В Україні хочуть встановити паспортизацію абонентів мобільного зв’язку

В Україні не перший рік намагаються встановити норму про обов’язкову “паспортизацію” абонентів мобільного зв’язку.

Ті, хто при владі, переконані, що це є необхідним кроком для підвищення рівня національної безпеки та оборони країни через російську агресію, що досі триває, і кібернетичні загрози, що частішають. – повідомляє 112-ий канал.

Примітно, заговорили про масову реєстрацію номерів телефонів за паспортом в Україні ще до Революції гідності, окупації Криму та бойових дій на Донбасі, однак найбільш близькою до реалізації ініціатива стала лише влітку торік, коли, незважаючи на обурення громадськості, Національна комісія з питань регулювання зв’язку (НКРЗІ) схвалила з деякими зауваженнями відповідний проект закону.

Зокрема, цим документом пропонують зберегти за клієнтами мобільних операторів право укладати договір у письмовій або будь-якій іншій формах, але при цьому зобов’язати телеком-компанії збирати персональні дані всіх без винятку користувачів.

Також проектом закону відроджують практику ведення бази унікальних ідентифікаторів IMEI-кодів, яку визнали необов’язковою і скасували в Україні в 2014 році.

При цьому зазначається, що діючих абонентів зобов’яжуть реєструватися. На все про все відведено три місяці з дня набуття чинності закону.

Досі документ до розгляду парламентом не дійшов. Тим не менше вже восени поточного року на українців чекають новації у сфері реєстрації абонентів мобільного зв’язку.

Що зміниться?

НКРЗІ вирішила не чекати схвалення Верховною Радою проекту закону про обов’язкову “паспортизацію” абонентів і перешкоджати анонімному передаванню інформації у країні за допомогою спрощення добровільної реєстрації користувачів телекомунікаційних послуг і відповідно надання їм додаткових можливостей.

“Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації… затвердила Порядок реєстрації абонентів, котрі отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі, який було зареєстровано в Міністерстві юстиції України. Рішення НКРЗІ набуває чинності через 9 місяців із дня його офіційного опублікування”, – йдеться в повідомленні, розміщеному на сайті відомства.

Іншими словами, з вересня 2018 року абоненти мобільного зв’язку зможуть реєструватися без обов’язкового раніше укладення письмового договору в офісі оператора.

Спрощення процедури добровільної реєстрації, переконані в НКРЗІ, приведе до зменшення в країні кількості знеособлених абонентів. Люди будуть за власним бажанням реєструватися для отримання ширшого спектра послуг, вважають у відомстві.

Зокрема, коли буде знято маску анонімності, стануть можливими повернення невикористаної частини коштів з особового рахунку абонента в разі відмови від передплачених телекомунікаційних послуг, перенесення абонентського номера при переході до іншого оператора зв’язку тощо.

Крім того, у НКРЗІ вважають, що реєстрація абонентів дасть можливість уникнути шахрайства, пов’язаного з використанням абонентських номерів, забезпечить більш ефективну роботу поліції та загалом підвищить рівень нацбезпеки країни під час кіберзагрози.

Надалі не виключено, що стануть можливими також електронна торгівля і розрахунки через sim-карти.

Як зареєструвати SIM-карту онлайн?

Згідно з оновленим порядком реєстрації абонентів, заяву про реєстрацію sim-карти можна подати в електронній формі через особистий кабінет на сайті оператора або через мобільний додаток.

У запропонованому шаблоні заяви фізичним особам треба буде вказати свої дані: прізвище, ім’я, по батькові; серію і номер паспорта або індивідуальний номер платника податку; абонентський номер чи IMEI телефону.

Водночас юридичні особи мають вказати найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи згідно з ЄДРПОУ, абонентський номер чи мережевий ідентифікатор кінцевого обладнання, за яким отримують послуги, чи особовий рахунок абонента.

Сам документ потрібно підтвердити через цифровий підпис або BankID.

Згідно з оновленим порядком, оператор має прийняти таку заяву протягом робочого дня і після перевірки даних повідомити клієнту про внесення його до своєї бази.

При цьому варто зазначити, що реєстрація sim-карти є безкоштовною і не змінює умов тарифу без згоди абонента.

Цікаво, що інформацію про абонента оператор може розміщувати в телефонних довідниках, базах даних інформаційно-довідкових служб за згодою клієнта.

Чому українці не поспішають реєструвати SIM-карти?

Незважаючи на риторику влади про необхідність підвищення рівня національної безпеки та оборони країни, а також перераховані бонуси, які відкриваються перед зареєстрованими абонентами мобільного зв’язку, українці добровільно реєструвати sim-карти не поспішають. За даними НКРЗІ, 90% користувачів мобільного зв’язку в країні є анонімними.

Пов’язано це не тільки з тим, що процедура реєстрації донині була можливою лише при укладанні письмового договору в офісі оператора мобільного зв’язку, що для багатьох незручно. Справа в тому, що велика кількість українців вважають “паспортизацію” абонентів, а особливо обов’язкову “паспортизацію”, поверненням до диктатури, мовляв, під виглядом безпеки їм подають обмеження прав і свобод. Люди бояться, що певної миті за чиєюсь вказівкою їх можуть позбавити засобів зв’язку.

Що говорить світова практика?

Водночас останніми десятиліттями “паспортизація” абонентів стала нормою в понад півсотні країн. Уперше до такої практики вдалися в 2003 році в Німеччині та Швейцарії.

На сьогодні купити SIM-карту без паспорта не можна в Росії, Норвегії, Австралії, Індії, Бразилії, Болівії, Перу, Еквадорі, майже в усій Африці та багатьох інших країнах. Однак траплялися випадки, коли держави, зваживши всі плюси і мінуси ініціативи, відмовлялися від неї. Наприклад, таке рішення схвалили в Канаді, Чехії, Новій Зеландії, Румунії.

У світі дійшли висновків, що найбільшими мінусами запровадження “паспортизації” абонентів є: втрата доступу до послуг зв’язку з причини несвоєчасної реєстрації користувача; поява чорного ринку SIM-карт, зареєстрованих шахраями на підставних осіб; виникнення проблем зі свободою слова та приватним життям користувачів; додаткові витрати мобільних операторів, які вони могли б спрямувати на розвиток інфраструктури та інноваційні послуги.

А ось серед очевидних плюсів називають розширення доступу користувачів до послуг електронного уряду шляхом ідентифікації мобільним телефоном; розширення доступу до електронної комерції за допомогою використання мобільних гаманців і запобігання шахрайству в електронній комерції; полегшення переходу від одного оператора до іншого зі збереженням абонентського номера; додаткові можливості для субсидування жителів слаборозвинених регіонів, які мають проблеми з відкриттям звичайних банківських рахунків.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.