З обрядами та калачами гуляли найбільше весілля Волині (фото)

Spread the love

У селищі Голоби Ковельського району зібралися десятки ряджених наречених, свах та молодиць. Тут уперше розгулявся фестиваль «Весільні обряди», який зібрав людей з усієї Волині.

Дійство відбулося 2 червня, пише ВолиньPost

Місцевий стадіон у Голобах наче перетворився на старовинне українське село. Хто пішки, хто на велисопеді, а хто й автобусом діставалися на фестиваль охочі долучитися до свята.

До центру села тяглися вервечки молодиць у хустках, заквітчаних дівчат та парубків у вишиваних сорочках. Годі й казати – навіть коням, запряженим в підводи, заплели в гриви прикраси.

Вхід на стадіон, як годиться, прикрасили як справжню весільну браму – його обрамили гіллям молодої берези та яскравими квітами. На вході усім гостям чіпляли букетики із зелені, а музики вигравали запальних пісень.

Гостями фестивалю стали голова Волинської ОДА Олександр Савченко, керманич Ковельської РДА Віктор Козак та очільник райради Андрій Броїло. Посадовці вітали учасників дійства та тих, хто прийшов насолодитися видовищем, та бажали гарних розваг.

Савченко пригадав, що традиції завжди оберігали українців.

«На сьогодні, на жаль, гострота та глибина весільних традицій відійшла на другий план… Сьогодні головний тамада, а хороший обід називають весіллям – воно не нагадує те, справжнє весілля, яке завжди було в Україні. Тут якраз є ознаки відродження української сім’ї. Адже вона починається саме з весілля», – мовив очільник ОДА. Він додав, що всі обряди, які заведені нашими пращурами, продумували кожен крок – хто де стоїть, що бажає, що відповідають наречені.

«Це було народне кодування майбутньої сім’ї в доброму сенсі цього слова», – зауважив посадовець. Тому відродження традицій надзвичайно важливе, а традиційне весілля – справжнє таїнство і складна робота.

«Те, що сьогодні прибуло багато делегацій від громад і районів, свідчить про те, що вони хочуть перейняти гарний досвід. Звичайно, ми будемо це розвивати. Такі фестивалі мають бути щонайменше в кожному районі, бо він має свої особливості у традиціях. Але скрізь це душевно, епохально та сакрально», – додав Савченко.

Тим часом навколо сцени метушилася ярмарка. Тут можна було знайти і традиційні для волинського весілля смаколики, і прикраси для наречених, і паперові квіти, і іграшки із трави і дерева, і вироби майстрів народних промислів.

Цікаво, що на реквізиті тут аж ніяк не економили. На сцену винесли справжню піч, поруч на старих скринях порозкладали вишивані пухові подушки, а на столі стояли духмяна наливка і ледь каламутна самогонка та миски з домашніми ковбасами.

«Просимо на хліб, на сіль і на наше весілля», – лунало з різних боків.

«Коли добрі люди з добрим словом, то просимо до господи», – припрошували інші господині. Поруч голосно вигравали музики, а коли й переривалися, то голосисті жіночки швиденько виспівували їм коломийки – «як маєте грати, то грайте, а як ні, то зі сцени тікайте».

«Нас дуже зацікавила пропозиція Голобської селищної ради, бо, дійсно, це дуже цікавий фестиваль. На жаль, із часом втрачаються наші обряди, традиції та звичаї. Дуже приємно, коли організовують подібні дійства для того, щоб передати нашому майбутньому те, що було колись у минулому», – розповіла директор КЗ «Центр культури, мистецтв та естетичного виховання і спорту» Вишнівської сільради Любомльської ОТГ Ірина Зінчук. Її громада нині підготувала для презентації обряд садіння молодої на посад.

«Коли до нареченої їде наречений, батько з матір’ю і коровайниці, які привозять святий хліб до хати, вони водять її кругом стола 3 рази, примовляючи слова та благословляючи її на добру долю в майбутньому», – додала Зінчук. Тим часом, у наметі з Вишнева частували салом та розповідали про інші традиції.

На ярмарку представили також великий вибір прикрас та подарунків для наречених. Траплялися серед них і вельми оригінальні.

«Ось яйце із трипільським розписом і голубами для наречених, щоб завжди були парі. Щоб між ними був мир, злагода і любов», – розповіла майстер народного мистецтва, кераміст Тетяна Вегера з Луцька. Голобчани, які нині називалися не інакше, як веселяни (бо ж усі завітали на велике весілля), з цікавістю приміряли віночки та солом’яні брилі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.