Люди рано чи пізно навчаться фільтрувати інформацію, – Ігор Лапін

На Волині підводять підсумки роботи за рік депутатів-мажоритарників.

Журналісти ВолиньPost поспілкувалися із народним депутатом від округу №22 (Луцьк) Ігорем Лапіним про принципи роботи Верховної Ради, його вклад у розвиток Луцька, конкурс у Державне бюро розслідувань, засилля російських банків в Україні, розмитнення автівок, посилення «Укропу» на Волині та інші резонансні теми.

Депутати приймають закони, але не мають контролювати їх виконання. Для цього є виконавча влада.

Впродовж цього року у Верховній Раді був конструктив? Вдавалося ефективно працювати?

Конструктив був. Раніше, коли був прем’єр-міністром Арсеній Яценюк, було іноді навіть важче, бо «чужим» він відмовити не міг, а свої – «повинні зрозуміти». Навіть якщо дивися на залучення коштів для округу: у 2014-2015 році я зміг залучити лише 5 мільйонів, то в цьому році було 12 мільйонів плюс 3 мільйони. І зараз ще можливо залучимо 3 мільйони. Будемо знати наступного тижня.

У цьому році відчувалася робота коаліції. Не тільки все «в одні ворота», а почали думати і про мажоритарників. Нам же в округи їхати і з людьми говорити потрібно. Якщо ми несемо відповідальність публічну за непопулярні кроки уряду, повинна бути і для наших виборців підтримка. І от саме залучення коштів для округів – один із наслідків цієї конструктивної роботи. Як не крути, є кошти на добудову 27-ої школи, на розчищення Сапалаївки.

Так само на початку роботи було важко знаходити шляхи потрапити на прийом до посадовця, добитися втілення якоїсь ініціативи. Зараз вже краща співпраця уряду із депутатським корпусом. Уряд розуміє, що потрібні голоси: у 2015 році була більша коаліція, а зараз уряд рахується із кожним голосом. Є робота на основі компромісу у здорового глузду. Бо, зрештою, основна робота депутата не в тому, скільки він грошей «принесе» в Луцьк. Треба думати, що ми залишимо після себе, які ми напишемо і приймемо закони, і за якими законами будуть жити наші діти. Отут має бути робота депутата.

Депутати приймають закони, але не мають контролювати їх виконання. Для цього є виконавча влада. Але в підсумку всі «шишки» валяться на депутата. Ти маєш думати і про країну, і про округ, і думати, щоб «приватні» ЗМІ тебе не «мочили».

У цьому році ми вже маємо більше досвіду, знаємо до кого підійти, запитати. Тим більше нашого брата-самооборонівця вистачає в різних фракціях. І шляхом переконання, компромісів працюємо. От наприклад, була тема безвізового режиму із Росією. Але дуже багато депутатів казали, що вони проти, бо там наших 3,5 мільйона громадян. Я на це пояснюю: якщо Росія дає візу, вона автоматично підтверджує відсутність претензій. Це захист наших громадян. І для тих, хто там, це всього лиш штамп у паспорті. Говорив про це із депутатом Олексієм Мушаком із «Солідарності». Він раніше був проти візового режиму. Але зараз погодився із моїми аргументами.

А бувають випадки, коли для збирання голосів починають змушувати депутатів?

Не знаю, як там в інших фракціях, в нас не змушують. Нас насправді змусити дуже тяжко. Є діалог і переконання. От децентралізація – це позитив. Але коли до цього питання «прив’язують» «ДНР-ЛНР» – це погано. Тому шукаємо компроміси, щоб якось прибрати ці структури із питання децентралізації.

Недавно було питання по закон Ніни Южаніної, щоб передати базу даних підприємств в Мінфін. Бо вона є тільки в Насірова (керівник Держфіскальної служби, – ред.). Ну здавалося б, що хороший закон, який прибирає монополію ДФС. Але я запитую в Южаніної, чи є створений орган для збереження інформації, чи є сервери для зберігання? Відповідь: поки немає, але ми створимо. У підсумку я за це не проголосував. Не тому, що мені Насіров хороший. До нього є дуже багато питань, які я ставлю. Але тут питання здорового глузду: куди вони подінуть ту базу? Завтра може на «Петрівці» буде продаватися диск із тією базою…

Тобто такого змушування, аргументу, що ми всі «монолітно» голосуємо, немає. Бачив, як «монолітно» Верховна Рада за недоторканість Новинського голосувала?

Розкажіть, як було зсередини…

Тут ледь назбирали голосів, бо фактично вони зробили «шпагат» для себе і для депутатів. Юрій Луценко приносить у Верховну Раду тільки один епізод (щодо УПЦ МП, -ред.), який недостатньо обґрунтований. І якщо Верховна Рада погоджується знімати недоторканість за такі речі, завтра можна принести таке на будь-кого і під шумок прийняти, бо «треба». І я вже казав, що коли Луценко саме за цим епізодом притягне через суд до відповідальності Новинського, це прекрасно. Але якщо ні, хай «здає посвідчення» Генпрокурора.

І виникає суперечність: голосувати за неграмотне подання – погано, але і не голосувати за зняття недоторканості Новинського теж погано. От «УКРОП» за командою не проголосував. Як пояснила одна їх представниця, «недостатньо юридичних аргументів». Можна подумати, що в неї є юридична освіта і вона в цьому розбирається… (Лапін натякає на заяву Ірини Констанкевич, – ред.). І волинські ЗМІ не дуже на це відреагували. Якби Лапін не проголосував, вже б кричали «зрада, продався олігархам».

Якби Рада не проголосувала за подання, сказали б, що підігруємо олігархам. Якщо ми голосуємо, в ГПУ виникає проблема – як це довести. Але за економічні епізоди, відкриті кримінальні провадження щодо Новинського. Чомусь Луценко не приніс їх в парламент. Їх не подають, бо це предмет торгів. Уявіть собі ситуацію: економічні епізоди ігнорують, цей епізод іде в суд, суд виправдовує, і тоді хто винен? «Продажний суд». Але не «свята» прокуратура.

Як сьогодні працює група «Самооборони» у Верховній Раді?

Сьогодні у Верховній Раді 17 самооборонівців у різних фракціях: у «Народному фронті», позафракційні, група «Народного контролю», «Батьківщина» та інші. Ми між собою комунікуємо. Це дуже добре, бо ми маємо інформацію від різних фракцій, маємо «загальну картину». Раніше ми збиралися в Андрія Парубія. Зараз він – голова Верховної Ради і має бути «рівновіддаленим». Але так чи інакше ми працюємо.

«Хитання крісла» голови Нацбанку під Новий рік – це долар по 38.

Яких тем стосуються подані вами законопроекти за рік?

Я для себе виділив декілька основних блоків роботи. Перший – військова тема. Сюди входять питання економічної блокади, візового режиму із Росією, соціального захисту бійців, членів їх сімей.

Другий напрямок – виконання обов’язків голови комісії із приватизації. Недавно напрацювали законопроект щодо приватизації «Укрспирту». Є напрацювання щодо неправильної приватизації «Укртелекому», щодо Одеського припортового, який намагаються «злити» Фірташу.

У цьому році я не раз критикував Валерію Гонтарєву (голова Нацбанку, – ред.). На сьогодні вона допустила, що вже 33% банківського ринку контролюють росіяни. Якщо куплять ще один банк (переговори вже ведуться), може бути більше 50% фінансового ринку під російським «Альфа-банком». Хоча перед Новим роком я зробив паузу, бо її активно почала «мочити» Юлія Тимошенко. «Хитання крісла» голови Нацбанку під Новий рік – це долар по 38. І це вибори президентські через кілька днів. Але загалом це питання треба піднімати, бо це питання економічної безпеки України.

Третій напрямок – антикорупційний. Бо я завжди кажу, що на Революцій пролилася кров патріотів, але жодної краплі крові негідників.

У міжнародному напрямку налагоджуємо співпрацю із Саудівською Аравією. Із деякими принцами цього королівства я особисто знайомий. Працюємо також із Алжиром та Іраком.

На вашу думку, сьогодні ваш округ – Луцьк розвивається у правильному напрямку?

Треба в першу чергу сказати, що Луцьк зараз «чемпіон» із енергоефективності, утеплення будинків, енергозбереження. За це треба подякувати голові Ради голів ОСББ Луцька Роману Бондаруку і голова правління Асоціації ОСББ «Лучани» Юлії Сабатюк. З ними дуже приємно працювати у цьому напрямку. Все, чим можу їм допомогти, намагаюся робити. І сьогодні виступи профільного віце-прем’єра Геннадія Зубка щодо енергоефективності повністю присвячені Луцьку.

Сьогодні ремонтуються дороги, двори в місті. Хто б що не казав, але Микола Романюк – господар. Хоча я вважаю, що недостатньо уваги приділяють освітленню. Зараз якщо будуть «кіотські» гроші (виплати Україні в рамках угод за Кіотським протоколом, – ред.), можна їх вкладати в напрямок LED-освітлення і сонячних батарей. Ну і трохи «розібратися» із маршрутками. Це одні із соціальних напрямків. Люди із цим щодня стикаються. Потрібно спільно і обласній раді, і місту, і народним депутатам «вибивати» кошти на добудову обласного перинатального центру. Ми над цим вже працюємо.

Але коли я кажу, що десь отримали державні кошти для Луцька, це ж не привід хвалитися: «Ave, Лапін!». Це спільна робота. Якщо в мене є можливість «вибити» кошти, я дзвоню Романюку і питаю, на що потрібно в першу чергу? В них є проекти, вони обирають.

Загалом Луцьк розвивається. Хоча зараз є питання: створювати ОСББ чи залучати обслуговувані компанії (замість ЖКП, – ред.). Я вважаю, що мають бути ОСББ, бо вони зможуть самі обрати собі компанію, а не нав’язану. Якщо просто призначають компанію, можуть бути проблеми. От зараз є одна із махінацій, коли підприємство, що споруджує будинок, нав’язує швидко свою обслуговуючу компанію. Власники квартир поки один одного не знають і не можуть цьому запобігти. Але потрібна здорова конкуренція, а не нав’язування.

Також треба бути дуже уважними в питаннях пільг для учасників бойових дій зі сплати за комунальні послуги. Тут є теж ризики, бо в нас немає розмежування на учасників бойових дій та учасників безпосередніх бойових зіткнень. В нас же з’їздив у АТО на 2 дні – учасник бойових дій. Таких багато, це буде «вимивати» із бюджету гроші. І виникає питання, чому однакові пільги. Є проблема із пільговими перевезеннями. Немає відповідних компенсацій. Найкраще, на мою думку, монетизувати такі пільги. Але не з Києва, а тут – на місцях.

Загалом я думаю, що Луцьк розвивається у правильному напрямку. Якщо розберуться із питання сміття в Брищі, то буде ще краще. Це питання сортування, переробки, проведення дегазації. Цей газ ж теж можна використовувати для опалення.

Недавно у ЗМІ було багато дискусій щодо конкурсу на посаду голови Державного бюро розслідувань і того, що ви не перемогли на ньому…

Щоб говорити про конкурс і його прозорість, треба самому взяти у ньому участь. Якби я пройшов у наступний етап, були б розмови, що «порішав». Якщо говорити глобально, тут все було прозоро до другого екзамену. Його результати чомусь засекретили. Там не було «відсікаючого» балу, а були пункти, за які треба отримати «плюси», щоб пройти далі: «логічне мислення», «аналітичне мислення» та інші. Також є питання до співбесіди: вони не голосували за кожного, а почекали, поки всі пройдуть, а потім за годину зібралися там і вирішували.

В цьому конкурсі все ж були політичні моменти, тому щоб пройти, треба було бути приналежним до відповідної політичної групи. А я «нічийний», тому маємо такий результат.

Єдине, що точно позитивно – це те, що судді тепер відділені від політики.

Зараз в Україні пробують проводити судову реформу? Вона відбувається правильно, на вашу думку?

Неправильно. Вона половинчата, як і прокурорська реформа за часів Шокіна. Можливо, треба буде починати очищати систему поетапно, наприклад, із Конституційного суду почати. Те, що зараз відбувається конкурс у Верховний суд, правильно. Але там квоти для «старих» суддів, науковців, адвокатів та інших. Тут не можна застосовувати квотний принцип, бо ми вже закладаємо маніпуляцію.

Коли ми голосували за судову реформу між першим і другим читанням змін в Конституцію передбачили ще законодавчі зміни. Тут теж елемент компромісу. Якби ми не підтримали судову реформу в такому вигляді, в якому її пропонував президент, сказали б, що парламент гальмує очищення судів. В тому, що підтримали за пропозицією Порошенка, теж є користь. Але я би не так підходив до судової реформи.

По-друге, ми говорили про депутатську недоторканість. Але судову недоторканість може знімати «прокладка» – Вища рада правосуддя? Це неправильно. В ту раду нові люди, представники нових громадських організацій не можуть зайти.

Єдине, що точно позитивно – це те, що судді тепер відділені від політики. За це я в першу чергу голосував. Бо неправильно, коли політики мають визначати, яка суддя має працювати. Вони ж цих суддів не знають. А потрібно кожну людину і претензії до неї окремо розглядати. Коли Лозовий із трибуни зачитує 140 прізвищ і каже, що не буде за них голосувати, хіба це нормально? Він що знає кожного?

Зараз рейтинг «Народного фронту» надзвичайно низький. Чи розглядаєте ви для себе можливість працювати в іншій політичній силі?

Справді, рейтинг низький. Ми чули заяви Онищенка, що він по 3 мільйони доларів щомісяця вкидав на поливання брудом «Народного фронту». Мені це дуже знайоме. Те ж саме відбувається на Волині. Він тратив 3 мільйони, а тут приватні ЗМІ тратять десь 300 тисяч, щоб поливати опонентів брудом. В нас теж є інтернет-видання таке і газета. І використовують кожну можливість, щоб написати, що «Лапін – негідник». Але я можу сказати, що правда все одно стане явною.

Але я безпартійний і ніколи членом ніякої партії не був. Тому сильно цим не переймаюся. Якщо ми змінимо виборчу систему, приберемо мажоритарку, ми закриємо олігархам доступ до дешевої робочої сили, яка голосує за 200 гривень. Зараз в нас немає ідеологічних партій. Але я сподіваюся, що така з’явиться, я із задоволенням буду її підтримувати. Партія імені «мене любимого» не цікавить.

Які ваші плани на роботу у 2017 році?

Якщо говорити про роботу в Луцьку, це гроші на 27-у школу, перинатальний центр, реабілітаційний центр на базі 1-ої міської лікарні.

В напрямку безпеки країни сподіваюся, що ми доб’ємося встановлення блокади, приберемо вільну економічну зону в Криму,

В антикорупційному напрямку є кілька напрацювань, зокрема будемо готувати законопроект, щоб зобов’язати чиновників зберігати кошти на депозитах. А то ми з декларацій побачили, скільки готівки під матрацами. Якщо вони не довіряють Україні, то не мають права працювати в Україні.

Нещодавно ваш блог про розмитнення автівок, черг і «схеми» на цьому викликав багато коментарів. Чому така реакція?

Я за дешеві авто, але я проти приватних duty free, які зараз намагаються зробити на приватних складах. Щодо черг на митниці: я помітив, що коли з польського боку працюють хороші, чесні митники, в нас черг немає. Бо автомобілі на польський та литовських номерах часто займаються контрабандою.

Кожен, коли заїжджав на них, казав, що він транзитом. Пообіцяв – виїжджай. А зараз вимагати якихось додаткових преференцій? Ну давайте повернемо гроші тим, хто заплатив повну вартість розмитнення.

Вас не хвилює те, що «УКРОП», представники якого вас критикують, поступово розширює вплив на Волині?

Мене особисто не дуже хвилює. Ну взяли вони владу. Далі що? Треба ж показати результат. Придумали 50 тисяч гектарів віддати під «Волиньприродресурс». А ліцензію на видобування вони як будуть купувати? А походження грошей на підприємстві вони як покажуть? А де в цьому процесі МІСЦЕВЕ населення?

Якщо люди їх вибрали, тут два варіанти: якщо продали голоси, то хай терплять. В Іваничівському районі по 200 гривень на виборах в ОТГ роздавали. Ну а якщо вибрали ідейно, хай контролюють. Якщо брати глобально, ніхто ж не йде на вибори із гаслом «я хочу красти». Ну значить вони прийшли щось робити. Але прийти у Ковельську залізничну лікарню і сказати: «Я хочу, щоб ви були», а пройшов рік і нічого не зроблено. Це ж теж відповідальність.

Тільки питання в тому, що люди цього не знають, бо про це не говорять у доступних засобах масової інформації. Доступні засоби масової інформації скуплені «УКРОПом». Але люди не дурні. Рано чи пізно вони навчаться фільтрувати інформацію. І я думаю, що все буде добре.