Як перейти з Московської церкви в Українську. Усі деталі нового закону

Верховна Рада 17 січня врегулювала процедуру зміни юрисдикції релігійних громад. Законопроект №4128-д передбачає зміни до законів «Про свободу совісті та релігійні організації» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Після декількох невдалих спроб документ підтримали 229 нардепів. Категорично проти виступили лише представники «Опозиційного блоку» та деякі позафракційні депутати, пише Главком.

Опір очолив православний олігарх Вадим Новинський, головний захисник Московської церкви в Україні. Підійшовши до президії він вимагав у спікера парламенту Андрія Парубія зняти з розгляду законопроект. Спікер на провокації екс-регіонала не піддався, а Новинському неочікувано відповів: «Відійди від мене, нечисть!».

Необхідність унормування питання переходу парафій постала після утворення в Україні помісної православної церкви і рішення парламенту зобов’язати церкву Московського патріархату в Україні змінити свою назву. За словами експертів, попри прогресивне за європейськими мірками українське законодавство, що регулює релігійні питання, зміни потрібно було вносити, аби унеможливити конфлікти між релігійними громадами різних центрів підпорядкування.

Хто є парафіянином?
Зміни до закону вводять таке поняття як «членство у релігійній громаді», яке «ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту релігійної громади». Проте визначення цього членства немає. У статутах багатьох нині діючих парафій також відсутнє визначення членства, не прописані підстави його набуття та виключення. Один із авторів законопроекту Микола Княжицький в коментарі «Главкому» каже, що всі ці моменти має унормувати сама релігійна громада, яка вноситиме відповідні положення до свого статуту. «Членство визначає зібрання парафії», – додає в коментарі «Главкому» релігієзнавець Юрій Чорноморець. За його словами, якщо раніше в парафіях керували так звані десятки і двадцятки на чолі з настоятелем храму, а рішення  «спускалися» до них від митрополита чи архієпископа, то тепер можливість вирішувати матимуть члени релігійної громади – прості люди, які постійно відвідують храм.

Як реєструвати релігійну громаду?
Для реєстрації релігійної громади громадяни в кількості не менше 10 людей, які досягли 18-річного віку подають до облдержадміністрації заяву та статут. До статуту повинні бути внесені відомості про утворення організації, обрання керівників, найменування об’єднання, протокол загальних зборів віруючих. Окрім того має бути надана копія документа про право власності чи користування приміщенням. У випадку зміни місцезнаходження релігійної громади має бути подана належним чином засвідчена копія документа про право власності або користування приміщенням, або письмова згода власника приміщення на надання адреси за місцезнаходженням релігійної громади, зазначеним у статуті.

У законі залишається незмінним право не реєструвати релігійну громаду.  «Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов’язковим, крім випадку здійснення діяльності як юридична особа», ідеться в ухваленому законі. «Мета цього законопроекту – не підігравати якійсь релігійній громаді, як би ми прихильно до неї не ставилися. Мета законопроекту – запобігти конфліктам, які хочуть спровокувати в Україні», – запевняє один із ініціаторів закону, нардеп Микола Княжицький. За його словами, документ містить положення, які суттєво зменшать вірогідність конфліктів.

Як змінити підпорядкування парафії?
Депутати врахували зауваження, які ще минулого року висловлювала щодо законопроекту церква Київського патріархату. Церковники пропонували парламентарям умовою переходу парафії до іншої конфесії зафіксувати волю 2/3 членів релігійної громади, а не «простої більшості осіб», що передбачав попередній законопроект №4128. «Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін до статуту ухвалюються не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до її статуту (положення)», – ідеться в остаточні редакції зміненої статті 8 Закону «Про свободу совісті та релігійні організації». Рішення про зміну підлеглості фіксується підписами парафіян, які її підтримали. З іншого боку, в ухваленому законі не визначена сама процедура: де мають проводитися збори, яким чином мають голосувати парафіяни, хто і як рахуватиме їх голоси, і скільки врешті-решт голосів складатимуть ті дві третини. Адже дві третини від 20 і 200 членів релігійної громади – це різна кількість парафіян, якою можуть маніпулювати нинішні керівники релігійних громад, не бажаючи втрачати владу.

Народні депутати не вважають ці нюанси великою проблемою. «Ми не можемо убезпечитися від усіх випадків, які бувають у житті. Жоден закон не може це зробити. Завжди буде хтось, хто намагатиметься його обійти. Просто держава повинна запропонувати концепцію ухвалення таких рішень», – каже автор змін до «релігійного» закону Микола Княжицький, надаючи право самим релігійним громадам у своїх статутах визначати умови набуття членства у громаді, їхні права і обов’язки.

Що буде з парафіями, які змінили юрисдикцію за старим законом?
Релігієзнавець Юрій Чорноморець звертає увагу на те, що до останнього часу не всі релігійні громади, які вже змінювали юрисдикцію на користь Православної церкви України, керувалися нормою про дві третини охочих, а тому може постати питання про їх повторну перереєстрацію.

«До речі, поки що, за старими нормами нормах про перехід оголосили 82 громади, двох третин не було у двох випадках. Ну і ще були два випадки голосувань за те, щоб залишитися в УПЦ МП. Демократично», – написав експерт на своїй сторінці у Facebook.

Натомість депутати вважають, що переоформляти перехід до помісної церкви тим релігійним громадам, які вже встигли це зробити, не потрібно. «Закон зворотної сили немає. Громади, які перейшли раніше, користувалися чинним на той час законодавством. А цей закон вступить у силу після підписання – з дня, наступного за днем його опублікування», – пояснює Княжицький.

За ким залишаться храми і церковне майно?
Реєструючи парафію її члени повинні надати документи, які засвідчують право власності чи користування приміщенням, яке вона використовує.

Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав таких релігійних громад, ідеться в законі. Але документ передбачає виняток, за яким релігійні організації можуть бути обмежені у здійсненні права власності.

Так, зміни до статті 18 закону «Про свободу совісті та релігійні організації» забороняють продавати чи відчужувати в інший спосіб релігійне майно «до завершення процедури зміни підлеглості… релігійним об’єднанням» шляхом реєстрації нового статуту.

Що робити, якщо немає дві третини голосів?
Частина громади, не згодна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею (храмом) і майном з їхнім власником (користувачем).  Іншими словами, якщо частина парафіян захоче перейти від церкви Московського патріархату до Української церкви, то вони мають право укласти свій договір приміщення, яке хочуть використовувати. На думку експертів, у законі залишатиметься право спільного користування храмами для богослужінь, але у більшості випадків церкви-антагоністи ним не користуватимуться.

Як далі жити парафіям Московського патріархату?
Законодавець визначив права для релігійних громад церкви, чий центр знаходиться закордоном. Держава визнає право парафії на її підлеглість релігійній організації, з центом (управлінням) за межами нашої держави. Отже, релігійні громади Московського патріархату зможуть продовжувати діяльність в Україні, просто цю підпорядкованість потрібно обов’язково зафіксувати у своєму статуті, або у додаткових документах під час реєстрації. Але для того, щоби перереєструвати статути у відповідності до закону, ухваленого 17 січня, парафії церкви Московського патріархату повинні будуть спочатку змінити свою назву, як того вимагає закон, ухвалений у грудні 2018 року, інакше перереєстрація для таких громад не відбудеться. «Їм (парафіям церкви Московського патріархату) був наданий термін для змін, протягом якого вони повинні ці зміни здійснити. Якщо вони це не зроблять, їх не перереєструють», – наголосив Микола Княжицький.

Боротьба триває
Тим часом екс-регіонали Вадим Новинський і Олександр Долженков вже зареєстрували постанову про скасування рішення парламенту. Новинський пояснив таке рішення тим, що перед ухваленням змін до внесеного у парламент законопроекту №4128 його слід було відкликати, а вже потім зареєструвати новий документ №4128д, який в підсумку і був ухвалений. Окрім того, на його думку ухвалений документ тільки погіршуватиме ситуацію. «Я впевнений, що нас чекають спроби захоплення церковного майна», – не переставав нагнітати ситуацію Вадим Новинський у кулуарах Верховної Ради.

Михайло Глуховський, «Главком»

Залишити відповідь