Які зміни чекають на українських заробітчан в Польщі

За останніми статистичними даними, 44% українців шукають можливості працевлаштуватися за кордоном. Серед них 68% – це молодь, яка не в змозі знайти гідну роботу в Україні. Та здебільшого, замість того, аби працювати за фахом, українці їдуть на сезонні роботи.

Та вже з 1 січня 2018 року у Польщі почали діяти нові правила працевлаштування іноземців на сезонну роботу «О zmianie ustawy o promocji zatrudnienia i instytucjach rynku pracy oraz niektórych innych ustaw» (Dz. U. z 2017 r., poz. 1543). Це обумовлює видачу нових типів дозволів (Zezwolenie na pracę sezonową), що неодмінно торкнеться тих, хто їде працювати у сільському господарстві, садівництві чи сфері туризму. Нововведення прийняті з метою легалізації працевлаштування іноземців, покращення стандартів та забезпечення прав самих працівників.

Перший спробував більш детально дізнатися про нововведення і звернувся до експертів з трудової міграції за роз’ясненнями, йдеться на сайті видання.

Про те, чого слід очікувати бажаючим поїхати за кордон на заробітки, розповіла директор компанії «АДІ ВЕСТ» Олена Диковицька, яка вже більше трьох років працевлаштовує українців на роботу у Польщі, Литві, Чехії та інших країнах Євросоюзу.

«Основна зміна – це запровадження дозволів на сезонну працю. Тобто, якщо працівник хоче працювати у сфері сільського господарства, садівництва, туризму, то правовою підставою для виконання такої роботи є наявність Дозволу на працю. Він видається на період, що не перевищує 9 місяців протягом року. Зокрема, працедавець подає до Повітової Інспекції Праці заяву про намір доручити виконання роботи іноземцеві, яка буде платною. Ціна не надто висока — 30 злотих. У цьому дозволі вже прописуються усі умови праці. Отримати такий дозвіл людина може, як перебуваючи на території Польщі, так і в Україні», – розповідає Олена Диковицька.

Зокрема, за словами експерта по працевлаштуванню за кордоном, якщо людина вже перебуває у Польщі, то староста приймає рішення про видачу (відмову у видачі) такого дозволу протягом 7-30 днів. Якщо ж працівник знаходиться на території України, то робиться запис про заяву роботодавця до Єдиного реєстру, працедавцю видається підтвердження такого запису, що є підтвердженням підстави для отримання працівником робочої візи.

«В результаті роботодавець зобов’язаний проінформувати повітову інспекцію праці про приїзд працівника з одночасним наданням копій паспорту такого працівника та інформації про його місце проживання. І лише після цього староста видає дозвіл. Разом з тим, працедавець зобов’язаний укласти письмовий договір з працівником, що повинен бути перекладений на його рідну мову. Також цікавим є те, що дозвіл на сезонну роботу може бути виписаний і строком на 3 роки (до 9 місяців протягом року), за умови якщо роботодавець хоча б 1 раз за попередні 5 років вже працевлаштовував такого працівника на підставі дозволу на сезонну роботу. Однак, якщо працівник змінює роботодавця – він зобов’язаний отримати новий дозвіл», – роз’яснює експерт з працевлаштування за кордоном.

Тож Олена Диковицька радить тим, хто працює у Польщі, при дочасному залишенню роботи, поінформувати інспекцію праці про такий факт. Мовляв, це в інтересах працівника, адже при підрахунку терміну перебування в Польщі беруться до уваги лише ті періоди, які вказані в оświadczenie.

Для решти українців, які працюють у Польщі, однак не виконують сезонні роботи, фактично нічого не змінюється. Вони і надалі, можуть працювати у Польщі за наявності Oświadczenie o zamiarze powierzenia pracy cudzoziemcowi – 180 днів протягом року. Та разом з тим, їхні гарантії збільшуються пропорційно збільшенню зобов’язань, покладених на працедавця.

«Дані норми з працевлаштування іноземців у Польщі ввели з 1 січня, однак це вже не перше посилення та обмеження умов за останні роки. Тому наші сусіди додатково впровадили перехідне правило: ті особи, які цього року працюють ще на так званих короткотермінових запитах, матимуть можливість їх використовувати ще до кінця 2018 року. Таке нововведення відсіюватиме фіктивних роботодавців, які на вигадані одноособові фірми штампують запрошення на роботу,  продають українцям від 50 до 350 євро, а по прибутті працівників – зникають у невідомому напрямку назавжди. Таким чином, як працівники, так і роботодавці нестимуть посилену відповідальність один перед одним. Адже людина, яка їде на роботу – муситиме отримати необхідний дозвіл за поданням роботодавця. І навпаки – роботодавець нестиме відповідальність за кожного погодженого працівника і не «плодитиме» купу фіктивних запрошень», – роз’яснює Олена Диковицька.

Однак, у новому законодавстві є і свої «підводні камені». Зокрема, особі, яка їде на роботу на запрошення польської фірми – дається лише 7 днів для того, аби в’їхати на територію Республіки Польща і працевлаштуватися.

Таким чином, працедавець після спливання 7 днів повинен підтвердити влаштування іноземного працівника або ж анулювати запрошення, якщо він не з’явився у вказаний термін. Відлік днів починається від дати початку роботи, яка вказана в запрошенні. Якщо ж працівник, отримавши всі документи, в’їхав у Польщу, однак не з’явився до роботодавця за працевлаштуванням – він потрапляє під депортацію.

Певні виключення становлять окремі категорії українців, які проживають далеко від візових центрів чи консульств і мають складнощі з доїздом (Східна та Південна Україна). Зокрема, роботодавець може перевидати те саме запрошення з прописанням нових термінів. Однак, це лише за тієї умови, що працівник цільово їде на обрану вакансію і перебуває в постійному контакті з польською фірмою-замовником.

Також вона розповіла, що на основі запрошення на роботу у Польщу досить часто громадяни України отримують візи і виїжджають до країн Євросоюзу. Та віднині необхідно буде підтверджувати початок роботи у конкретного роботодавця, а це дасть більш реальну картинку того, скільки українців насправді перебуває на заробітках у Польщі. Тому українцям слід більш ретельно перевіряти легальність їхнього працевлаштування у польській фірмі і сплату працедавцем усіх належних податків.

«З власного досвіду можу навести приклад того, як людина приїжджає на роботу, працює два-три дні, придивляється, а потім тікає на іншу роботу. І декому все одно на домовленості. Нині ж і самі працівники будуть більш відповідально підходити до своїх обов’язків перед працедавцем, адже він матиме важелі впливу на видачу або позбавлення дозволу на сезонну роботу. Відповідно, коли працівник відмовляється від роботи у даному господарстві, його можна буде швидко замінити іншим працівником», – ділиться досвідом Олена Диковицька.

Разом з тим, директор агенції по працевлаштуванню за кордоном «АДІ ВЕСТ» відзначає, що ринок працевлаштування у Польщі значно змінився. За її словами, раніше можна було легко знайти заробітчанина на нижчу ставку, яка і так була значно вищою середньої по Україні. Та нині таке явище зникає, адже у країнах Євросоюзу почали більше цінувати профільних спеціалістів з інших країн – в тому числі і працелюбних та відповідальних українців.

«Можу відмітити, що останнім часом, як у Польщі так і у Литві, працедавці більше відгукуються на резюме українців, які мають робітничі професії. Це будівельники та спеціалісти у сфері сільського господарства. Тому людина з фахом електрозварювальника чи маляра-штукатура має на порядок вищі шанси знайти більш оплачувану роботу у Польщі, ніж випускник вузу. Ми вже кілька років поспіль займаємось легальним працевлаштуванням українців за кордоном, тому дані нововведення, на мою думку, лише посилять взаємовідповідальність сторін і потік бажаючих працювати не зменшиться. Адже люди повинні бути впевненими, що вони поїдуть за кордон і матимуть там обіцяну роботу з обіцяною зарплатнею», – ділиться досвідом та сподіваннями експерт-рекрутер Олена Диковицька.

Зрештою, польське законодавство передбачає спрощені умови працевлаштування громадян шести країн: Білорусі, Вірменії, Грузії, Молодови, Росії та України без необхідності отримання дозволу на працю на період до шести місяців.

3 коментарів

  1. Митник сказав:

    Українцям вводять уніформу з нашивками на спині “Холоп”

  2. заробітчанин сказав:

    В Європі платять у 3 рази більше ніж у буферній зоні Польщі де тебе за скотину рахують

    • Kolyan сказав:

      До фраєрів не йди робити . В фірмі де працюю керф

      Івик українців більше поважає ніж поляків . Менше говорять.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.