Політика, міфи і приватні інтереси: чому на Волині «буксує» децентралізація

skrin-2

Хоча в перспективному плані, затвердженому Кабміном, на Волині передбачені 52 громади, поки їх в області є лише 7. Під час останнього засідання Волинської облради погодили створення ще 6 громад, натомість 3 “зарубали”.

На основі виступів спікерів форуму “Реформа місцевого самоврядування на Волині: інструменти участі громадян” визначимо основні перепони на шляху створення об’єднаних територіальних громад на Волині від ВГО “Інститут Республіка” та ВІ “Активна громада”.

 

Не обійшлося без політики…

Як і багато питань, які стосуються виборів, процес створення нових громад супроводжується різними політичними “іграми”, звинуваченнями, гучними заявами та формальними виправданнями, під якими заховані приватні інтереси.

Одним із найперших прозвучало звинувачення нардепа Ігоря Гузя на адресу представників “Свободи” у облраді щодо блокування створеня Павлівської громади на Іваничівщині. Нардеп вважає, що її не створили “на замовлення” голови райради від цієї політсили Андрія Бадзюня. Адже після створення Павлівської громади та оголошення виборів стати новим головою має шанси помічник Гузя Андрій Сапожник, а Іваничівщину “Свобода” вважає традиційно своїм районом.

“На превеликий жаль, політика і позиція партії “Свобода”, аби Павлівська громада, яка нічим не поступається перед Литовежем та Поромовом в підготовці до виборів, жодних причин не було, але із політичних причин фактично завадили. Іваничі не приймають участі у цьому процесі (створення громад, – ред.). Я думаю, що вони не хочуть виборів, під час минулих виборів було тільки 6 голосів переваги на той час діючого сільського голови”, – заявив Гузь.

Натомість “свободівці” такі звинувачення відкидають, бо рішення прийняли більшістю голосів. А свій протест проти створення Павлівської громади пояснюють потенціною ізоляцієї 4 сіл: Радовичі, Колона, Луковичі та Милятин.

“Доволі промовисте голосування більшості в обласній раді проти запропонованої конфігурації Павлівської об’єднаної громади свідчить саме за себе. Адже вона суттєво порушувала б інтереси як мінімум чотирьох інших сільрад, які б виявилися “відрізаними від світу” та позбавлені можливості створити самодостатні громади. Це – Радовичівська, Колонська, Луковичівська та Милятинська громади. Та й інші сільради цієї громади тепер уже розуміють абсурдність своїх попередніх намірів. І при повторному розгляді цього питання є шанс прийняти більш виважене рішення”, – заявив перший заступник голови облради Олександр Пирожик.

Проте просування персональних амбіцій підозрюють не лише тут. Адже під час сесії облради 8 вересня також “провалили” створення Заблодівської та Локачинської ОТГ. Натомість ініціативи щодо створення інших громад свого часу пропонували прямо перед сесією.

“Деякі громади з’явилися зранку перед початком сесії. Як з’являлися: якийсь депутат приходив, казав: “Якщо в моєму селі не буде громади, я заявлаю ваше рішення”. Другий приходив великий олігарх земельний, латифундисти, і казав: “Якщо не буде в моєму селі громади, рішення не пройде”. В результаті напрацювали 74 громади. Я досліджую це питання більше 10 років. Оптимальна кількість громад з точки зору спроможності, надання послуг та інших чинників на Волині – це приблизно 40″, – описує процес професор кафедри політології та держуправління СНУ імені Лесі Українки Валентин Малиновський.

Також є випадки, коли великі землевласники намагаються “підганяти” громади під межі своїм земельних угідь чи блокують рішення із суб’єктивних причин прямо із голосу під час сесії.

Інша ситуація із політичним присмаком виникла навколо Луцька та Прилуцього. Відповідно до законодавства під час об’єднання громад у новоствореній мають відбуватися вибори. Це хороший привід для “УКРОПу” ініціювати перевибори міського голови та міськради у Луцьку, – вважає народний депутат Ігор Гузь.

“Якщо партія “УКРОП” вважає, що їм треба об’єднати вже, інастійливо цього прагне, щоб організувати позачергові вибори міського голови, ради, то це справа цієї політичної сили”, – заявив напдеп під час форуму.

 

Проблеми “в Києві”

Професор Валентин Малиновський також зауважує дивну позицію Центральної виборчої комісії. Хоча загалом в країні близько 200 громад чекають на вибори, своїм останнім рішенням комісія призначила вибори лише в 41 громаді, зокрема у 5 волинських: Литовезькій, Поромівській (Іваничівський район), Поромівській (Ковельський), Княгининівській (Луцький), Прилісненській (Маневицький). Вибори призначені на 11 грудня цього року.

Також виникла затримка у Верховній Раді із ухваленням закону №4676 щодо умов змін меж районів у процесі добровільного об’єднання територіальних громад. Поки він “пройшов” лише перше читання. На Волині через його відсутність не можуть створити Оваднівську громаду на межі Володимир-Волинського і Турійського районів.

Ну а третім негативним чинником Ігор Гузь називає спротив “Батьківщини” прийняттю законодавства щодо можливості для Кабміну в обхід рішень обласних рад погоджувати створення громад.

 

Містечкові інтереси

Проте часто перешкоди у створенні ОТГ виникають через спротив мешканців та сільських голів. Не секрет, що у селах поширені міфи, що після приєднання до міста “землю заберуть”, “тарифи піднімуть” тощо. Їх поширенню сприяють голови сільрад, які хочуть “досидіти” на посаді.

“Ви подивіться, де в нас є громади: там, де ініціативні голови, які думають не про себе, як досидіти на місці, а думають, як будуть діти внуки жити. От Католик у Зимному (голова Зимненськї громади В’ячеслав Католик, – ред.). Тільки закон прийняли, в нього вже все готове було для об’єднання”, – пояснює Валентин Малиновський.

А у сільських рад біля міст виникає й інша мотивація: жити за рахунок великого сусіда. “Сьогодні нас звинувачують, що Луцьк “закривається”. Але шановні колеги, ви маєте розуміти, Луцьк сьогодні платить за все. Гаразджа – це територія Піддубцівської сільської ради. Якщо ми хочемо розширювати міське кладовище, ми платимо за землю. До прикладу, жіночка продала нам 3 гектари землі за близько 40 тисяч доларів.

Якщо ми говоримо про сміттєвий полігон у Брищі, це територія Рокинівської сільської ради, ми за нього платимо. Їздить маршрутка, 5 рейсів безкоштовних день за рахунок Луцької міської ради. Вони в цьому році окремо просять 200 тисяч на добудову спортивного залу. Луцька міська рада дає.

Якщо ми говоримо про землю для учасників АТО, звернулися, напркилад, до Баївської сільської ради. Є можливість 250 учасників АТО дати земельні ділянки. Кажуть: “Дайте 8 мільйонів на дорогу”. Тобто Луцьк нічого не отримує безкоштовно.

Княгинівська сільська рада. Подивилися по списку. 180 діток ходить в луцькі садочки. То для чого будувати садочок, якщо можна за рахунок Луцька? А садочки повністю на утриманні Луцької міської ради. На одну дитину ми платимо 11200 гривень. Тому ми повинні будувати на взаємоповазі та взаємовигоді”, – розповідає заступник міського голови Луцька Сергій Григоренко.

screenshot_2016-09-27-18-40-52-448
Він нагадав, що Луцьк нині займає площу близько 4000 гектарів і є меншим навіть за Ужгород із 120 тисяч населення (у Луцьку 216). Якщо ж 2-3 сільради приєднаються, це дасть перспективу для розвитку міста на 40-50 років.

Проте, за словами Валентина Малиновського, частина вини за те, що до Луцька поки не хоче приєднуватися жодна із 10 сільрад, є і на самій міській владі. “Жодна сільська рада не виявила бажання об’єднатися із Луцьком. Тут вина є не тільки сільських рад, але і Луцької міської ради. Бо ініціативу треба було проявляти не в липні 2015-го року, а лютому”, – розповів науковець.

Схожа ситуація і в Ковелі, де міський голова Олег Кіндер, мовляв, не проявляє ініціативи щодо об’єднання, натомість навколо вже створюються громади. “Фактично Ковель ізольований”, – констатує Малиновський.

screenshot_2016-09-27-18-41-19-810
У Нововолинську виникла колізія із означенням селища Благодатне, яке входить до міста, проте не має із ним спільних меж. Натомість навколишні сільради створюють окремі громади і можуть залишити Благодатне в ізоляції.

screenshot_2016-09-27-18-41-42-088
Виникають проблеми і у Володимира-Волинського, бо в районі вже є Зимнівська і Устилузька громади, також створюються Зарічнянська та Оваднівська громади.

“Міські ради не проявляли жодної ініціативи, а коли почали проявляти, “поїзд вже поїхав”, – підсумовує Валентин Малиновський.

screenshot_2016-09-27-22-07-43-931

Антон БУГАЙЧУК