Бажання робити селфі – психічний розлад, стверджують деякі психологи

«Selfitis» – бажання робити селфі, є серйозним психічним розладом, а люди, які відчувають потребу постійно розміщувати свої світлини у соціальних мережах, потребують допомоги, застерігають психологи.

Термін Selfitis вперше був застосований у 2014 році для опису нав’язливого бажання робити селфі. Тоді на сайті Adobo Chronicles з’явилася стаття, у якій стверджувалося, що Американська психіатрична асоціація назвала любов до селфі психічним розладом. «Сенсаційна» новина швидко розлетілася соціальними мережами. Проте, насправді, стаття виявилася вигаданою, – інформує видання The Daily Telegraph.

Пізніше, вчені з Nottingham Trent University, Великобританія, та Thiagarajar School of Management, Індія, вирішили дослідити, чи є доля істини у цьому.

Вони підтвердили, що Selfitis справді існує, та навіть розробили «Поведінкову шкалу Selfitis», за якою можна оцінити її складність.

Шкала, що коливається від 1 до 100 балів, була розроблена завдяки фокус-групам з 200 учасників. Її перевірку провели за допомогою опитування 400 учасників.

Учасників обирали в Індії, тому що у країні є найбільше користувачів Facebook, а також зафіксована найбільша кількість смертей у результаті спроби зробити селфі у небезпечних місцях.

Висновки, опубліковані у International Journal of Mental Health and Addiction, підтвердили, що існує три рівні Selfitis, – пише ZIK.

Граничні випадки – це люди, які роблять селфі принаймні тричі на день, проте не публікують їх у соціальних мережах. За ними слідує «гостра» стадія розладу, коли фотографії публікуються. Третя – «хронічна», на якій люди відчувають неконтрольоване бажання фотографувати себе цілодобово, публікуючи їх понад шість разів на день.

Дослідники дійшли висновку, що зазвичай на Selfitis страждають ті, хто шукає уваги, не впевнений у собі, сподівається підвищити свій соціальний статус та бажає відчувати себе частиною групи, постійно публікуючи свої світлини.

Команда розробила 20 тверджень, за якими можна визначити ступінь тяжкості Selfitis. Для цього людині слід оцінити, наскільки вона з кожним із них погоджується. Наприклад, «Я відчуваю себе більш популярним, коли публікую свої селфі у соціальних мережах» або «Коли я не роблю селфі, відчуваю себе відірваним від моїх однолітків».

В останні роки, були виявлені й інші психічні проблеми, пов’язані з технологіями, включають «номофобію» – почуття страху і занепокоєння через відсутність поруч мобільного телефону, «техноференс» – постійне втручання технології у повсякденне життя, та «кіберхондрія» – прагнення самостійного визначення діагнозу на основі симптомів захворювань, описаних в Інтернеті.

Однак Сер Сімон Весселі, професор психологічної медицини Королівського коледжу Лондона, Великобританія, скептично прокоментував висновки дослідників.

«Дослідження показує, що люди роблять селфі, щоб покращити свій настрій, привернути до себе увагу, підвищити впевненість у собі та налагодити контакти зі своїм оточенням».

«Якщо це правда, то цей документ сам по собі є академічним «селфі», – додав він. Читайте більше тут: http://zik.ua/news/2017/12/15/bazhannya_robyty_selfi__psyhichnyy_rozlad_stverdzhuyut_deyaki_psyhology_1226727

Залишити відповідь