Компанія, яка будує «Атлант» і «forRest» в Луцьку, знову має проблеми в Рівному

Повна реконструкція парку Шевченка у Рівному, озеленення, освітлення, влаштування озвучки на його території – такими очікуваннями від пошуку інвестора вже більше місяця хваляться чиновники Рівнеради.

«Четверта влада» з`ясувала, що за цими оптимістичними анонсами, швидше за все, стоїть прагнення скандально-відомого забудовника вчергове отримати без аукціону ласий шматок землі у центрі міста.

 

Добрі наміри чиновників Рівнеради

Рівненська міська влада вкотре озвучила намір провести реконструкцію містечка атракціонів в парку культури та відпочинку ім.Т.Г.Шевченка. Багатотонний мотлох – старі атракціони хочуть викинути і замінити на нові коштом інвестора.

Від нього також очікують повну реконструкцію прилеглої території. А це і встановлення кованої огорожі в зоні атракціонів – орієнтовно 1000 метрів, і викладання бруківкою цієї ж території, озеленення, заміна силового кабелю, озвучення, освітлення, ілюмінація, побутові приміщення для обслуговуючого персоналу, квиткові каси, приміщення для надання першої медичної допомоги, адміністраторська та побудова безкоштовних туалетів з умивальниками.

Ці вимоги прописані на сайті Управління культури і туризму виконавчого комітету Рівненської міської ради у вигляді оголошення, розміщеного наприкінці липня 2016 року.

А 1 вересня 2016 року у себе на фейсбук-сторінці начальник цього управління Тарас Максименкорадісно повідомляє: «Є інвестпропозиція по парку!!! Переговори тривали місяць: інвестиційною пропозицією цікавилися декілька потенційних інвесторів з Луцька, Львова та Рівного, але до 1 вересня свою пропозицію по співпраці надіслала лише одна фірма. Надаю текст листа та невеличку презентацію цієї структури.»<

Зустрічаємося з Тарасом Максименком та директором Державно-комунального підприємства «Міське об’єднання парків культури та відпочинку м. Рівного» Андрієм Черепановим, щоб детально розпитати, на які зміни у парку вони розраховують.

На їхню думку, парк потребує докорінного оновлення, бо це питання неодноразово піднімали рівняни. Розраховувати на кошти міського бюджету не доводиться, бо депутати не поспішають їх виділяти  на реконструкцію парку. Тому Управління культури і туризму Рівненської міськради вирішило залучити інвестора.

Начальник управління культури і туризму виконавчого комітету Рівнеради Тарас Максименко вирішив, що для оновлення парку потрібен серйозний інвестор

– Треба 11 мільйонів на такі нескладні, простенькі атракціони – осучаснити, оновити. Бо ці тріщать, скриплять. Тобто старі забрати, нові поставити, виготовлені, скажімо, на Вінницькому заводі. Не просто поставити атракціон, а все містечко атракціонів, – пояснює Тарас Максименко. – Потім укладається інвестугода поділу прибутку. Тому що якийсь прибуток все одно мусить іти в парк.

– Вирішили все відразу віддати в публічну площину, щоб не було далі звинувачень, що ми з директором десь їздимо, когось шукаємо, притягуємо за руки. Ми відмовилися від цього. Я запропонував усе віддати громаді, щоб було видно, що робиться. Розмістили оголошення на сайті управління культури, його передрукували кілька ЗМІ, – додає посадовець.

Директор парку Андрій Черепанов вважає, що парк не може власними силами оновити своє обладнання

– Тут має бути силовий кабель проведений, – каже директор парку Андрій Черепанов. – Цей кабель лежить уже 30 років, його треба замінювати. Це капітальні роботи черз усію зону атракціонів. Воно потягне набагато більше, ніж вартість атракціону. Тому в загальному виходить просто бєшені гроші. Мова йде про сучасне оновлення атракціонів.

Хто ініціатор конкурсу і чи був цей конкурс взагалі

Судячи зі слів Тараса Максименка, пропозиція міськради з реконструкції містечка атракціонів парку зацікавила інвесторів. Перемовини велися нібито протягом місяця з декількома фірмами, та й документація для інвестора підготовлена належним чином: логістика, інвестиційні зобов’язання та технічні умови по розміщенню атракціонної техніки на території парку. Але все ж таки свою пропозицію по співпраці надіслала лише одна фірма.

Ми спробували дізнатися чому фірми, з якими велися перемовини, відмовилися від співпраці. Проте назв фірм ніхто з відповідальних керівників Рівнеради назвати не зміг чи не захотів.

– З Луцька цікавився через одного рівненського підприємця, – пояснює Тарас Максименко. – Тобто, вони набрали його, а він вже питає мене. Щоби я розказав, що до чого, що ми хочемо, що ми не хочемо. Я там йому пояснив, що ми хочемо, що ми не хочемо… Я так зрозумів, що в них є якісь атракціони. Я не знаю, як та фірма називається. То приватна розмова була. У нас офіційні перемовини не відбувалися ні зі Львовом, ні з Луцьком. Львів передзвонив взагалі в приймальню. Львівська фірма якась. Передзвонили в приймальню відділу культури і запитали чи це на один атракціон чи це на все містечко. Їм сказали, що на містечко і вони більше не дзвонили. Тому, я по них вам нічого не скажу. Нічого не можу сказати.

Заступниця міського голови Галина Кульчинська, відповідальна за питання культури, теж нічого не знає про інших потенційних інвесторів. Каже, що вся інформація з цього приводу може бути у Тараса Максименка. Інвестиціями у парк цікавилися нібито і у 2011 році, однак хто саме  це був – чиновники також не називають.

Результат пошуку зображень

Заступниця міського голови Галина Кульчинська давно переймається питанням оновлення парку. Фото з архіву

– Вони тут були десь тиждень і вивчали щось, – пригадує Галина Кульчинська. – Який в них був критерій, яка в них була логістика, я не знаю. Але те, що дійсно таке було, то так. На що вони розраховували, їхніх пропозицій я не пам‘ятаю. Ось такі атракціони, ось такі … Не було такого чіткого прорахунку. Вони спочатку хотіли розуміти, я так розумію, і можливості, і людей, і все інше. Якийсь у них свій розрахунок. Дійсно були таки люди і вони були з Києва. Може, Володимир Євгенович [Хомко] пам`ятає, хто це був, бо вони з ним зустрічалися.

Однак мер Рівного Володимир Хомко, як і його підлеглі, не зміг чи не схотів пригадати хто саме був з «потенційних» інвесторів у 2011 році.

Хто ж відповідальний за організацію конкурсу, який, судячи з наявності лише однієї пропозиції, фактично не відбувся?

В оголошенні на сайті культури, в якому анонсовано про його початок, йдеться, що «Рівненською міською владою прийнято рішення про повну реконструкцію містечка атракціонів у ДКП «Міське об’єднання парків культури та відпочинку м.Рівного». Хто ж ця Рівненська міська влада і яке саме рішення вона прийняла? 

У відповіді від міського голови на запит «Четвертої влади» дізнаємося, що:

«1. Рішення чи будь-які інші документи щодо реконструкції містечка атракціонів в парку ім. Т.Г.Шевченка за період 2015-2016 років у ДКП «Міське об’єднання парків культури та відпочинку м.Рівного» відсутні, а тому надані бути не можуть.».

«2. Документи щодо проведення конкурсу та/або інший спосіб відбору переможця для проведення реконструкції містечка атракціонів у парку ім. Т.Г.Шевченка за період 2015-2016 років у ДКП «Міське об’єднання парків культури та відпочинку м.Рівного» відсутні, а тому надані бути не можуть.».

Заступниця міського голови Галина Кульчинська пояснює: «Організація цього конкурсу повністю була на управлінні культури. Конкурс оголошував і проводив публічно відділ культури».

Виходить, що це особиста ініціатива начальника Управління культури і туризму Рівненської міськради Тараса Максименка.

А організація конкурсу, перемовини та потенційний інвестор – то не більше, ніж неофіційні балачки. Водночас Тарас Максименко розповів «Четвертій владі», що ініціатором пошуку інвестора був він і мер Рівного Володимир Хомко.

Нам не вдалося почути думку Володимира Хомка про його погляд на причини, через які оптимальним рішенням для оновлення парку є пошук одного великого інвестора, який має вирішити усі наявні проблеми.

Мер Рівного, через свого прес-секретаря, наразі відмовився про це спілкуватися нібито через зайнятість.

Чому не йде інвестор

На це питання дає відповідь сам начальник управління культури та туризму Тарас Максименко:

– Як тільки я прийшов, в мене очі дуже сильно горіли. Думав, що інвестори, як їм запропонувати, вони підуть тут натовпами і будуть битися за право ставити свої атракціони. Б`ються, але б`ються за право ставити маленьке щось. Наприклад, лабіринт. Один-два атракціони. Але щоб сказати, що комплексно давайте підійдемо, таких інвесторів, через низьку прохідність парку, от є тут низька прохідність, плюс населення [всього] 250 тисяч, срок окупності великий, [нема].

Однак невтішний аналіз ринку не стає на заваді Тарасу Максименку й міському голові повертатися до питання пошуку одного великого інвестора, який охопив би усе містечко, а не кілька атракціонів.

– Ми хочемо поміняти старі  атракціони на нові. І підписати інвест угоду. Хто за? Хлопці з Луцька (імен яких Максименко не пригадує  авт) , альо? – Нас цікавить три атракціони. – Ні. Нас цікавить весь майданчик. Хлопці зі Львова (імена яких також невідомі, бо то був лиш «дзвінок» у приймальну  авт), альо. – Нас цікавить три атракціони чи два. – Ні. Все містечко під ключ, –  так  Тарас Максименко висловлює  свою позицію щодо інвесторів, які буцімто були-були, а потім пропали.

Спробуємо розібратися як в інших містах ситуація з оновленням парку атракціонів і який підхід використовують для залучення інвесторів. А можливо і самотужки вирішують цю проблему.

Пошуки інвестора в місті Мукачеве Закарпатської області тривали не один рік. Вже до 2011 року в мукачівському Парку Перемоги не було жодного атракціону. Буревій, який пронісся незадовго до 2011 року, остаточно зрівняв парк з землею.

У 2011 році Мукачівська влада заявила, що у Парк Перемоги зайде серйозний інвестор. Проте інвестора не дочекалися. Тому з 2015 року міська влада самотужки почала роботи з благоустрою парку та встановленню атракціонів.

Львів також не проти оновити весь парк атракціонів. Але дотепер інвестора не віднайшли. Проте, не проти інвесторів, які готові встановити хоча б один атракціон. Правда побоюються, що в такому разі контролювати цінову політику не зможуть, тож зараз шукають інший вихід.

У Вінниці ще в 2011 році дозволили інвесторам – вінницькій фірмі «Поділля ТМФ» установити п‘ять нових екстремальних атракціонів.

Є приклади оновлення парку і коштом комунального підприємства.

Улітку 2011 року Харківське комунальне підприємство «Центральний парк культури і відпочинку ім. М.Горького » бере 20 мільйонів євро кредиту на майже 5 років.

Оновлений парк відкрили за рік, і нині його називають одним із найкращих парків розваг в Україні. Щоправда, у зв’язку зі зростанням курсу євро підприємство не змогло вчасно погасити кредит, і в лютому цього року термін договору подовжили ще на два роки.

На той момент парку залишалося погасити трошки більше ніж 8 млн. євро. Водночас, підприємство щороку отримує з міського бюджету багатомільйонні суми, пишуть Наші гроші.  Починаючи з 2011 року, кількість «безповоротніх дотацій» сягла майже півмільярда гривень. Найімовірніше, що із цих коштів велика частка пішла на погашення основної суми і процентів по банківському кредиту.

А ось ще один підхід в оновленні парку. У центральному парку культури і відпочинку імені Лесі Українки у Луцьку наразі працює 18 атракціонів. Міська влада надала землю в користування та 9 атракціонів в оренду колективному підприємству «Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки», керівником є Віталій Цап‘юк.

Колективне підприємство вже 25 років займається цим бізнесом. За десять останніх років поступово придбали та встановили дев‘ять нових атракціонів. Останнє оновлення парку атракціонів було у 2012 році. Тоді з’явилося шість нових каруселей . Для дорослих – екстрім-човен «Санта-Марія», ланцюжкова карусель «Юність», екстремальний атракціон «Міксер-тріо» і для дітей – «Паровоз», «Школярик» та «Манеж».

В Луцькому парку є кілька атракціонів, яких немає в Рівному

– На сьогодні середній атракціон – це два мільйони гривень, великі, суперові атракціони – 10-15 мільйонів гривень, – каже директор колективного підприємства «Центральний парк культури і відпочинку» Віталій Цапюк. – Я вам попросту скажу, щоби нормальний атракціон окупився, треба десять років – який інвестор піде на те, щоби десять років чекати на повернення чогось? Я проводив роботу, щоби знайти інвестора, але це практично неможливо поки що. Принаймі до цього часу мені не вдавалося.

– Зараз колективних підприємств не реєструють, але оскільки ми були так зареєстровані, то так далі і продовжуємо, – розповідає про причини вибору саме такої форми господарювання у парку Віталій Цапюк. – Переваги такої форми – люди відчувають, що то щось своє, і, кажучи по-простому, менше крадуть, менше байдикують.

Схожа ситуація і у Івано-Франківську. Там також частину атракціонів віддали в оренду, а декілька – підприємець Олег Олексюк придбав за понад 300 тисяч долларів. Звернулися і до нього за коментарем як до експерта в цій галузі. Спілкувався він неохоче. Але все ж таки пояснив своє бачення щодо інвестиційної пропозиції Рівненської міської ради:

– Є багато нюансів, які визначають прибутковість цього бізнесу. Мільйони доларів і місто Рівне ще нічого не говорять. Реально можна пролетіти. А може й ні. При такій інвестиції питання треба вивчати глибоко. Притім на місці.

Тож кожне місто проводить реконструкцію стареньких парків атракціонів по-різному. Але підхід «все і відразу руками одного інвестора» ми не знайшли поки що в жодному місті. Можливо, Рівненська міська рада хоче бути «піонерами» в проекті «Все містечко під ключ».

До речі, у червні цього року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної та комунальної власності», згідно з яким встановлено вимоги щодо утворення та організації діяльності наглядових рад у державних та комунальних підприємствах. Місцевим радам протягом шести місяців рекомендують визначити перелік підприємств, де наглядові ради мають бути створені обов’язково.

Чому б не створити таку наглядову раду для визначення шляхів подальшого розвитку ДКП «Міське об’єднання парків культури та відпочинку м.Рівного»?

Адже звіти підприємства показують, що воно фактично самоокупне: протягом останніх років отримує близько мільйона гривень доходу від своєї діяльності і приблизно стільки ж витрачає.

Можливо, саме наглядова рада, провівши аудит підприємства, допомогла би знайти поштовх для розвитку, не залучаючи інвестора? Адже вже зараз начальник управління культури і туризму Тарас Максименко визнає, що якщо інвестор прийде, то вартість атракціонів для рівнян зросте.

Інвестор  добре знаний рівнянам протиправною діяльністю

Керівництво ТОВ «Інтер-Девелопмент» надсилає листа управлінню культури та туризму Рівненській міськради про готовність співпрацювати за вихідним №31/02/В від 31 серпня 2016 року.

Як уже згадували раніше, Тарас Максименко наступного дня радісно повідомляє на своєму фейсбуці: « Є інвестпропозиція по парку!!! Переговори тривали місяць: інвестиційною пропозицією цікавилися декілька потенційних інвесторів з Луцька, Львова та Рівного, але до 1 вересня свою пропозицію по співпраці надіслала лише одна фірма».

Але якщо переглянути, коли зареєстрована фірма в «Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців», то побачимо – 1 вересня 2016 року, тобто на день пізніше від дати реєстрації листа-інвест-пропозиції і на місяць пізніше від початку «переговорів». То між ким велися перемовини, якщо фірма-заявник ще не була зареєстрована?

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО СКАНДАЛИ КОМПАНІЇ

Як йдеться в аналітичній платформі YouControl, засновниками ТОВ «Інтер-Девелопмент» є ТзОВ «Інтер Буд», Лисюк Олексій Юрійович та Кочубей Ярослав Миколайович, він же керівник фірми.

Кінцеві бенефіціарні власники: Лисюк Олексій Юрійович та Семенюк Василь Васильович. Фірма «Інтер-Девелопмент» зареєстрована в місті Рівне на вул.Небесної сотні 66 (тобто за адресою одного із незаконних будівництв структури «Набережного кварталу» – «Ріверсайду»).

До речі, Ярослав Кучубей є керівником чи співзасновником ще в десятках фірм, які займаються будівництвом багатоповерхівок. Такими ж досягненнями може похвалитися і Олексій Лисюк.

Значна кількість цих фірм, різними шляхами, тісно пов‘язані з будівельним гігантом «Набережний квартал», який розвернув свій будівельний бізнес у багатьох регіонах України.

Це лише частинка схеми зв`язків одного із засновників потенційного «інвестора» у парку Шевченка ТОВ «Інтер-Девелопмент» з «Набережним кварталом», підготовлена за допомогою аналітичної платформи YouControl.

Зв`язки базуються на спільних засновниках, адресах, керівниках. Подібні зв`язки можна побачити й аналізуючи ім`я керівника «інвестора» Ярослава Кочубея:

Нагадуємо, у Рівному «Набережний квартал» «прославився» як найбільш скандальний забудовник багатоповерхівок.

Розпочалися ці скандаи з незаконної забудови на Пагорбі слави. Тут незаконні будівельні роботи вів Житлово-будівельний кооператив «Домо-Буд» (через засновників пов`язаний з «Набережним кварталом»).

Продовжити тут будівельні роботи, правда, безуспішно, спробувало ТзОВ «Зелений дуб», одним із засновників якого є хто? Правильно. В`ячеслав Кочубей, нинішній керівник парківського «інвестора»

Наступним скандалом, у якому у Рівному відзначився «Набережний квартал», стало будівництво житлового будинку «Ріверсайд» на вулиці Кіквідзе, 66 (нині – Небесної сотні, 66).

Стало відомо, що Державна архітектурно-будівельна інспекція незаконно надала дозвіл забудовнку на «реконструкцію приміщень Хлібокомбінату під офіси». Під виглядом цієї реконструкціїі будували житловий комплекс, а потім «відкупилися» від чиновників штрафом.

Керівник у ініціатора незаконного будівництва рівненського «Ріверсайду» ТзОв «Хліб-пром» хто? Правильно. В`ячеслав Кочубей, нинішній керівник парківського «інвестора».

Відзначився «Набережний квартал» у Рівному і фіктивною декларацією про завершення будівельних робіт комплексу «Набережний квартал», що на вулиці Чорновола.

Серед видів діяльності парківського «інвестора» ТОВ «Інтер-Девелопмент»  – чимало пунктів, пов`язаних з будівництвом будівель. Тож очевидне питання до одного з ініціаторів залучення такого інвестора до оновлення парку Тараса Максименка:

– Яку земельну ділянку пропонує міська рада?

– Ми не пропонуємо конкретну земельну ділянку, – каже Тарас Максименко. – Ми чекаємо. Це все народиться в переговорах. Він готовий, наприклад, закрити весь парк? Ми не знаємо.

Пізніше чиновник почав запевняти, що мова про земельну ділянку взагалі не йшла, а також те, що землю парку давати точно не збираються, та й не можуть, бо це рекреаційна земля. Про те щоб віддати частину господарського двору (а вона складає два гектари), теж не може бути й мови, бо це також рекреаційна земля, стверджує посадовець.

– Ми навіть в оренду навряд чи зможемо дати цю землю, – каже Тарас Максименко. – Мова йде лише про атракціони.

Що ж за інтерес спонукав такого скандально відомого у Рівному забудовника взятися за такий повільноокупний бізнес як парківські атракціони?  Пробуємо поспілкуватися з керівником фірми В`ячеславом Кочубеєм.

 Доброго дня! Це В‘ячеслав Миколайович?

– Так.

 Це Євген Гапич, журналіст. Нас зацікавила інвестиційна пропозиція, що ви зробили на рахунок парку, реконструкцію зробити.

– Ну, ви вже все знаєте, написали.

 Ні, ми ще нічого не писали, – не встиг договорити журналіст і абонент кинув слухавку.

Передзвонюємо.

– Алло.

 В‘ячеслав Миколайович, то вибило чи то ви просто не хочете розмовляти?

– Я ж вам розказую, ви вже щось написали, які ще можуть бути коментарі? Все, до побачення. Тож все написано.

 Ви ж в місті хочете щось робити, добре діло.

– Я ж сказав все. Я хотів пояснити вам, ви ж від цього відмовилися, порозписували, як ви вважали за потрібне.

 Ви мені не пояснювали, я журналіст…, – абонент знову кинув слухавку, не давши пояснити, що редакція не брала коментар у представника інвестора і навіть ще не готувала матеріал по реконструкції містечка атракціонів парку.

Водночас, як стало відомо «Четвертій владі» з власних джерел із будівельної галузі, пов`язаний з «Набережним кварталом» забудовник вже зараз розробляє проект  будівництва 9-ти поверхового будинку на земельній ділянці, що лежить впритул до парку Шевченка, біля тенісних кортів. Судячи з наявної інформації, мова йде про земельну ділянку, площа якої – трохи менше 65 соток.

За інформацією рівненських ріелторів, ринкова вартість землі у центрі Рівного – 10-15 тисяч доларів за сотку. Тому, така ділянка може коштувати орієнтовно 600-900 тисяч доларів або 15-23 мільйони гривень. І це не враховуючи, що якби провели аукціон, вартість могла би зрости ще більше.

Півтора роки тому мер Рівного Володимир Хомко вже пояснював, чому у Рівному не продають землю через аукціон, а віддають перевагу різним позаконкурсним схемам. Мовляв, землю під житло виділяти через аукціон недоречно, бо квартири будуть дуже дорогі.

Міський голова Рівного Володимир Хомко каже, що переймається вартістю квартир для рівнян, тому землю забудовникам віддають фактично задарма. Фото з архіву

– Тому до останнього часу майже всі будинки будувалися безкоштовно, – говорить Володимир Хомко. – Майже все йшло через УКБ (Управління капітального будівництва  авт) і давалося. До останнього часу робили так. І задовго до мене, і при мені.

Схоже, Володимир Хомко разом із підлеглими винайшов ще одну схему позаконкурсної роздачі землі.

Якщо уявити, що інвестор, як то озвучує головний «культурник» міста Тарас Максименко, поміняє усі наявні атракціони на нові, то зважаючи на їх вартість (2-15 мільйонів гривень за один), сума необхідного для цього вкладення може сягати до трьох мільйонів доларів.

І це не рахуючи ще реконструкції прилеглої території. Окупність, в кращому разі, десяток років. Навряд чи саме така перспектива зацікавила скандального забудовника.

Але забудовник, схоже, не надто переймається офіційно озвученими планами пана Максименка. Згідно його «інвестпропозиції», йдеться не про заміну атракціонів, а їх «реновацію».

Якщо вірити Вікіпедії, цей термін означає «економічний процес оновлення елементів основних виробничих фондів, засобів виробництва (машин, обладнання, інструменту)». І ні слова про заміну старих машин на нові. Також він має збудувати адмінкорпус з туалетами та побутовими приміщеннями. Згідно з цією ж пропозицією.

Тож якщо й до землі парку доступу для цього не дадуть, то нічого страшного. Поряд – дуже ласий шматок. А на місці «адмінкорпусу», зважаючи на значний «досвід» забудовника, легенько може бути зведена багатоповерхова споруда. Землю під яку вкотре отримають практично в обхід інтересам рівнян.

Як запевняє Тарас Максименко, комісія Рівнеради із вивчення цієї інвестпропозиції тільки зараз формується, будуть залучені представники різних управлінь Рівнеради. А остаточне рішення прийматимуть депутати під час сесії.

Над матеріалом працювали Євгеній Гапич, Антоніна Торбіч