Як Кремль «вербує» інформаторів, використовуючи квіти

Російські органи держбезпеки часто демонструють свою силу, жорстокі дії, коли поліцейські б’ють протестувальників під час масових акцій, або ж коли невідомі головорізи нападають і вбивають опозиційних політиків і журналістів.

Але у системи є і більш підступне обличчя: ввічливий, усміхнений, добре одягнений чоловік з букетом квітів, який раптово з’явився до Наталі Грязневич, в її московську квартиру на дев’ятому поверсі.

Про це пише у своїй статті «The Kremlin Wants Information. To Get It, Agents Show Up With Flowers» видання The New York Times.


Людина, яка представилася “Андрієм”, запропонувала Грязневич, 29-річній співробітниці продемократичного громадського руху Відкрита Росія, зустрітися з ним на чашечку кави і поговорити.

“Він поводився як старий друг, якого я не впізнала”, – згадує Грязневич.

Андрій намагався завербувати її як інформатора і під час зустрічі засипав її запитаннями про поїздки за кордон та контакти за кордоном.

“Давайте будемо друзями, – говорив він. – Подумайте про себе. Ви хочете зробити кар’єру, і можете далеко піти з нашою підтримкою”.

Інформатори по суті служать шпигунами російської держави як всередині країни, так і закордоном. Їх далеко не так багато в сучасній Росії, як це було в Радянському Союзі, де мільйони людей “здавали” своїх друзів і колег.

Але, будучи забороненою на початку 1990-х, практика заманювання росіян у мережі інформування про їх же співгромадян, схоже, знову стає широко поширеною.

Скільки людей працює інформаторами дізнатися неможливо: єдині люди, які говорять про спроби вербування, – це ті, що відмовилися.

Головний мотив стати інформатором – швидше не гроші, а обіцянка швидкого вирішення юридичних чи інших проблем.
Стратегія спецслужб полягає в тому, щоб знайти вразливість і через неї примусити вас співпрацювати з ними. Чим ви слабкіше, тим вище ймовірність того, що рано чи пізно вони вийдуть на контакт з вами.

Через впевненість, що протести в Росії є роботою ворожих іноземних сил, російський правоохоронний держапарат все частіше зосереджується на проникненні в організації, що мають реальні або передбачувані зв’язки з іноземними установами або урядами, говорить Марк Галеотті, експерт з російської системи держбезпеки з Інституту міжнародних відносин у Празі.

Полювання за інформаторами, за його словами, “стало набагато більш цілеспрямованим”, ніж в Радянському Союзі, коли КДБ поповнювало свій список людьми, що передавали непотрібні службові чутки і домашні плітки. Сьогодні, відзначає Галеотті, ставка робиться на пошук інформаторів, які можуть мати реальну інсайдерську інформацію про терористичні угруповання, подібні Ісламській державі, а також про мирні іноземні організації, що займаються розвитком демократії, що Кремль вважає небезпечною загрозою.

Грязневич дала пораду тим, до кого можуть прийти так само, як прийшли до неї: “Не намагайтеся їх перехитрити. Вони не ідіоти”. І нехай чарівність не вводить вас в оману, додала вона: “Це не ті поліцейські, які ловлять на вулиці і кладуть обличчям до землі. Це й інтелігентне вітання, компліменти і галантність. Але суть – та сама”.

https://www.nytimes.com/2018/09/04/world/europe/russian-agents-kremlin-spies.html?rref=collection%2Fissuecollection%2Ftodays-new-york-times

The Kremlin Wants Information. To Get It, Agents Show Up With Flowers.
It took a while for a young woman to figure out that the smiling man who asked her for coffee was trying to recruit her as an informer.
nytimes.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.