Житло для атошників: луцький досвід

У Луцьку знайшли спосіб, як забезпечити учасників АТО житлом.

Про це інформує Конкурент.

ПРОГРАМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТЛОМ АТОШНИКІВ

Станом на 1 вересня 2016 року в Луцьку налічувалося 193 сім’ї учасників АТО, які стали на квартирний облік. Забезпечити всіх житлом – задача не з простих. І навряд чи самотужки міська рада спроможна задовольнити усіх. Якщо взяти приблизну вартість 1 квадратного метра житла в Луцьку – 10 тисяч гривень, середню площу квартири у 50 квадратних метрів та приблизно 200 учасників АТО, то тільки за грубими підрахунками вийде сума в 100 мільйонів гривень, які потрібно виділити на квартири військовим.

Якщо зважати, що із приблизно 1,5 мільярда гривень міського бюджету у 2016 році на розвиток було передбачено 250 мільйонів, то стає зрозуміло, що така сума для Луцька непідйомна. До того ж Київ планує перекласти на місця частину витрат із утримання закладів освіти та охорони здоров’я.

Саме тому на одній із останніх сесій Луцької міської ради внесли зміни до програми забезпечення житлом учасників АТО на 2017-2019 роки. (Повна назва – Програма забезпечення житлом на умовах співфінансування учасників бойових дій, інвалідів війни, які були призвані на військову службу по мобілізації для участі в проведенні антитерористичної операції, а також членів сімей загиблих (померлих), зниклих безвісти військовослужбовців зазначених категорій на 2017-2019 роки).

Загальний кошторис цієї програми становить 96 мільйонів гривень, з яких 24 мільйони виділить міська рада протягом трьох років.

«Однією із умов участі у Програмі є забезпечення співфінансування учасниками Програми 50-відсоткової ринкової вартості житла за рахунок особистого внеску. Крім того, співфінансування у 25-відсотковому розмірі забезпечується як за рахунок коштів бюджету міста, так і за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Якщо співфінансування за Програмою неможливо здійснити за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, співфінансування за рахунок коштів бюджету міста збільшується до 50 відсотків», – йдеться у змінах, прийнятих на сесії.

Міські депутати сподіваються, що ще 25% коштів можна буде залучити з обласного бюджету.

«Насамперед будемо просити, щоб аналогічну програму прийняли в облраді і була можливість співфінансування з обласного бюджету», – сказав заступник міського голови Тарас Яковлев.

Загальна площа житла для учасника Програми розраховується, виходячи з нормативної площі житла. Нормативна площа – максимальна площа житла, що становить 21 квадратний метр загальної площі житла на кожного члена сім’ї та додатково 10 квадратних метри – на сім’ю. У випадку проживання учасника Програми самостійно норма житла встановлюється до 50 квадратних метрів.

Міська влада планує таким чином щороку забезпечувати житлом близько 60 сімей атошників.

ПАЙОВА УЧАСТЬ

Наповнити цю програму реальними коштами на останній сесії запропонував депутат Андрій Покровський. Для цього він пропонує змінити розмір пайової участі у розвитку інфраструктури Луцька.

Згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об’єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об’єкти передаються у комунальну власність.

Граничний розмір пайової участі затверджуються органами місцевого самоврядування, але він не може перевищувати: 10% загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта – для нежитлових будівель та споруд; 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта – для житлових будинків.

У Луцьку зараз цей показник становить для:

  • об’єктів, призначення яких є будинки одноквартирні більше 300 квадратних метрів загальної площі, багатоквартирні житлові будинки – 1,5%;
  • об’єктів, призначення яких є будівлі промислові – 3%;
  • об’єктів призначення яких є будівлі торгівельні до 100 квадратних метрів загальної площі (відповідно до технічного паспорта) – 2%;
  • об’єктів, призначення яких є будівлі торгівельні більше 100 квадратних метрів загальної площі (відповідно до технічного паспорта) – 5%;
  • об’єктів, призначення яких є будівлі офісні – 10%;
  • об’єктів, призначення яких є готелі, мотелі, будівлі підприємств побутового обслуговування (перукарні, ательє, хімчистки) – 2%;
  • об’єктів, призначення яких є резервуари для нафти, нафтопродуктів та газу (автозаправні станції), ресторанів – 10%
  • інших, що не ввійшли до зазначеного переліку – 5%.

Що ж пропонує Андрій Покровський? Він хоче збільшити розмір пайової участі, а половину коштів, отриманих від забудовників, направити на фінансування програми забезпечення житлом учасників АТО.

Нові ставки пайової участі запропоновано встановити такі:

  • для об’єктів, призначення яких є квартири, будинки одноквартирні, загальна площа яких більше 300 квадратних метрів, багатоквартирні житлові будинки – 3%;
  • об’єктів, призначення яких є будівлі промислові, гаражі, паркінги – 3%;
  • об’єктів, призначення яких є резервуари для нафти, нафтопродуктів та газу (автозаправні станції) – 10%
  • інших, що не ввійшли до зазначеного переліку – 5%.

Тобто ставки для промислових об’єктів та автозаправних станцій запропоновано залишити на попередньому рівні, для житлового будівництва – збільшити вдвічі, решту – зрівняти у своєму призначенні та встановити на рівні 5%.

Також важливою новацією стане базис визначення вартості об’єкта. Зараз він визначається на основі кошторису, який замовник подає до міської ради. Міська рада не має належних повноважень, щоб перевірити достовірність такого кошторису. Тому недобросовісні будівельники могли занижувати його вартість, автоматично зменшуючи суму пайової участі.

У запропонованих Андрієм Покровським змінах пропонується відштовхуватися не від цифр, поданих замовником будівельних робіт, а від індикативів, затверджених наказами Мінрегіонбуду. Зокрема йдеться про опосередковану вартість будівництва житла для Волинської області. Наприклад, станом на 1 жовтня 2016 року така вартість для житлових будинків на Волині становила 8 563 гривень (з ПДВ) за 1 квадратний метр.

ЦІНА ПИТАННЯ

Ймовірно, що при збереженні сучасних темпів будівництва, такий підхід дозволить додатково залучати щонайменше 5 мільйонів гривень щорічно на придбання квартир для учасників АТО.

У Луцькій міській раді повідомили, що загальна сума сплачених коштiв пайової участi у розвитку iнфраструктури містa становитъ:

за 2014 рік – 5 141,29З тисячі гривень;

за 2015 рік – 3 04З,467 тисячі гривень;

за 11 мiсяцiв 2016 року – 5 597,522 тисячі гривень.

Сума сплачених коштiв пайової участi у розвитку iнфраструктури міста Луцька при будiвництвi багатокварних житлових будинків становить:

зa 2014 рік – З02,49З тисячі гривень;

за 2015 рік – 1 905,З62 тисячі гривень;

за 11 мiсяцiв 2016 року – 3 977,177 тисячі гривень.

Отож, депутатам вдалося віднайти реальне джерело наповнення фонду для придбання бійцям квартир у Луцьку. На останній сесії міської ради запит Андрія Покровського щодо таких змін підтримала більшість народних обранців. Тепер з нового року розпочнеться процес узгодження регуляторного акта, який передбачає проведення громадських слухань, а вже тоді – затвердження на сесії Луцької міської ради. Відтак, луцькі учасники АТО зможуть сподіватися, що поліпшення їхніх житлових умов стане реальністю, а не залишиться лише гарними словами на папері.