Судові розбірки за арешт сої: волинські АТОвці стали заручниками ситуації

Будь-яка ситуація, як і медаль – має дві сторони. Так, принаймні, можна охарактеризувати конфлікт навколо земель Веселівської сільської ради, яка належить бійцям АТО. Днями стало відомо про те, що суд наклав арешт на посіви сої, які вирощуються на 207 гектарах.

Та ще більше здивувало те, що сільськогосподарські землі належать та давно зареєстровані під видачу бійцям АТО, щоправда засівало їх ТОВ «П’ятидні», якому і видали постанову про накладення арешту на майно.

Ситуація виявилася дуже заплутаною навіть для суддів апеляційного суду, які 15 серпня розглядали скаргу ТОВ «П’ятидні» на ухвалу про накладення арешту на майно.

Виявилося, що справа закрутилася ще у травні, коли Держгеокадастр виявив порушення на землях Веселівської сільської ради. Саме тоді на великих територіях площею 207 гектарів відбувався засів сільськогосподарських рослин – сої. Проте зібрати урожай посівальники не встигли – 29 липня слідчий відділ Луцького РВ ГУНП у Волинській області порушив кримінальне провадження за ч.1 ст197-1 ККУ (Самовільне зайняття земельної ділянки). Підстави – звернення та акти перевірки Держгеокадастру.

«Невстановленими особами через самовільне зайняття шести земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 207,5654 га, які розташовані на території Веселівської сільської ради державному бюджету було завдано збитків на суму 280 000 грн», – сказано в ухвалі.

Таким чином, 8 серпня суддя Луцького міськрайонного суду Вячеслав Покидюк виніс ухвалу про накладення арешту на майно – посіви сої. Саме після цього стало відомо, хто безпосередньо обробляв поля та засівав їх. ТОВ «П’ятидні»  оперативно оскаржило ухвалу, чим підтвердило, що майбутній урожай сої належить їм, і сільськогосподарські роботи виконувало саме їхнє товариство. Однак у суді надати всі документи, що підтверджують право власності чи користування землею всією площею 207 гектарів, вони не змогли. Виявилося, що частина земельних ділянок – належить бійцям АТО, та більшість – лише зарезервовані або ж лише видано накази про передачу у власність колишнім військовослужбовцям, які згідно законодавства мають право на отримання земель с/г призначення.

У судовому засіданні прокурор Юрій Сушик попросив перерву для ознайомлення з матеріалами справи, оскільки текст апеляційної скарги він отримав перед самим засіданням. Також він відзначив, що не мав можливості ознайомитись з тим, про які земельні ділянки йде мова, адже частина кадастрових номерів видані ще восени 2016 року.

Вже за 10 хвилин Юрій Сущик зауважив, що територія Веселівської сільської ради дуже велика і ділянки, на які бійці АТО вже мають акти права власності розкидані в різних місцях. Тож під одним кадастровим номером, який охоплює кільканадцять гектарів земель, мають свої наділи іті хто оформив документи, і ті хто має лише наказ Держгеокадастру на видачу. Однак, попри відсутність документації – соєю засіяно усі 207 гектарів.

Представник позивача Людмила Герасимчук, яка виступила проти накладення арешту зауважила, що обробкою земель не заподіяно значної шкоди і власники ділянок претензій не мають, адже самі звертались до ТОВ «П’ятидні» з проханням посприяти у обробці землі.

«В ході досудового слідства слідчий не спромігся встановити реальних власників земельних ділянок і встановити хто їх обробляє. Ці землі на сьогодні вже перебувають у власності учасників АТО, або завершується видача документації учасникам АТО з наказами для видачі земельних ділянок бійцям АТО під особисте селянське господарство. Саме ці їхні земельні ділянки входять у землі, на які накладено арешт», – переконувала у суді Людмила Герасимчук.

Зокрема, адвокат повідомила, що до керівництва ТОВ «П’ятидні» з відкритим листом звернулася Спілка воїнів АТО Волині, у якому підписалося 104 бійця АТО. Дехто з них вже мав акти права власності на землю, а у багатьох на руках були лише накази Держгеокадастру.

«Деякі хлопці місяцями чекають на видачу документів на ці земельні ділянки. Отака в нас бюрократична система в Держгеокадастрі, де не можуть посадити 1 людину, аби вона приймала заяви та видавала кадастрові номери на ділянки з числа зарезервованих земель. Виходячи з того, що ми знаємо, що це весь масив розбити й на ділянки для бійців АТО, просимо людину піти на ризик – ми від Спілки воїнів АТО звернулися до керівництва товариств з проханням – «засій будь ласка віддячиш хлопцям, вони тобі довіряють. Вони вже визначили кожен окрему суму», – пояснив голова Спілки воїнів АТО Волині Олександр Серватович у коментарі журналісту видання «Волинське агентство розслідувань».

На цьому настоювала у суді і представник ТОВ «П’ятидні» Людмила Герасимчук.

«Чомусь слідчий не встановив хто є реальним власником землі. Але ТзОВ «П’ятидні» не сзахоплювало землю самостійно, а обробляє цю землю на прохання самих власників землі – бійців АТО. І вони теж не винні, що про майже 10 місяців вони не можуть зареєструвати право власності», – доводила у суді адвокат, зауваживши, що цілком очевидним є те, що хлопці хотіли отримати хоча б якусь матеріальну вигоду від тієї землі, через що власне взялися разом обробляти наділи.

Однак у прокурора Юрія Сушика знайшлись власні претензії. Зокрема, він зауважив, що Держгеокадастр, знаючи кому належать усі земельні ділянки, міг звертатись до поліції з заявою про самовільне захоплення. Мовляв, вони володіли інформацією про те, які землі вже видано бійцям, а які засіяли разом з іншими без відповідних документів.

«Як Спілка АТО Волині мала право, без надання підтвердження власності цієї землі, звертатись у ТзОВ П’ятидні? В прокуратури є лише 15 витягів про затвердження права власності на земельні ділянки. Але не вказано де саме на території Веселівської сільської ради. На підставі яких документів ви використовували ще 170  гектарів землі?» – з’ясовував прокурор Юрій Сущик.

Представниця ТОВ «П’ятидні» пояснила, що витяги з актів права власності на землю мають близько 40 осіб зі 104, які звертались. Решта – лише накази Держгеокадастру.

Однак прокурор заперечив, і заявив що в них є інформація лише про 17 фактичних власників землі на території Веселівської сільської ради.

«Є лише 17 осіб, які фактично отримали 34 гектари, а є ще близько 90, які теоретично можуть отримати землю там. Якщо є наявні власники земельних ділянок і якщо вони підтвердять це документально – то мови нема. Але на яких підставах і на підставі яких документів ТОВ «П’ятидні» там обробляло поля –не відомо. Це і стало причиною накладення арешту через самовільний захват. ніхто не забороняє реальним власникам земельних ділянок звернутися у суд з заявою та підтверджуючими документами про зняття арешту з їхніх ділянок», – наголосив Юрій Сушик.

Така позиція прокурора викликала у залі, де зібралось кілька десятків бійців АТО, шалене обурення. Мовляв, врешті отримавши ділянку – незрозуміло, з яких причин вона підпадає під арешт майна і тепер ще їм пропонують йти до суду, аби знімати обтяження.

Під час перерви у слуханні бійці АТО розповіли, що дійсно по 7-9 місяців не можуть завершити оформлення документів. Хоча вже точно знають, що земля площею 2 гектари кожному – вже закріплена за кожним зі 104-х бійців.

Комусь вдалось зробити документи, комусь – ні. Однак, коли весною постало питання щодо обробітку – вирішили разом займатись справою. Мовляв це нелогічно коли величезне поле клаптиками засіяно чи то соєю, чи зерном. Та й обробляти усе разом – значно простіше. В результаті бійці домовились з керівництвом ТОВ «П’ятидні» про те, що с/г підприємство візьме поля в обробіток, аби вони не пустували. Аграрії вирішили засіяти сою, яка користується великим попитом на ринку. Натомість, бійці АТО – власники землі за домовленостями, по завершенню збору врожаю отримають виплати – хтось 3 тисяч, а хтось і 5 тисяч гривень. Виявилось, що атовці навіть уклали з ТОВ «П’ятидні» договори. Однак, ані самі бійці, ані представниця агропідприємства не змогли підтвердити, що це договори оренди. Адже для їх нотаріального укладення необхідні відповідні акти права власності, яких у більшості – досі немає.

«Документи підтверджують лише факт реєстрації земельної ділянки. Але ці землі вже належать бійцям АТО. Але прокурор не спромігся дізнатись навіть кому. Їх не хвилює чому вони так довго не можуть завершити оформлення цих документів. Тим часом, ми можемо втратити урожай, який могли отримати на сьогодні фактичні власники земельних ділянок – бійці АТО, які вже 9 місяців не можуть через бюрократичну машину.

На це звернув увагу і суддя Апеляціного суду, який слухав скаргу про накладення арешту. Він зауважив, що враховуючи ринкову вартість сої (з 207 гектарів – близько 4 мільйонів гривень), прокуратура накладає арешт вказуючи 280 тисяч гривень можливо завданої шкоди. Мовляв їм варто було б спромогтись і перевірити хто саме отримав тут земельні ділянки а хто ні і чому саме за 10 місяців не завершилась реєстрація всіх документів.

Натомість прокурор зі слідчим повідомили, що у вересні-жовтні буде прийматись рішення про збір врожаю сої і її реалізацію з метою компенсації збитків. Разом з тим, вони відмітили, що у справі, апеляції та додаткових матеріалах, наданих представницею ТОВ «П’ятидні» дещо різні дані –  не всі кадастрові номери не співпадають з тими земельними ділянками, які видано АТОвцям і на які накладено арешт. Проте вона зауважила, що за одним кадастровим номером на ділянку площею в кільканадцять гектарів – по 5-10 прізвищ.

Тим не менше, суд задовольнив апеляційну скаргу ТОВ «П’ятидні» і постановив зняти арешт з ділянок, на які бійці АТО мають необхідні документи. Детальніше про кадастрово-судово-соєву тяганину ми розповімо найближчим часом.

Наразі ж стає зрозуміло одне – бійці АТО стали заручниками ситуації: з одного боку –тотальна бюрократія, через яку вони не в змозі були оперативно оформити усі необхідні документи на землю, з іншого – бажання отримувати хоч якусь користь та вигоду з землі, яка гарантована їм законом. Однак у цій ситуації є ще буква закону, яку повинна захищати прокуратура.

Фактично – вона мала усі законні підстави накласти арешт на майно невідомих осіб (будь-то «П’ятидні» чи якесь інше аграрне підприємство), які не маючи відповідних документів, що підтверджують право власності чи умови користування землею, однак взяли і засіяли ріллю соєю. Та разом з тим, прокуратура та слідство не спромоглись врахувати і ретельно перевірити кому саме належать усі 207 гектарів. Натомість вони пропонують АТОвцям за наявності актів права власності – йти до суду і самим знімати арешт з майна.

Сам ж бійці АТО, усвідомлюючи відсутність законних підстав передачі землі ТОВ «П’ятидні», побоюються, що у разі, якщо арешт не буде знято, врожай просто пропаде і вони не отримають від аграрія ані копієчки. У той же час стає зрозуміло, чому на суд у апеляцію скликали кілька десятків АТОвців (власників землі), які вимагають у держави не порушувати їхні права.

Зокрема, варто також врахувати і той фактор, що ТОВ «П’ятидні», засіваючи поля, очікувало отримати в майбутньому неабиякий прибуток. Тож саме вони є найбільш зацікавленими у тому, аби арешт з сої зняли і вони змогли вчасно зібрати врожай, вартість якого за попередньою оцінкою сягає 4 мільйонів гривень. І на фоні таких сум кілька тисяч гривень, обіцяних бійцям АТО в якості винагороди – виглядають доволі мізерно.

Зрештою, усі три сторони по-своєму праві: ТОВ «П’ятидні» хоче заробити на продажі сої, прокуратура – хоче знайти винних, хто допустив порушення і не додержався законодавства, а бійці АТО воліють, щоб ніхто не посягав на їхню землю, розпоряджатися нею та мати хоч якусь користь з того. Та поки у цій справі остаточну крапку ще не встановлено, адже не всі 104 бійця АТО отримали документи на землю, та й хто збиратиме врожай – не відомо, оскільки прокуратура на цьому не зупиниться і планує таки розібратись у ситуації.

Еля КОРОТИНСЬКА

Залишити відповідь