Чи запустять реформу системи охорони здоров’я цього року

Навесні 2017 року Україна впритул підійшла до періоду, коли може початися реальне реформування системи охорони здоров’я.

Експерти схиляються до думки, що запропонований до обговорення законопроект – найбільш радикальний з усіх попередніх за 25 років незалежності України, а впровадження реформи може об’єднати коаліцію і стати вигідною «success story» для політиків різних фракцій перед наступними виборами.

10 березня на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я з’явилося повідомлення про оприлюднення проекту Закону України «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів».  Міністерство пропонує усім долучитися до його обговорень, адже саме цей законопроект, в разі його прийняття Верховною Радою, торкнеться всіх без виключення українців, стверджують у МОЗ.

Ключовий реформаторський законопроект, пропонований командою Уляни Супрун, вже ухвалив Кабмін і погодили іноземні партнери. Зараз – справа тільки за депутатами Верховної Ради, які мають проголосувати за нього до кінця весни.

Чим запропоновані відомством зміни відрізняються від попередніх і перед якими ризиками опиняється країна, якщо реформу знову «заморозять», – розповідає INSIDER.

Втрачаємо час

Вже кілька років поспіль в Україні можна спостерігати, як кожна нова команда МОЗу, що приходить на зміну попередній, пропонує нову, свою власну концепцію розвитку галузі. Команда Уляни Супрун є чи не першою, яка заявила, що триматиметься курсу, напрацьованого попередньою командою.

У 2014 році Стратегічна дорадча група експертів при МОЗ розробила стратегію побудови нової системи охорони здоров’я на період 2015-2025. Далі тодішній міністр Олександр Квіташвілі спробував перевести її у правове поле. Зокрема, вніс на розгляд до ВР пакет законопроектів, які б надали медичним закладам автономію. Але через конфлікт між профільним міністерством і профільним комітетом ці законопроекти так і не були ухвалені.

Суперечки, часті відправлення різних законопроектів на доопрацювання і популізм ряду політиків гальмували прийняття ключових рішень. Зараз маємо ситуацію, коли за майже три роки роботи нового парламенту кількість законів, які хоч якимось чином змінювали б систему управління чи фінансування медицини в Україні – дорівнює нулю.

«За міністра Квіташвілі ключові зміни саботували переважно Ольга Богомолець і Олег Мусій. Вони відверто не хотіли погоджувати пропозиції саме ті, що йшли від Олександра (Квіташвілі – ред.). Бувало, доходило до абсурдного. Законопроекти прямо перед журналістськими камерами відправляли на доопрацювання, потім самі ж їх ніби-то доопрацьовували, а насправді – просто міняли місцями деякі пункти і потім казали, що змінили мало не все. Це виглядало комічно. Бо ж люди все бачать. Часу згаяно було багато», – розповідає джерело у МОЗ.

Після довгих очікувань і запиту суспільства, теперішній команді МОЗ вдалося розробити, публічно обговорити і затвердити рішенням Кабінету Міністрів концепцію реформи фінансування системи охорони здоров’я.

«На даний момент нарешті є ключовий реформаторський документ, який має змінити наступні речі: держава має відходити від принципу декларувати і обіцяти громадянам безкоштовну медичну допомогу до конкретного гарантованого пакету медичної допомоги, але який дійсно буде гарантуватись кожному громадянину. Другий момент – це впровадження системи, коли «гроші йдуть за пацієнтом». Тобто гроші лікарням на медичні послуги пацієнту будуть надходити саме туди, де працюватиме обраний вами лікар, – пояснює Олександр Ябчанка, менеджер «Реанімаційного Пакету Реформ».

Зараз декларації урядовців про те, що медицина є безкоштовною, вносять колосальний дисбаланс у відносинах між громадянами й медиками. Та, зрештою, із владою. До того ж, бюджетні кошти використовують нераціонально. Зараз людина платить за медичні послуги двічі: коли сплачує ПДВ та акцизів і також тоді, коли йде в лікарню. Це збираються радикально змінити: сплачуючи щороку єдину суму розміром у трохи більше 4 тисячі гривень, пацієнт отримуватиме страхування на суму 100 000 гривень.

«З’явиться безкоштовний пакет медичних послуг і ліків, які громадяни зможуть отримувати безкоштовно. Це в тому числі загальний аналіз крові, планові медичні огляди, і вакцинація», – коментує заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Законопроект Про державні фінансові гарантії зараз на обговоренні, і от-от буде зареєстрований у Верховній Раді. Разом з тим, як повідомляє джерело в МОЗ, у відомстві прекрасно розуміють усі можливі ризики неухвалення закону й будуть максимально сприяти тому, щоб за нього все-таки проголосували.

«Після цього м’яч вже буде на стороні законодавчої гілки влади. І зараз тільки від депутатів залежатиме, чи реформа розпочнеться вже цього року, або ж буде відкладена на невизначений термін. Такі вже особливості бюджетного планування, що якщо ці законопроекти встигнути ухвалити цієї весни, то тоді зміни принципів фінансування можуть втілюватися на первинній ланці медичної допомоги уже у 2017 році. Якщо ж не встигнути, то раніше ніж з 1 січня 2018 року зміни розпочати буде неможливо. А враховуючи те, що 2018 рік може стати передвиборчим роком, то є висока ймовірність, що влада знову відкладе медичну реформу на потім», – коментує Олександр Ябчанка.

Перезрілі зміни

За оцінками експертів, реформа медицини – чи не найочікуваніша з усіх реформ в Україні. Страхова медицина – невід’ємна складова такої реформи.  Згідно даних соціологічної групи «Рейтинг», впровадження обов’язкового медичного страхування підтримують 46% опитаних українців.

На думку громадян, саме медичне страхування і відшкодування реальних затрат на медичні послуги допомогло б покращити стан медицини в нашій країні. Характерно, що зараз добровільне медичне страхування мають щонайбільше 6% українців, стверджують результати опитування «Рейтингу».

«Зараз інвестиції в оновлення основних фондів і впровадження інновацій – мізерні. Питання про введення добровільного і обов’язкового медичного страхування стане обов’язково, бо інакше просто не може бути. Це єдиний для нас шлях. Що пізніше будуть прийняті радикальні зміни, тим важче буде перелаштовуватися, – впевнений директор і засновник клініки репродуктивної медицини «Надія» Валерій Зукін.

Перед тим як впроваджувати реформу, треба на державному рівні прийняти ряд законів, які перерозподілять фінансування в системі охорони здоров’я, інакше взагалі нічого не зміниться, коментує Дмитро Луфер, операційний директор компанії Into-Sana.

«Причому мова йде в більшій мірі не про збільшення фінансування, а саме про цілеспрямоване зміщення акцентів з фінансування безпосередньо лікарень на оплату медичних послуг за кожного пацієнта, який був ними обслугований.

За планом, спочатку реформа охорони здоров’я буде впроваджуватися не на всій території України, а лише в деяких регіонах, каже пан Дмитро.

«Це будуть так звані «пілотні проекти», де, по суті, буде тестуватися працездатність, переваги і недоліки нововведень. Які це будуть регіони, поки не афішується. Швидше за все, жителі цих пілотних регіонів перші зміни побачать вже в 2017 році, але наскільки вони стануть відчутні, буде залежати від фінансування, про яке я говорив на самому початку. Що стосується України в цілому, то це не раніше наступного року», – пояснює Луфер.

«Найбільш поширена фраза, яку чуємо під час поїздок у регіони – це те, що реформа не тільки назріла, а й вже давно перезріла.  Активісти готові писати листи і своїм мажоритарникам та навіть президенту про те, що реформа є невідкладною, і законопроект треба ухвалити от вже зараз», – додає Олександр Ябчанка.

За його словами, реформа системи охорони здоров’я може об’єднати коаліцію і політиків різних фракцій перед наступними виборами.

«У президента зараз не так багато є реальних реформ, якими він може дійсно похвалитися. Очевидно, що є групи, які активно будуть реформі заважати, але я маю надію, що ці групи не так близькі до президента.  Медична реформа у тих термінах, які декларує МОЗ, була б справді корисна для політиків, щоб показати результат у передвиборчий рік. Для цього зміни треба почати вже цього року. Я дуже сподіваюся на здоровий глузд наших народних обранців», – додає він.

Операція «реімбурсація»

З 1 квітня 2017 року в Україні запрацювала програма реімбурсації – компенсації вартості ліків по аптеках. Уряд виділив на реалізацію цього процесу 500 мільйонів гривень.

Одночасно уряд вводить референтні ціни (середні по сусідніх країнах) на ліки, що входять у програму – на ліки від гіпертонії, цукрового діабету 2 типу та бронхіальної астми. Люди, які страждають цими захворюваннями, зможуть отримувати рецепти на потрібні їм препарати у лікуючого лікаря, а самі препарати зможуть отримувати безкоштовно в аптеках.

Реімбурсація має запрацювати не відразу, а поетапно, кажуть експерти.

При всій правильності концепції референтного ціноутворення, вона не дасть належного ефекту без цілісної реформи системи охорони здоров’я, каже Олександр Ябчанка.

«Для того щоб реімбурсація була ефективною, аби кошти на медикаменти використовувалися ефективно, має запрацювати єдина електронна база пацієнтів. А вона зможе запрацювати лише тоді, коли почнуться ось самі ці зміни системного характеру, коли громадянин буде укладати договір з медиком, якого обирає сам. Медик вноситиме його у єдину базу пацієнтів, і тоді пацієнт буде отримувати ліки у тій кількості, яка йому потрібна, і отримувати їх саме від свого лікаря первинки. Все це потрібно запускати в комплексі», – підсумовує Ябчанка.

За словами експертів, зараз Україна стоїть на порозі реального ринку медичних послуг. Питання тільки у тому, коли саме почнуться ці зміни. Якщо до травня 2017 року ВР проголосує за законопроект «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» та законопроект щодо автономізації закладів охорони здоров’я, цей процес почнеться вже цього року.