Волинські церковники просять Сейм Польщі не визнавати Волинську трагедію геноцидом

Волинська рада церков звернулася до Сейму Республіки Польща з проханням переглянути останні рішення щодо Волинської трагедії.

Про це сказано в документі на офіційному сайті.

Публікуємо звернення без правок та змін:

«Відгукуючись на резолюцію Сейму Республіки Польща щодо кривавих подій на Волині у 1943–1945 рр., відповідну заяву Верховної Ради України, а також відповідаючи на заклик суспільства, пастирями якого поставив нас Бог, Волинська рада Церков вирішила звернутися до Вас, шановні народні обранці.

Людська природа уражена гріхом, тож історія стосунків наших народів, як то часто буває між сусідами, мала і світлі, і темні сторінки. Велике наше занепокоєння викликає те, що останнім часом злі сили намагаються використати всі ті злочини і провини, які ми вчинили один проти одного, щоби й надалі сіяти ненависть і розбрат між нашими народами. З уроків історії відомо, що нашим розбратом завжди користується третя сторона, на шкоду й українцям, і полякам. Це не повинно повторитися знову. Нові покоління, які не були учасниками й очевидцями тих страшних подій, мають жити добрими сусідами, допомагати один одному і молитись один за одного. Особливим місцем спільної молитви є могили наших предків. Багаторічна практика молитви за жертви невиних загиблих на Волинській землі об’єднує різні конфесії та різні національності в заклику про Боже Милосердя. Тому могили наших предків належить оточити повагою, всіх загиблих пом’янути молитвою, а живим – далі зміцнювати дружбу між двома спорідненими християнськими народами.

Тож настійно просимо Сейм Республіки Польща переглянути останні рішення щодо Волинської трагедії у дусі «прощаємо і просимо прощення», без звинувачень і навішування ярликів. Так промовили й наші Президенти, й духовні очільники. І ці слова слід взаємно прагнути втілювати в нашому житті, не лише словом, але вчинком, пам’ятаючи, що мирні, братерські взаємини між українцями й поляками за часів демократичних Польщі й України, – це щоденні «прощаємо і просимо прощення» рядових людей.

Пропонуємо також продовжити дискусії на цю тему, проводити спільні конференції, створити спільну комісію у прикордонних областях, щоб досягати порозуміння.

Ми просимо у Бога миру і благословення для наших обох народів. І пам’ятаймо: якщо між нами буде справжнє прощення і справжня любов, то Бог теж буде з нами».

1 коментар

  1. лучанка сказав:

    Велика вина наших совкових істориків що не пишуть не знімають про підлість Поляків, Пілсуцького, АК про осадників, і століттями нищення українців. А на сьогодні доля Польщі залежить від українських заробітчан котрі завтра поїдуть далі у справжню Європу заробляти гроші

Залишити відповідь