Хто і як будує перший бурштиновий завод на Волині

На околиці села Прилісне, що в Маневицькому районі, навколо розвалин древнього і, здавалося би, нікому не потрібного консервного цеху не так давно виросла подвійна огорожа, закривши внутрішню територію від стороннього ока.

Ще влітку 2017 року голова Волинської обласної ради Ігор Палиця на зустрічі з кількома головами сільрад обмовився, що вже у вересні саме в цьому селі може запрацювати завод з переробки бурштину. Для чиновників Прилісненської громади така інформація стала несподіванкою.

Зважаючи на те, що осіння пора уже давно перетнула свій екватор, а про роботу бурштинового підприємства на Волині чомусь не чувати, журналіст видання «Волинь24» Василь Бідун вирішив з’ясувати, що ж там відбувається і як йдуть справи з будівництвом першого на Волині заводу з переробки бурштину.

ЗАВОД – НЕСПОДІВАНКА І ЛАС-ВЕГАС В ПРИЛІСНОМУ

«Чесно кажучи, я сам дізнався із засобів масової інформації після чергової наради в голови обласної ради, що на території сільської ради має бути завод з переробки бурштину», – відразу ж зізнається у телефонній розмові голова Прилісненської сільської ради Ігор Терещенко.

На один із напівзруйнованих заводів на території села, до якого вже більше 20 років не було нікому діла, півтора роки тому прийшли нові власники. Хлопці з Києва.

Про них сільський голова відгукується позитивно. Якщо від попереднього власника, білоруса, п’ять років не могли вибити гроші за оренду землі, то нинішні хазяї одразу ж заплатили за цілий рік наперед.

«Привели територію до нормального благоустрою, зробили огорожу», – розповідає Ігор Терещенко. Та додає, що наразі завод не працює.

Голова Прилісненської сільської ради Ігор Терещенко

Голова Прилісненської сільської ради Ігор Терещенко

 

Чутки про те, що за парканом планують займатися переробкою бурштину, сільський голова оцінює не без нотки гумору.

«Якщо дійсно цей завод функціонуватиме і він дійсно буде займатися переробкою бурштину, ми з їхніх податків з Прилісного зробимо Лас-Вегас. Я нічого не маю проти», – жартує Ігор Терещенко.

Тим не менше, сільська рада вже навіть домовилася з київськими інвесторами про продаж ділянки під заводом, площа якої три гектари, за 984 тисячі гривень. Майже 25 % вони сплатили вже й наразі йде підготовка над документами для отримання всієї суми.

Ось так виглядає територія підприємства, яке має займатися переробкою бурштину

Ось так виглядає територія підприємства, яке має займатися переробкою бурштину

 

РОЗВАЛИНИ ЗА КОЛЮЧИМ ДРОТОМ

Після розмови з головою Прилісненської сільради вирішую на власні очі поглянути на цей завод. На щастя, сільський голова погоджується особисто показати мені об’єкт, адже не так вже й легко було б його знайти, та й пішки шурувати туди від центру довелося б десь із півгодини. Долаємо на автомобілі кілометр вздовж села центральною трасою і звертаємо у вузьку вуличку. Вдалині видніється паркан. Саме за ним наша ціль.

Огорожа, виявляється, подвійна. Над непроглядною бетонною стіною злегка визирає невелика частина цеху. Попереду – металевий сітчастий паркан, на верхівці якого, очевидно, кріпитимуть колючий дріт.

На території – три будівлі. Нова двоповерхова сторожка з рівненьких білих блоків біля в’їзду, великий, ззовні обшарпаний і без вікон цех та ще одна, дірява з усіх сторін, цегляна будівля позаду. Також помітно, що над одним з парканів визирає чималий земельний насип.

Паркан подвійний. На передньому, очевидно, кріпитимуть колючий дріт

Паркан подвійний. На передньому, очевидно, кріпитимуть колючий дріт

На території три будівлі. Найбільша – це, власне, цех, де мають переробляти бурштин…

На території три будівлі. Найбільша – це, власне, цех, де мають переробляти бурштин…

Позаду нього невелика напіврозвалена будка…

Позаду нього невелика напіврозвалена будка…

а спереду, поряд з неприступною з вигляду брамою, – новозбудована сторожка

а спереду, поряд з неприступною з вигляду брамою, – новозбудована сторожка
Хто і як будує перший бурштиновий завод на Волині. РЕПОРТАЖ

Сільський голова пригадує, що основний цех був довший. Та одну частину, яка була у жахливому стані, власники вирішили розібрали. Це підтверджує супутниковий знімок, зроблений в грудні 2015 року.

Позазиравши у вікна сторожки (де, до речі, зроблено пристойний ремонт і навіть постелено ламінат), жодної живої душі посеред робочого тижня я так і не помітив.

На знімку google maps територія заводу не обгороджена. Цех складається з двох частин, а не з одної, як зараз. Немає ще будівлі сторожки

На знімку google maps територія заводу не обгороджена. Цех складається з двох частин, а не з одної, як зараз. Немає ще будівлі сторожки

 

ХЛОПЦІ З КИЄВА

Хто є власником заводу вдалося з’ясувати, ознайомившись із рішенням Прилісненської сільської ради. Як виявилося, договір оренди, а згодом договір купівлі-продажу земельної ділянки під заводом із сільрадою укладали двоє громадян: Анатолій Капустюк та Ігор Хомин.

Цікаво, що Анатолій Капустюк, як мінімум, з лютого 2017 року займає посаду заступника директора комунального підприємства «Волиньприродресурс». Вже тоді він висловлював свої думки зі сторінок інтернет-видань в ролі посадової особи цієї фірми.

Ще у лютому 2017 року Анатолій Капустюк фігурував на сторінках інтернет-видань в ролі заступника директора КП «Волиньприродресурс». Правда, його чомусь прозвали тоді Володимиром

Ще у лютому 2017 року Анатолій Капустюк фігурував на сторінках інтернет-видань в ролі заступника директора КП «Волиньприродресурс». Правда, його чомусь прозвали тоді Володимиром

Підприємство, створене в березні 2016 року під пильним наглядом Ігоря Палиці, зобов’язалося взяти під опіку й узаконити видобуток бурштину та інших природних ресурсів в регіоні.

У коментарі пан Капустюк пояснює, що завод в Прилісному купував ще до того, як пішов працювати в комунальне підприємство. Використовувати його планував в якості виробничої бази для власного бурштинового підприємства – «Амбер-Інвест». Проте наразі, запевняє посадовець, діяльність приватної фірми заморожена і до виробничих площ вона не має ніякого стосунку. А об’єкт в Прилісному нібито належить йому та його бізнес-партнерові виключно як фізичним особам.

А втім, Капустюк з партнером укладав договір про оренду землі під заводом з сільською радою в березні 2017 року, вже будучи заступником директора комунального підприємства. Хоча сам він переконує: орендував земельну ділянку ще з 2016 року.

Рішення сільської ради про продаж землі під заводом

Рішення сільської ради про продаж землі під заводом

З однієї сторони громада. З іншої – Анатолій Капустюк та Ігор Хомин

З однієї сторони громада. З іншої – Анатолій Капустюк та Ігор Хомин
Хто і як будує перший бурштиновий завод на Волині. РЕПОРТАЖ

«Амбер-Інвест» Анатолій Капустюк разом з Ігорем Хомином зареєстрували в Луцьку ще в травні 2016 року. Внесли по 5 мільйонів гривень до статутного фонду. Підприємство мало намір отримати спецдозволи на видобуток бурштину на Волині, але представники «Волиньприродресурсу» відмовили від цієї ідеї. Після чого, каже Капустюк, вирішив піти працювати в комунальне підприємство.

Як запевняє зам директора, у будівництво цеху в Прилісному він вкладає виключно власні гроші. Цілком ймовірно, що тут в нагоді йому стали мільйони, передбачені на діяльність «Амбер-Інвесту». А по завершенню робіт виробничі площі мають безкоштовно перейти в користування комунальному підприємству. Принаймні так запевняє пан Капустюк.

Невже він витрачає власні мільйони, аби потім працювати в комунальному підприємстві за звичайну зарплату і зовсім не розраховує на отримання хоч якихось дивідендів від виробництва?

«Мені важко про це казати, тому що це питання навіть не обговорювалося. Нічого не можу сказати. Знову ж таки, коли буде працювати…», – каже Анатолій Капустюк.

Зважаючи на попередні заяви голови Волинської облради, намір передати завод у користування «Волиньприродресурсу» виглядає, як мінімум, неоднозначно. В лютому 2017 року під час прямого ефіру на телеканалі «Нова Волинь» Ігор Палиця категорично виступив проти того, аби комунальне підприємство самостійно займалося розробкою корисних копалин. Це, мовляв, призведе до зловживань і корупції. Зараз чиновник змінив свою думку?

Не зрозуміла також доля «Амбер-Інвесту». Пан Капустюк неодноразово запевняв, що поки він на посаді, фірма не співпрацюватиме з «Волиньприродресурсом». Проте це зовсім не означає, що так буде і в майбутньому.

«Якщо позиція зміниться та буде можливість «Амбер-Інвесту» самостійно податися на отримання дозволу, аби розробляти як комерційній структурі, для чого вона й створювалася, то вона буде працювати», – заявив Анатолій Капустюк.

«ВІН МОЖЕ ПРАЦЮВАТИ ХОЧ СЬОГОДНІ»

«Він може працювати хоч із сьогоднішнього дня», – так охарактеризував готовність заводу в Прилісному заступник директора КП «Волиньприродресурс».

Посадовець запевняє, що всередині цеху вже все готово до роботи, а відсутність вікон техніці не загрожує. Її, мовляв, захищає дах.

Хоча зовнішній вигляд підприємства, відверто кажучи, не вражає, Анатолій Капустюк запевняє: всередині вже все готово

Хоча зовнішній вигляд підприємства, відверто кажучи, не вражає, Анатолій Капустюк запевняє: всередині вже все готово

«Найголовніше – це збагачувальна лінія, яка знаходиться всередині. До неї підведено замкнутий контур з промивки ґрунту. Всередині знаходяться резервуари, форсунки, лінії зі збагачення…», – розповідає він.

На території планують виконати деякі оздоблювальні роботи, встановити вікна й зовнішнє освітлення.

Приступити до роботи, на думку посадовця, підприємству не дають окремі структури (лісове агентство, геокадастр), які затягують з погодженням проекту гірничого відводу.

На середину листопада завод продовжує стояти непорушно і, ймовірно, запуститься не скоро. Про це каже голова Прилісненської громади ради Ігор Терещенко.

Він розповів, що зустрічався з одним зі співвласників Ігорем Хоменюком, який запевнив його, що підприємство відкриється не так швидко. Мовляв, є перепони.

«Там перешкоди з боку товаришів з партії БПП дуже сильні», – міркує голова сільської ради.

***

Анонсований головою облради запуск бурштинового заводу на Волині не відбувся. І наразі невідомо, коли відбудеться.

Будівництво в Прилісному, яке триває більше року, перебуває за непроглядною інформаційною ширмою і залишається поза увагою волинян.

Майбутній завод з переробки бурштину, який за документами поки виробляє консерви, з «Волиньприродресурсом» пов’язують лише висловлювання Ігоря Палиці й Анатолія Капустюка. Та здається, що між верхівкою області все давно узгоджено і про все домовлено.

Нас намагаються переконати, що біля керма комунального підприємства з’явилася людина, яка безкорисливо готова витрачати мільйони з власних кишень й ділитися потенційно надприбутковим бізнесом на благо волинян. Але чи так це насправді?

І як можна пояснити таку утаємниченість робіт? Можливо, бажанням зробити жителям області приємний сюрприз?

Василь БІДУН (для «Волинь24»)

1 коментар

  1. прокурор сказав:

    Хто в кориті перший той кругом перший

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.