Сказали, чим Луцьк приваблює туристів

Розповіли, чим Луцьк цікавий для туристів.

Про це інформує Четверта влада.

«Луцьк – приємне відкриття!» – гасло численних промоційних роликів міста. Однак туристична привабливість міста залежить не лише від кількості пам’яток. Туристів цікавить те, чого немає в інших місцях. Важливе також хороше транспортне сполучення, щоб пам’ятки фахово відреставровані, в місті можна було легко орієнтуватись завдяки вказівникам, щоб було де зупинитись на ночівлю. Також велике значення має безпека в місті.

На території Державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку є 60 пам’яток архітектури, з яких – 34 будинки. Площа заповідника – 41 га. Про це стало відомо у відповіді на інформаційний запит з Луцької міської ради. Чимало пам`яток в старому місті Луцька зараз в неналежному стані.

У Луцьку туристи можуть побачити, де жила відома українська поетеса Леся Україна, посидіти біля «Лесиного ясена», побувати в замку Любарта, пройтися справжнім підземеллям під кафедральним костелом Святих Апостолів Петра і Павла. І це ще не весь перелік пам’яток, що зацікавлять туристів.

Луцькі підземелля повністю не досліджені, мають свою таємничу та незвідану історію.

Місто має вигідне географічне положення, адже Волинська область межує з Польщею і Білоруссю. Часто сюди приїздять іноземці.

З Луцька зручно поїхати в інші популярні туристичні місця – Шацькі озера, в одне з найвідоміших озер – Світязь, місто Володимир-Волинський, в Тараканівський форт та інші.

1

Головний спеціаліст сектору туризму Волинської ОДА Станіслав Ольшевський розповів, що є з затверджена облрадою Програма розвитку туризму та рекреації у Волинської області на 2016-2020 роки від 07 квітня 2016 №4/10. Зокрема, 14 липня 2016 року облрада проголосувала за виділення 80 тисяч грн. Ці гроші витратять на реалізацію заходів Програми розвитку туризму та рекреації у Волинській області на 2016-2020 роки.

«Для початку плануємо проведення конкурсу на створення кращого туристичного логотипу та гасла області – 10 тисяч гривень; створення та підтримку веб-сайту «Волинь туристична» – 25 тисяч гривень; видання друкованої рекламно-інформаційної продукції (путівники, буклети, мапи) – 30 тисяч гривень; облаштування пунктів туристичної інформації на базі музейних закладів та установ природно-заповідного фонду – 15 тисяч гривень», – зазначив Станіслав Ольшевський.

ЗАМОК ЛЮБАРТА

2

У своїй книзі “Луцький замок” Петро Троневич зазначає, що це перша фотографія замку. Автор фото Козловський. 1866 рік.

Гордість міста Луцька – замок Любарта, що зараз зображений на 200 гривневій купюрі. Це пам’ятка архітектури національного значення. Замок був улюбленою резиденцією Великого литовського князя Вітовта.

Краєзнавець Олександр Котис у своїй статті на сайті «ВолиньPost» пише, що вперше назва «замок Любарта» з’явилася наприкінці ХІХ століття. Тоді побутувала і альтернативна назва – «замок Вітольда», тобто Вітовта. Князі Любарт, Вітовт, і Свидригайло – це ті, хто збудували замок. Зараз часто замок називають Луцьким.

Фото з книги Петра Троневича "Луцький замок"

Фото з книги Петра Троневича “Луцький замок”

Спочатку замок був дерев’яним. З 1340 року замок почали реконструювати в цеглі.

Замок має три вежі: В’їзну, Владичу та Стирову. Замок мав підйомні мости, раніше річка Стир була навколо замку. Наприкінці VII століття мости ліквідували. У замку є підземелля, пристосований для використання вогнепальної зброї.

4

На одній з екскурсій краєзнавець Петро Троневич розповів, що у замку Любарта раніше тримали навіть шляхтичів, якщо вони погано себе поводили чи билися. Затримували їх на 15 діб. Якщо ж шляхтич відмовлявся проводити понад 2 тижні у в’язниці, то його силоміць привозили до замку.

Цікаво, що на стіні замку Любарта на Владичій башті є автограф Ольги Косач.

краєзнавець Петро Троневич

краєзнавець Петро Троневич

Начальник відділу охорони культурної спадщини Петро Троневич розповів, що на сьогоднішній день замок Любарта в неналежному стані.

«Ми бачимо, що дерев’яні конструкції та дахи вже продірявлені, вже вони прогнили. як буде зимова пора і буде все намерзати, то буде на мурах слизько. Це небезпечно. Пора щось робити», – сказав Петро Троневич.

«Замок вважається державною пам’яткою, а держава не фінансує. Місто могло б фінансувати. Але замок не належить місту. Було б добре, аби були створені умови, щоб замок був переданий місту», – додав він.

За словами Петра Троневича, бажаючих отримати замок в концесію не було. Мовляв, були охочі зробити в баштах замку щось на кшталт ресторану. А у 2012 році в міськраді лунали думки, що біля замку потрібно збудувати готель.

На думку Петра Троневича, щоб у місті було більше туристів, треба здійснювати роботи з благоустрою території. Мають бути гарні сквери, більше освітлення. Також він зауважив, що лучани не ходять в історичну частину міста.

«Треба, щоб лучани ходили в старе місто, а лучани не ходять. Ввечері немає нікого. Воно пусте», – зазначив чиновник.

Петро Троневич сказав, що велика кількість автомобілів на Замковій площі – це дуже погано. Люди з базару таким чином зробили собі стоянку автомобілів. З його слів, часто туристичний автобус навіть не може туди заїхати.

Він вважає, що в майбутньому треба зробити стоянку для туристичних автобусів неподалік ринку. Він позитивно ставиться до платної парковки на Замковій площі.

«РОДЗИНКИ» ЛУЦЬКА

Для того, щоб відкрити для себе Луцьк повністю, варто побачити у старому місті монастир бригіток (XVII cт), монастир домініканів ( XVII ст.), монастир шариток (XV- XVII ст.) Також треба обов’язково піти до синагоги (XVII) – пам’ятки архітектури національного значення.

Кафедральний костел святих апостолів Петра і Павла вражає своєю величчю. Це пам`ятка архітектури національного значення (XVII ст.) Сюди приїжджав колишній президент Польщі Броніслав Коморовський.

У музеї Волинської ікони є чимало пам’яток іконопису різних стилів.

Будинок скульптора Миколи Голованя вражає кількістю персонажів – справжніх витворів мистецтва. Це житловий будинок, який манить до себе туристів. Скульптор і досі живе там. Нещодавно Миколу Голованя визнали почесним громадянином Луцька.

У старому місті Луцька є будинок, де проживала сім’я Косачів. Туристи можуть побачили «Лесину вітальну», де колись грала на фортепіано сама Леся. Збереглися у кімнаті й листи, малюнки, меблі та картини. Про екскурсію в будинку треба домовлятися заздалегідь.

Це не весь перелік цікавих місць та пам’яток, що варто відвідати. У Луцьку їх чимало. Перед плануванням поїздки варто зайти на сайт туристичного Луцька і планувати маршрут заздалегідь.

У Луцьку є великий центральний парк культури та відпочинку імені Лесі Українки, де можна гарно провести час. Біля Луцька розвивається зелений туризм.

Волинянин Тарас Сиротюк займається організацією спортивних туристичних походів з 2009 року. Він розповів, що зараз проводить одно та кількаденні водні походи річками Стир, Турія, Луга.

З його слів, зараз в Турійському районі спільно з «Аміла Екопарк» створюють мережу маркованих туристичних шляхів. Вже готовий шлях протяжністю 40 км. Можна долати пішки, на конях, або ж велосипеді.

ЛУЦЬК ТУРИСТИЧНИЙ

Начальник управління туризму та промоції міста Наталія Бунда розповіла, що зараз в Луцьку розвивають три види туризму: історико-пізнавальний, подієвий або ж фестивальний та в перспективі паломницький.

Начальник управління туризму та промоції міста Наталія Бунда

Начальник управління туризму та промоції міста Наталія Бунда

Посадовець зазначила, що туристу зараз не достатньо просто дивитись на пам’яки архітектури. Активним людям цікаві фестивалі, ярмарки. У Луцьку відбуваються популярні фестивалі «Бандерштат», «Поліське літо з фольклором», «Ніч у Луцькому замку», «Князівський бенкет», «Волинська княжна», «Аrt Jazz Cooperation» та інші.

Наталія Бунда розповіла, що за останні 5 років роботи разом з командою створили комунальне підприємство «Центр туристичної інформації та послуг», туристичний сайт міста, 3-D екскурсію Луцьком, логотип Луцька та ще багато іншого. Також зробили великий спектр поліграфічної продукції (карти, буклети, путівники та ін.), встановили систему туристичного ознакування (інформаційні вказівники, стенди з картами, таблички з інформацією про пам’ятки в місті Луцьку тощо).

У 2012 році в Луцьку запрацював Центр туристичної інформації та послуг. У центрі міста на вул. Сенаторки Левчанівської, 2 надають інформацію безкоштовно. Також там проводять платні та безкоштовні екскурсії.

У Луцькій міській раді у відповідь на інформаційний запит повідомили, що у 2012 та 2013 роках в КП «Центр туристичної інформації та послуг» виділялись кошти – внески до статутних фондів у розмірі – 93, 3 тисячі гривень та 105, 5 тисячі гривень у 2014 на фінансову підтримку комунального підприємства витрачено 103, 4 тисячі гривень. У 2015 році – 169, 5 тисячі гривень. Станом на 1 серпня 2016 року – 80, 7 тисячі гривень.

За словами Наталії Бунди, Центр туристичної інформації не може бути прибутковим, адже створений для того, щоб надавати інформацію та допомагати планувати перебування туриста у місті безкоштовно. В Центрі створили туристичну крамницю для того, щоб підтримати майстрів народної творчості. «Ми зацікавлені, щоб турист приїхав і купив унікальний, саме луцький сувенір, який ніде більше не можна купити», – наголосила Наталія Бунда.

Зараз у Луцьку діє Програма розвитку туризму на 2015- 2016 роки. В кінці року відбудеться звітування про зроблену роботу.

Цього року відбувся фестиваль «Князівський бенкет» в Луцьку. Надалі планують організовувати таке дійство ще.

В 1429 році в Луцьку відбувався з’їзд європейських монархів. Великий князь литовський Вітовт разом з гостями з-за кордону приймали поважних гостей і разом обговорювали важливі питання. Малюнки таких бенкетів можна побачити в багатьох книгах.

«Ми хочемо запровадити традицію з`їзду європейських монархів в місті Луцьку. Зробити такий величезний фестиваль, який поглинав би місто Луцьк на кілька днів. Значна частина лучан одягали б середньовічні костюми, готувалися б до цього фестивалю. Адже Європейський Союз зароджувався в Луцьку», – зазначила вона.

«Ми повинні шукати сучасні маркетингові інструменти, як вийти на ринок туристичний. Ми займатимемось популяризацією Луцька через з`їзд монархів. Нам вдасться пробитися на міжнародну туристичну арену. В перспективі, можливо, з нагоди 600 річниці з `їзду європейських монархів ми зберемо нащадків тих високопосадовців, які приймали участь у з`їзді», – додала вона.

Наталія Бунда розповіла, що в управлінні хочуть запустити широку інформаційну кампанію. Наприклад, зробити дні Луцька у Києві, Тернополі, Рівному та інших містах. Також вона планує відвідати туристичні виставки у Білорусі, Польщі, Литві.

Наталія Бунда зазначила, що далі планує активно зайнятися відновленням та реставрацією пам`яток архітектури Луцька. Вона зауважує, що для цього має бути злагоджена робота депутатського корпусу, виконавчих органів і громадян.

«Коли ми щось робимо, то дуже багато критики. Ви можете пройтися вулицями старого міста і воно змінилось тому, що там нова бруківка, можна обійти замок», – додає вона.

Наталія Бунда розповіла, що чекає нових конкурсів від Посольства Америки, щоб подати заявки щодо можливості реставрації історичних пам’яток.

«Я буду лобіювати, щоб ми ремонтували чи реставрували хоча б 1 пам`ятку в рік за кошти міського бюджету. Тому, що з державного бюджету кошти на реставрацію не виділяються», – наголосила Наталія Бунда.

На її думку, треба створювати нові туристичні продукти, бо небезкінечно можна ходити в Луцький замок чи будинок Миколи Голованя.

В Луцьку вже є 6 маленьких фігур кликунів. А «справжнього» кликуна можна побачити на В’їзній вежі замку Любарта.

«Це «родзинка» міста Луцька. Бо це відродження середньовічної професії. Кликун щодня радо вітає лучан та гостей міста з вежі замку. Його можна побачити на в’їзній вежі замку Любарта кожного дня о 12 годині в будні дні, у вихідні дні – з 12 і о 14 годині», – зазначила Наталія Бунда.

Наталія Бунда акцентує, що туристам цікаво на ярмарках бути задіяними. Наприклад, зробити сувенір своїми руками і забрати його з собою. На її думку, в ярмарках мають приймати участь місцеві виробники і майстри.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ТУРИЗМУ

В ЄС витрачають чимало грошей на розвиток туризму. Щоб регіон став туристично привабливим, треба мати свою «родзинку», або ж створити її. Розвинена туристична інфраструктура є запорукою додаткових фінансових надходжень, забезпеченням робочих місць.

За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», Європейська комісія має щонайменше 11 великих програм та різних фондів, через які надходить фінансова допомога. За допомогою таких програм фінансуються сотні проектів в ЄС. Отримати гранти можуть представники туристичного приватного а громадського сектору. Проекти, що отримують підтримку ЄС різнопланові. Європейський фонд регіонального розвитку надав 500 тисяч євро на реставрацію Бастіонів Сенгле в Мальті. Через відсутність грошей на реставрацію частина пам’ятки занепадала. А завдяки реставрації очікують на більшу кількість туристів.

В Європі розвиток туризму залежить не лише від влади, а й від громади.

Ініціативи громаян можуть знайти фінансову підтримку від державних інституцій в ЄС.

Хоч в пріоритері Європейського Союзу є підтримка країн ЄС, Україні теж допомогли. Наприклад, в Одеській області був профінансований проект сільського туризм, що стартував у 2014 році. Розрахований даний проект на 24 місяці за фінансуванням у розмірі 340 тисяч євро. В рамках реалізації проекту за мету собі поставили спорудити два туристичні кемпінги, створити туристично-інформаціний центр у Роздільнянському районі, встановити дорожні знаки, створення інтернет-порталу про зелений туризм.