Чи є за що звільняти Уляну Супрун?

Комітет з питань охорони здоров’я підтримав постанову, в якій депутати пропонують Кабміну звільнити виконувачку обов’язків міністра охорони здоров’я Уляну Супрун та її заступника Олександра Лінчевського. На засіданні не було народних депутатів, які підтримують і співпрацюють з нинішнім керівництвом МОЗ: Оксани Корчинської, Сергія Березенка й Ірини Сисоєнко.

Громадське з’ясовувало, наскільки обґрунтовані звинувачення комітету на адресу очільниці міністерства та її команди, та до чого це призведе.

Вимирання українців

Вимирання українців прискорилося: якщо у 2016 році кількість померлих була на 175 тисяч більше ніж народжених, то вже у 2017 році — збільшилася до 198 тисяч,

— з пояснювальної записки до Постанови

Цифри, наведені в пояснювальній записці до постанови про відставку Супрун та Лінчевського, неправильні. Негативний приріст населення в 2016 році склав 186 тисяч, а у 2017-му — 210 тисяч людей.

Однак, якщо дивитися тільки демографічний реєстр, вийде, що найгіршими міністрами були Раїса Богатирьова (1999-2000 рр.) та Віталій Москаленко (2000-2002 рр.), адже на зламі дев’яностих і двохтисячних помирало на 400 тисяч більше людей, ніж народжувалося.

За останні чотири роки українці стали менше народжувати. Цей показник знизився більш ніж на 20 відсотків. Але це радше свідчить про економічний стан країни, адже що слабша економіка, то менше впевненості в майбутньому.

Крім того, автори постанови проігнорували те, що скоротився показник смертності. Так, за міністра охорони здоров’я Олега Мусія (465 882 осіб — 2014 рік) померло на 100 тисяч більше, аніж при Уляні Супрун (363 987 — 2017 рік).

Міграція медиків

Близько 70 тисяч медиків виїхали за два останні роки за кордон. Ще 50 тисяч виїдуть протягом найближчих кількох років за умови продовження політики МОЗ у сфері охорони здоров’я,

— з пояснювальної записки до Постанови

Точної інформації про те, скільки медиків виїхало працювати за кордон, немає. Оскільки статистику міграції за професіями в Україні не ведуть.

Ольга Богомолець і деякі політики постійно посилаються на інформацію про 70 тисяч медиків, які емігрували. Цю цифру нібито наводять профспілки. Але в МОЗ її спростовують.

«Офіційна статистика щодо трудової міграції медпрацівників за кордон не ведеться. Також невідомо про ведення якісних і доведених підрахунків щодо виїзду лікарів за кордон недержавними організаціями чи установами. Тому будь-які заяви щодо кількості медпрацівників, що виїхали з України, не мають надійних підстав», — йдеться в заяві міністерства.

Провалена вакцинація

Колективний імунітет нації знищено: рівень вакцинації населення впав нижче показників 90-х років,

— з пояснювальної записки до Постанови 

Всесвітня організація охорони здоров’я каже, що в 2016 році в Україні був один з найнижчих рівнів вакцинованості населення за останні 10 років. Але у 2017 кількість населення, охопленого програмою вакцинації зросла. За окремими напрямками вдвічі.

Високий рівень недовіри населення до вакцинації викликаний численними кампаніями проти вакцини. Найяскравіший приклад — смерть 17-літнього хлопця в Краматорську нібито від індійської дешевої вакцини, завезеної в Україну UNICEF. Тоді ця історія облетіла всі медіа і суттєво позначилася на готовності українців вакцинуватися.

Міжнародна закупівля ліків

Міжнародні закупівлі ліків зірвано: громадян змусили за два останні роки витратити з власних заощаджень 6,7 мільярдів гривень на ліки, кошти на які виділяла держава для медичного забезпечення лікарень,

— з пояснювальної записки до Постанови 

У бюджеті на 2018 рік закладали 5,9 мільярдів на міжнародні закупівлі. І ця сума покриває лише 45% потреб усіх пацієнтів. Якби люди, що потребують медичної допомоги, заплатили з власної кишені 6,7 мільярдів гривень за лікування упродовж одного року, а не двох, то не покрили б усіх потреб пацієнтів. І це вже питання до уряду, який вносить такий бюджеті, а надто до депутатів, які за нього голосують.

У 2018-му міжнародні закупівлі почалися значно раніше, ніж у попередні роки. У листопаді сформували необхідний перелік ліків, у квітні підписали договори з міжнародними закупівельниками й оголосили тендери. На початок осені Crown Agents закупило вже 70% ліків від замовленої потреби, ПРООН — 40%. UNICEF очікує уточнень за результатами нової методики розрахунку потреби у вакцинах

Чому виникли такі розриви? Мінохорони здоров’я надолужує відставання, які виникли кілька років тому, коли запускали закупівлі ліків через міжнародні організації. Тоді фактично за програмою 2015 року ліки купували вже у 2016-му. Водночас економили чималі гроші, на які за додатковою програмою докуповували той чи інший потрібний препарат.

Тепер, коли голова комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець каже, що за міжнародними програмами досі не закритий 2015 рік, вона фактично критикує міжнародних закупівельників і МОЗ за те, що вони зекономили кошти. Адже потреба в ліках, які могла профінансувати держава, закрита на 100%, а на заощаджені кошти здійснюються додаткові закупівлі.

Недофінансування

Головні напрямки — лікування онкологічних і серцево-судинних захворювань, що разом спричиняють 80% усіх смертей населення України, — профінансували лише на 27% і 30% відповідно,

— з пояснювальної записки до Постанови 

МОЗ закуповує ліки відповідно до виділеного бюджету, який ухвалює Верховна Рада. Цьогоріч — це 5,9 мільярдів гривень. Менше половини від потреби. Відповідно програму «Доросла онкологія» фінансують на 30%, водночас інші програми можуть бути забезпечені стовідсотково.

Попри те, що у 2016 році закінчилася державна програма «Онкологія», фінансування лікування хворих не припинили. У 2017 році на закупівлю ліків проти раку для дорослих виділили 809 мільйонів гривень, що вдвічі більше, порівняно з попереднім роком. А для дітей — 558 мільйонів гривень, на 200 мільйонів більше, ніж у 2016 році.

Відшкодування вартості ліків від серцево-судинних захворювань відбувається за програмою «Доступні ліки».

«З 2017 року було виписано 15,5 мільйонів рецептів для пацієнтів, які мають хронічні серцево-судинні захворювання, бронхіальну астму або діабет 2 типу, на загальну суму 708 мільйонів гривень. У 2018 році бюджет був розширений і становить 1 мільярд гривень», — зазначала Уляна Супрун у квітні.

Гроші пішли за пацієнтами запізно

Зірвали вчасне впровадження автономізації медичних закладів і принципу «гроші йдуть за пацієнтом»,

— з пояснювальної записки до Постанови

Гроші мали піти за пацієнтом 1 липня 2017 року. Але до того часу народні депутати спромоглися ухвалити необхідний закон тільки в першому читанні. Фінальне голосування голосування було 19 жовтня 2017 року, а президент Петро Порошенко взагалі підписав закон за три дні до Нового року.

Тому реформа стартувала із запізненням в один рік. Але планують її завершити до кінця 2018-го. Уже сьогодні Нацслужба здоров’я підписала 623 договори з комунальними і приватними закладами. Ті, хто ще не приєднався до реформи, зможе це зробити під час третьої хвилі підписання наприкінці року.

Закон про автономізацію закладів запрацював рік тому, через півроку після ухвалення парламентом і підпису президента. Звинувачувати МОЗ у затягуванні процесу автономізації дивно з огляду на те, що тільки автономізовані заклади можуть долучитися до реформи первинки, яка є номером один Міністерства в цьому році.

Що змінює рішення комітету?

Нічого. Позаяк Уляна Супрун досі в статусі виконувачки обов’язків, єдине, що можуть робити депутати, — голосувати за подібні постанови. Для голови уряду Володимира Гройсмана вони мають рекомендаційний характер і не більше.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.