Імпічмент призначено на 3 грудня, або Нова забава від Саакашвілі

Добитись голосування в парламенті нових вимог малореально, але це якраз той випадок, коли процес важливіший за результат.

Тема імпічменту президента займе чільне місце в інформаційному полі найближчих тижнів. Головна причина – голосування за відповідний законопроект стає ключовою вимогою протестувальників під Верховною Радою. На 3 грудня запланований марш за імпічмент від парку Шевченка. А один із соратників Михайла Саакашвілі Юрій Дерев’янко зареєстрував відповідний законопроект «Про президента України та порядок припинення його повноважень», в якому прописаний механізм відсторонення голови держави, тож в «Русі нових сил» вимагають його прийняти. Пише Главком.

Де взяти 338?

Розмови про імпічмент підіймаються вже не перший раз за нинішньої каденції парламенту. В 2016-му році група депутатів ініціювала збір підписів за імпічмент Петра Порошенка, а вже влітку цього року низка облрад, враховуючи Київську, ухвалювали звернення до Верховної Ради про необхідність запуску процедури імпічменту через ситуацію в країні. Такі рішення були суто декоративними та пізніше навіть скасовувались через суди, але відповідний інформаційний фон створили – Порошенку наглядно продемонстрували, що він не контролює ситуацію в кількох регіонах.

Сьогодні ж процедура відсторонення голови держави прописана в статті 111 Конституції і робить імпічмент фактично неможливим. Для початку питання про зміщення президента підіймає проста більшість депутатів – 226. І це найпростіший етап. Далі парламентом створюється спеціальна тимчасова слідча комісія, в яку мають увійти не тільки народні депутати, а й спеціальний прокурор та спеціальний слідчий. Висновки комісії потім розглядаються парламентом і, якщо існують підстави для пред’явлення звинувачень президенту, депутати ухвалюють це рішення конституційною більшістю – більше 300 голосів. Але і це ще не все. Далі справа скеровується в Конституційний та Верховний суди. Конституційний суд робить висновки щодо конституційності процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент, а Верховний – про те, що в діях президента дійсно є ознаки державної зради чи іншого злочину. І тільки тоді трьома чвертями конституційного складу Ради (338 голосів) приймається рішення про усунення президента з посади в результаті імпічменту.

Назбирати три чверті голосів парламентарів – завдання в українських реаліях саме по собі фантастичне, але проблема навіть не у цьому. Процедура відсторонення глави держави неврегульована і суто технічно. Зокрема, залишаються питання щодо обрання спеціального прокурора та спеціальних слідчих, не визначений правовий статус цих осіб, а також керівництва та членів спеціальної тимчасової слідчої комісії, фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності комісії. Законопроект Дере’вянка намагається врегулювати ці нюанси, але не змінює прописану в Конституції процедуру – на фінальному етапі імпічменту необхідні все ті ж захмарні три чверті від складу парламенту.

Голова непарламентської партії «Демальянс» Василь Гацько пропонує кардинально змінити якраз процедуру, для чого знадобиться змінювати Основний закон, – замість трьох голосувань в Раді залишити два, зменшити кількість необхідних голосів для імпічменту з 3/4 до 2/3, виключити з процесу Верховний Суд та додати підставою для усунення з посади президента порушення Конституції. «Демальянс» пропонує, як і з законопроектами про скасування депутатської недоторканості, спочатку відправити варіант законопроекту про імпічмент, який буде міняти Конституцію, до КС (для цього потрібно 150 підписів депутатів та 226 голосів в залі), а потім вже 300 голосами прийняти його в цілому. Хоча Гацько визнає, що навіть зібрати 150 підписів буде складно, оскільки питання імпічменту, на відміну від недоторканості, не згадане в коаліційній угоді.

У Порошенка все спокійно

Поки ж «молода» опозиція жваво обговорює тему та грізно висуває вимоги, фракції коаліції навіть не обговорювали свою стратегію щодо процедури імпічменту. «Фронтовик» Леонід Ємець сказав «Главкому», що питання на фракції не підіймалось, а представник президентської сили Іван Винник запевнив, що не обговорювалось воно і в БПП.

«Якщо говорити про проект Дерев’янка, то він написав його не для того, аби вдосконалити процедуру, а виключно для піару, – вважає Винник. – На мій погляд, процедура імпічменту президента вичерпно прописана в 111-й статті Конституції. Тому приймати окреме законодавство не треба».

В «Батьківщині», яка має власні законопроекти про слідчі комісії та порядок імпічменту, також переконані, що Конституції цілком достатньо, аби запустити процедуру.

«В законодавчих актах України має існувати процедура припинення повноважень президента, якщо він не виконує свої обов’язки, скоїв злочин і так далі. Але більша частина, а, може, і вся процедура описана в Конституції, – пояснює народний депутат Сергій Власенко, який звинувачував Порошенка в державній зраді. – Єдине – дійсно нерегламентовані механізми роботи спеціальних слідчих комісій і спеціальних прокурорів. Але якби ми були нормальною державою з принципом верховенства права, нам би того, що прописано в Конституції, було б достатньо. Якщо там згадується, що в повноваженнях спеціальні слідчої комісії розглядати питання імпічменту, то навіщо приймати окремий закон? Але при цьому наша фракція ідеологічно підтримає в першому читанні будь-який законопроект, який буде ці процедури уточнювати».

Підіймали типу імпічменту і в Радикальній партії. Влітку Олег Ляшко вимагав скликати позачергову сесію, аби прийняти зареєстрований ним і депутатами його фракції законопроект«Про спеціальну тимчасову слідчу комісію Верховної Ради з розслідування справи про усунення президента України з поста в порядку імпічменту». Враховуючи не найкращі відносини між «радикалами» та Саакашвілі та його оточенням, навряд чи Дерев’янко може розраховувати на голоси «ляшківців», які будуть просувати свій законопроект. Цікаво, що «радикальний» проект в квітні цього року вимагали поставити на голосування «Батьківщина», «Самопоміч» та позафракційні «свободівці». Показово, що поки оминають тему імпічменту записні опозиціонери з «Опозиційного блоку».

Від гріха подалі

Тим часом ініціатори акції за імпічмент 3 грудня обіцяють: якщо влада не дослухається до їхніх вимог і не буде рухатись в тому ж питанні створення Антикорупційного суду (а Верховна Рада до того часу просто не запрацює), то вулиця влаштує Порошенку «народний імпічмент». Що це таке – поки лишається загадкою.

Здавалося б, Петру Олексійовичу не варто боятись прийняття якогось з законів про процедуру імпічменту – поки важко уявити, що в Раді знайдуться 338 голосів для доведення її до логічного кінця. Втім варто згадати доленосні події 22 лютого 2014-го року, коли Віктора Януковича було усунуто з посади парламентом 328-ма голосами. Звісно, до правової форми такого «імпічменту» було дуже багато питань, в тому числі, у самого Віктора Федоровича, який до останнього називав себе «легітимним». Але практика показує, що коли голова держави перетворюється на «кульгаву качку», парламентарі дуже швидкі на розправу. А запуск процесу імпічменту простою більшістю не виглядає таким вже малореальним та створить негативний фон для глави держави та майданчик для торгів.

«Особливо боятися президенту нема чого, але за всіх президентів (окрім, можливо, Кравчука) підіймалась тема імпічменту і всі президенти це блокували, – говорить політолог Володимир Фесенко. – І хоча набрати більше 300 голосів для відставки практично нереально, а у опозиції зараз нема навіть натяку на просту більшість, всі президенти блокують процес імпічменту «про всяк випадок». Це не стільки політичний, скільки психологічний фактор. Мабуть, є ірраціональне враження, що якщо проголосувати відповідний законопроект, це відкриє дорогу до спроби імпічменту і спровокує політичну кризу».

На думку Фесенка, голосувати законопроекти про процедуру імпічменту було б логічніше перед президентськими виборами. Але медійно ця тема благодатна і куди більш зрозуміла людям, ніж раніше анонсовані Саакашвілі і Ко вимоги про Антикорупційний суд, зміну виборчої системи. Щоправда, добитись позитивного голосування питань про імпічмент в парламенті буде малореально, але це якраз той випадок, коли процес важливіший за результат.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.