Профспілкові чвари та кримінальне минуле: у який спосіб Грицюка звільнили з ЛПЕ

Ігоря Грицюка усунули з посади, використавши проти нього конфлікт навколо звільнення одного з працівників КП «Луцьке підприємство електротранспорту». Фактично, нова проУКРОПівська влада у місті зробила це головною причиною для розірвання договору з неугодним директором, аби поставити на підприємство свою людину.

Отож, у який спосіб та на яких підставах Ігоря Грицюка звільнили з посади директора.

Так, 30 червня 2017 року на офіційному сайті Луцької міської ради оприлюднили інформацію про звільнення директора КП «Луцьке підприємство електротранспорту» Ігоря Грицюка із займаної посади на підставі звернення первинної профспілкової організації вільної профспілки залізничників України від 06.06.2017. В той же час, відповідний лист профспілки надійшов на ЛПЕ лише 10 червня. Однак трактування підстав для звільнення викликає багато питань та сумнівів.

У зверненні члени профспілки поставили основну вимогу – розірвати контракт між міською радою та директором КП «ЛПЕ» у зв’язку з порушенням директором законодавства про працю. Мова йде про «незаконне звільнення водія, члена виборного органу ППО ВПЗУ КП «Луцьке підприємство електротранспорту» Черчика Андрія.

Проте, представники нової тимчасової влади у місті вирішили не вивчати та не з’ясовувати дійсних обставин справ і навіть не спробували отримати якісь пояснення у самого Ігоря Грицюка.

Якщо пригадати справу, то Андрію Черчику винесли дві дисциплінарні догани «за прогул» та «за запізнення», які й стали причиною його звільнення. Однак, він це оскаржив у суді. Виграти справу йому вдалось лише в апеляції завдяки юридичній підтримці команди УКРОПу, яка вже не перший рік штучно намагається розбурхати ситуацію на ЛПЕ.

Варто зауважити, що через порушення низки норм чинного законодавства в процесі утворення та діяльності цієї профспілки — її вимоги не могли бути враховані як представлення інтересів трудового колективу підприємства. Справа в тім, що у профспілці всього 3-є осіб, в той час, як на підприємстві працює понад 400. Тож меншість не в праві представляти інтереси більшості трудового колективу і відповідно — вирішувати подібні питання. І це при тому, що на підприємстві давно діє Первинна профспілкова організація КП «Луцьке підприємство електротранспорту». Тож існує чіткий механізм представлення інтересів колективу за наявності кількох профспілок та механізм ідентифікації новоствореної профспілки перед підприємством.

Згідно з чинним законодавством, профспілки самостійно організовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з’їзди, засідання та інші заходи, а також забороняється втручання у їх статутну діяльність. Це поширюється і на новостворені профспілки, які також не мають права втручатися чи перешкоджати діяльності вже діючим профспілкам. Разом з тим, такі професійні об“єднання не мають права шляхом застосування методів недобросовісної конкуренції переманювати до своїх лав членів інших вже діючих профспілок. Також варто зауважити, що у більшості статутів профспілок встановлено обмеження щодо подвійного членства у профспілках.

Про своє існування, новостворена спілка мала б першочергово повідомити керівництво підприємства, де вона буде діяти. Більше того, у роботодавця повинні бути копії всіх документів, які подає новостворена профспілка легалізовуючому органу. Адже, не маючи свідоцтва про легалізацію, Статуту (Положення) профспілки, витягу з протоколу про обрання нового профоргану та його керівника тощо, роботодавець та інша профорганізація не зможуть вести повноцінний діалог. Це випливає з вимог цивільного законодавства щодо представництва організації в інших органах.

Проте, керівники новоствореної профспілки про ці вимоги законодавства чомусь забули.

«Виникає запитання звідки роботодавець може дізнатися, хто є членом виборного органу нової профспілки або хто є членом цієї профспілки, коли не матиме даних про їх склад? Яку профспілку необхідно запитувати про надання згоди на звільнення працівника з ініціативи роботодавця, якщо роботодавець не знатиме членом якої саме профспілки є той чи інший працівник. Це просто казусна та патова ситуація, яку намагаються використати задля підігріву конфліктної ситуації та розбурхування працівників підприємства», – переконаний Ігор Грицюк.

Однак, Андрій Черчик переконаний у протилежному. Зокрема, на фейковій сторінці ЛПЕ в мережі Facebook, одразу ж після оприлюднення інформації про вимогу незалежної профспілки, він написав:

«Профспілка ЛПЕ офіційно заявляє, що кількість її членів перевищує 20 чоловік, а не 3 особи, як вказано у публікації. Журналісти могли б поцікавитись у голови профспілки, або у членів профкому, а не у звільненого директора, про дійсну кількість членів. Профспілка готова надати для ознайомлення заяви робітників про вступ до незалежної профспілки», – йдеться у повідомленні на сторінці ЛПЕ.

Однак, досі ніхто не оприлюднив жодних документів. Виявилось, що Первинна профспілкова організація ВПЗУ КП «ЛПЕ» не спромоглась подати підприємству всі необхідні відомості про свою легалізацію, та не надала свій Статут.

Єдиним підтвердженням існування Статут профспілкової орагнізації є те, що Андрій Черчик у судовому позові щодо свого поновлення на посаді водія тролейбуса подав на свій захист звернення профорганізації.

Нова профорганізація випливла лише тоді, коли Андій Черчик через суд почав домагатись свого поновлення на посаді водія тролейбуса. Зокрема, профспілка заявила в судовому порядку про незаконне звільнення свого члена Черчика А.Д., при цьому лише в апеляційній інстанції в якості доказу для підтвердження своєї легалізації як діючої профспілки, було подано статут.

Таким чином, тодішній директор ЛПЕ Ігор Грицюк звернувся до прокуратури зі скаргою та проханням перевірити достовірність і законність наданих документів.

Тим не менше, в Апеляційному суді Волинської області Андрію Черчику, який заручився підтримкою УКРОПу, вдалось виграти справу про своє поновлення з відшкодуванням понад 30 тисяч моральної компенсації. Попри те, що рішення Апеляційного суду Волинської області було виконане, ЛПЕ подало касацію. Тож, до завершення повного розгляду судової справи — ситуація остаточно не є вирішеною. Тому, рішення про звільнення та поновлення Андрія Черчика не може бути підставою розірвання контракту з директором Ігорем Грицюком.

Фактично, нова профспілка мала б звернутись до діючої на підприємстві профспілкової організації та укласти угоду щодо спільної діяльності в питанні захисту інтересів трудового колективу. Однак, цього не було зроблено, тому і висувати вимоги в інтересах колективу члени цієї незалежної профспілки – не мали права.

Попри це, Луцька міська рада отримавши голослівні вимоги нової профспілки не спромоглась здійснити перевірку законності висунутих звинувачень. Та з огляду на те, що владу у місті у нечесній боротьбі здобули представники УКРОПу, стає зрозумілим чому саме це стало причиною звільнення Ігоря Грицюка. Адже нова тимчасова влада шукала будь-яку причину, аби усунути «неугодного» та призначити на ЛПЕ свою людину.

Зрештою, після призначення нового тимчасово виконуючого обовязки директора Володимира Пуца — Андрій Черчик заявив про проведення зборів трудового колективу і прийняті домовленості між обома спілками щодо об“єднання. Тож питання подальшого існування нової незалежної профспілки вже вочевидь не буде фігурувати, адже вона виконала своє призначення.

Щодо самого Андрія Черчика, то стає очевидним, що він став вигідною людиною для УКРОПу, адже ця пролітсила постійно намагалась розбурхати ситуацію на ЛПЕ. В певній мірі, він став маріонеткою в руках потрібних людей, та разом з тим — створив собі імідж лідера страйкому і активного вболівальника за права трудящих на підприємстві електротранспорту. Однак, його авторитет серед працівників далеко не найкращий. Адже багатьом відомо не лише про те, що Андрій Черчик глибоко віруюча людина, а й про його кримінальне минуле.

Зокрема, як вдалось з’ясувати, Андрія Черчика у серпні 2011 року судили за розтрату, привласнення майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Виявилось, що він ошукав людей на кругленьку суму.

Будучи приватним підприємцем, у 2004 році він брав у людей гроші на встановлення металопластикових вікон, після чого — успішно з ними зникав без виконання домовленостей. В результаті, йому вдалось ошукати 9 людей на 23,5 тисячі гривень а також головного лікаря Маневицької райлікарні, який замовив у нього встановлення вікон у медустанові на суму майже 10 тисяч гривень. А це на 2004 рік — були шалені гроші. Зрештою, Андрія Черчика викрили та у 2011 році притягнули до відповідальності. У суді він не визнавав своєї вини, проте її було доведено зібраними доказами. В результаті, йому призначили покарання — 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю. Андрій Черчик подавав апеляцію, однак суд залишив вирок без змін.

У ЗМІ він почав фігурувати не так давно — коли на ЛПЕ призначили директором Ігоря Грицюка. Саме Андрій Черчик очолював страйком підприємства а віднедавна став ще й лідером нової незалежної профспілки. Наразі ж він, як справжній експерт веде дипломатичні переговори між владою та керівництвом ЛПЕ і активно відстоює інтереси нового керівника Володимира Пуца.

Тим не менше, покладену на нього місію — він вже виконав, як і його незалежна профспілка. Тож стає очевидним, що він був маріонеткою тимчасової УКРОПівська влади, яка звикла використовувати людей у своїх цілях. Зрештою, останню крапку у питанні звільнення Ігоря Грицюка з посади директора ЛПЕ за зверненням цієї незалежної профспілки — поставить суд.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.