«Мандрівний вішак» день другий: як це було

Другий день театрального фестивалю вражав атмосферністю, іронією та внутрішньою бідою акторів. У цей день організатори підготували для глядачів 4 зовсім різних постановки.

Глядачі насолоджувалися театральними дивами у суботу, 1 жовтня.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО ПЕРШИЙ ДЕНЬ ФЕСТИВАЛЮ

Розпочався театральний день із постановки муніципального театру литовського міста Йонава.

Історія театру досить цікава, адже заснували його у 1985 році. Актори відомі у мистецькому світі, постановки театру бачили в різних країнах. На фестиваль литовці привезли поетичну післявоєнну драму «Дорога додому», створену на основі віршів литовських поетів.

Місце для постановки вибрали досить тематичне – підвал Луцького електроапаратного заводу «Енко». В такому прохолодному місці ще більше відчувалася уся біль пережитих моментів долі героїв постановки.

Вистава показує різні етапи литовської історії крізь долі персонажів. Історії виринають із мороку зболеної пам’яті Матері на шляху додому.
Трагічна історія Матері, що втратила своїх рідних. Через героїню постановки показали біль усього литовського народу. А Матір, яка лишилася практично одна чекає, коли уже смерть забере її.

«Каждий день жду, корда косая обо мне вспомнит, засиделась я, давно пора домой», – розповідає жінка.

Наприкінці вистави глядачі уже не стримали емоцій, які наповнювали їх усю годину. Особливо коли актори із портретами «загиблих матерів» повернулися до них зі словами: «пам’ятайте про маму».

Постановка звучала на литовські мові, але для глядачів підготували субтитри, щоб кожен зрозумів про що йдеться.

 


Рівненська театральна лабораторія «ВідСутність» вражала глядачів постановкою Славомира Мрожека «У відкритому морі».

Витончена комедія на грані абсурду показала глядачам гіркі реалії сьогодення.

Головні герої – три чоловіка, які потрапили у відкрите море. Очевидно, що запасів із собою вони не мали. Вирішили, що потрібно з’їсти когось із присутніх.

Чоловіки вигадали провести жеребкування. Згодом висміяли систему виборів, адже вирішили голосувати за того, кого з’їдять. «Парламентаризм себе вичерпав. Давайте голосувати. Ніяких блоків – кожен сам за себе», – додають вони.

Також вирішують провести передвиборчі дебати, мовляв так роблять у всіх країнах. Отож після голосування один із героїв пропонує визнати вибори не дійсними, адже у капелюсі виявилося 4 бюлетені. Натомість чоловіки зі словами: «з демократією нічого не вийшло, а диктатура не прижилася» вирішують, що потрібен кандидат, який готовий для самопожертви – доброволець.

Під час вистави з’являється міфічний персонаж, який лякає чоловіків.

Рішення до них приходить із часом, і все ж вирішують покуштувати «професора», які й розповідав про справжню свободу. Врешті чоловіка з’їдають.

Гостра проблема відносин у суспільстві, висміювання державних позицій та поняття «свободи» дозволяє глядачу побачити жорсткі реалії сьогодення, а більшості упізнати своїх знайомих, а то і себе в характерах героїв постановки.

 

 


Харківські театрали із студії «Публіцист» вразили глядача гострої побутовою драмою «Десь там і біля». Формат постановки – 18+, адже на сцені використовувалася ненормативна лексика.

Місце постановки – приміщення в «Адреналін Сіті», яке ще не готове для експлуатації.

Театр «Публіцист» заснований у 1983 році як простір вільного смислення та самовираження в театралізованій формі. Театрали працюють із сучасники харківськими авторами та ставлять класику світової літератури.

Найсвіжіша робота театру «Десь там і біля» за п’єсою драматурга Ганни Яблонської, яка 5 років тому загинула внаслідок теракту в аеропорту «Домодєдово».

Ненормативна лексика, оголені тіла, речитатив під музику поєднаний із живим спілкуванням та міфічний голос захоплює глядачів із перших секунд вистави.

Головні герої вистави – прості люди з різними характерами, які шукають щастя та розповідають про свої мрії. Герої розуміють нікчемність свого існування та самотність. Кожного дня стикаються із монотонністю та життєвими проблемами, що заставляє їх шукати свою половинку через оголошення в газеті.

Насичений сюжет, та невідомість спонукає глядачів задуматися над своїм існуванням. «Все, что скажут обо мне – ето около и где-то», – підсумовує головний герой.

 

 

Останніми презентували ляльково-музичну постановку “Гамлет” “Walny-театр” із Варшави, Польща.

В стінах Луцького замку зібрали своєрідний “Амфітеатр”, де глядачі насолоджувалися переглядом музичної постановки.