Ігор Лапін про спиртову промисловість: «Галузь треба розвивати, а не «прихватизовувати»

Питання приватизації державного монополіста «Укрспирт» обговорюється вже не один рік. На сьогодні у Верховній Раді України зареєстровано три законопроекти щодо реформування підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.

Про це народний депутат України Ігор Лапін розповів на сайті «Голос України».

Спеціальною контрольною комісією Верховної Ради України з питань приватизації ще у лютому 2016 року було проведено круглий стіл «Перспективи та особливості приватизації державного підприємства «Укрспирт». На думку більшості фахівців, які взяли участь в роботі круглого столу, приватизація підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості забезпечить надходження інвестицій, необхідних для модернізації підприємств та виведення їх із кризового стану. Нині ринок спирту в Україні — це використання спирту виробниками алкогольної продукції, інші можливості реалізовувати спирт відсутні у зв’язку із ціновим чинником.

За результатами опрацьованих пропозицій та рекомендацій круглого столу був розроблений та зареєстрований законопроект «Про особливості приватизації підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, в тому числі продажу цілісних майнових комплексів структурних підрозділів державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт».

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», а саме виключити із зазначеного переліку підприємства спиртої та лікеро-горілчаної промисловості. Також пропонується проведення поетапної приватизації цих підприємств. З цією метою підприємства діляться на групи, які затверджуватимуться Кабінетом Міністрів України відповідно до пропозицій уповноваженого органу управління. При цьому враховується технічний стан кожного підприємства та результати фінансово-господарської діяльності. Адже технології виробництва та обладнання на спиртових підприємствах, які в переважній своїй більшості були побудовані ще у радянські часи, коли про енергозбереження ніхто і не думав, морально та фізично застарілі.

Отже, до першої групи мають увійти непрацюючі підприємства, в яких відсутні перспективи відновлення виробничої діяльності, у зв’язку із чим вони підлягатимуть ліквідації. Інвентарні об’єкти, які залишаться після ліквідації цих підприємств, та земельні ділянки, на яких вони розташовані, що не будуть реалізовані на інвестиційному конкурсі, передадуть в управління органам місцевого самоврядування. Ліквідація зазначених підприємств має бути завершена не пізніше одного року після набрання чинності цим законом.

До другої (біоетанольної) групи перейдуть підприємства, які мають перспективи розвитку та відновлення виробничої діяльності, та зможуть бути перепрофільовані на виробництво біоетанолу, технічного спирту та технічних рідин з наданням відповідної ліцензії. Враховуючи природні чинники України та необхідність впровадження альтернативних видів палива, налагодження виробництва біоетанолу на спиртових заводах є перспективним не тільки для спиртової галузі, а й стратегічним в цілому для країни.

Третя група — це високорентабельні підприємства, виробники харчового спирту та спирту-сирцю, які мають перспективи ефективного розвитку, виділяються в окремі юридичні особи з наданням відповідної ліцензії. Приватизацію підприємств третьої групи пропонується проводити шляхом перетворення їх в акціонерні товариства. При цьому у статутному капіталі товариств першочергово визначається контрольний пакет акцій, що тимчасово залишається у власності держави, а решта акцій реалізується на конкурсних умовах прозоро відповідно до законодавства про приватизацію. Підприємства цієї групи пропонується залишити в державному управлінні до завершення приватизації об’єктів першої та другої груп.

«Сираючись на думку фахівців галузі, пропоную розпочати приватизацію із збиткових нерентабельних підприємств. Далі визначатись із приватизацією високорентабельних підприємств спиртової промисловості, а не зводити процес до «прихватизації» ДП «Укрспирт». В Україні має запрацювати конкурентний ринок спирту та лікеро-горілчаних виробів, без фальсифікату та контрафактної продукції», – переконаний нардеп та перший заступник голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації Ігор Лапін.

Тож за словами нардепа – важливий крок для цього це законодавче регулювання процедури приватизації підприємств спиртової та лікеро-горілчаної галузі.

«Окремо хочу зазначити про необхідність впровадження на спиртових підприємствах автоматизованої системи електронного обліку спирту, що дасть змогу забезпечити автоматичний контроль обліку спирту етилового на всіх стадіях виробництва і транспортування. З метою запобігання закриття спиртових підприємств та масового скорочення працівників, законопроектом передбачається виробництво спирту етилового неденатурованого виключно на державних та/або приватизованих підприємствах спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України. Також встановлена заборона покупцям зазначених підприємств протягом п’яти років з дня завершення процедури приватизації збільшувати річні обсяги виробництва спирту етилового неденатурованого понад встановлену річну виробничу потужність, крім тва та реалізації продукції на експорт», – розповідає депутат.

На його думку, для реалізації запланованого також необхідно вдосконалити податкову систему. На сьогодні в Україні найнижча в Європі фіскальна віддача від підвищення акцизник ставок. Збільшення ставки акцизного податку призводить до збільшення тіньового обігу спирту. Крім того, найвищі в Європі внутрішні ціни на спирт зводять нанівець експортні можливості вітчизняних товаровиробників.

У зв’язку із виключенням законодавчих норм щодо пільгової ставки податку на технічний спирт сталося зупинення заводів. Це, відповідно, негативно вплинуло на хімічну, парфумерну, лакофарбову промисловість, які є споживачами цієї продукції. Тому доцільно підтримати пропозицію Міністерства агрополітики щодо внесення змін до статті 229 Податкового кодексу України, згідно із якою впроваджується нульова ставка податку на технічний спирт. Зазначена норма кореспондується з Директивою 92/83/ЄЕС Європейського Парламенту та Ради від 19 жовтня 1992 року щодо гармонізації структур акцизних зборів на спирт та алкогольні напої в країнах Європейського Союзу, де спирт етиловий, який використовується для виробництва не харчової продукції та оцту, звільняється від оподаткування акцизним податком.

Крім того, з метою ефективного контролю за обігом спирту необхідно структурувати ринок: ліцензії окремо для виробників спирту харчового, для технічного спирту та виробників паливного етанолу. Загалом, законодавство пропонує таку модель функціонування ринку спирту та лікеро-горілчаних виробів, за якої галузь зможе розвиватися, інвестори будуть зацікавлені в приватизації державних об’єктів, а пропозиції мають відповідати попиту.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.