2013 рік в Україні було близько 9 тисяч суддів, серед яких не бажаючі проходити переатестацію або не бажаючі показувати свої статки, третина з них звільнилася самі. А ті, що залишилися, були обрані при президентстві Януковича. І фактично жодного нового конкурсу проведено не було.

«Отже, на сьогоднішній день, ми маємо не переформатований особовий склад судівської системи. Законодавство говорить про неможливість політиків впливати на судову гілку владу. Ми пам’ятаємо, як колись судді обиралися у Верховній Раді, як вони проходили комітети і т. д. На теперішній час, найкращий європейський досвід зробив так, що політики не можуть впливати на незалежну судову систему», – зауважив парламентар.

Політик наголосив на тому, що незважаючи на те, що президентом вноситься указ про призначення суддів, тим не менше, він не є учасником відбору суддів. Він немає ніякого впливу згідно своїх повноважень.

«Попри колосальну критику, на сьогоднішній день, ми маємо недолугість не самої судової реформи а недолугість переформатування особового складу. Для цього потрібна зміна не одного покоління. В країнах ЄС судова реформа вважалася надскладною і тривала вона не п’ятирічками чи десятирічками, а більше 50 чи 100 років, доки менталітет нових суддів змінився з новим поколінням», – додав Лапін.

Як говориться в звіті, Україна полегшила виконання контрактів, запровадивши спрощений порядок розгляду малозначних позовів і досудового врегулювання спорів за участю суддів, які діють у всіх господарських судах країни. Це стало можливим завдяки судовій реформі. Індекс якості судових процесів України в 11,5 балів трохи відстає від Франції (12), Угорщини (12), Греції (12), Латвії (12,5). За цим індексом Україна демонструє кращі показники, ніж Польща (11), Болгарія (10,5), Китай (Гонконг) (10), Бельгія (8).

В цілому по компоненту “Забезпечення виконання контрактів”, що включає Індекс якості системи судочинства в 2018 році, Україна посіла 57-е місце, піднявшись на 4,63 пункту в порівнянні з минулим роком.

Залишити відповідь