Білоруси укріплюють кордон на межі з Волинню

37_6

У зоні відповідальності Пінського прикордонного загону, а це ділянка протяжністю близько 300 кілометрів, роботи одночасно йдуть на території всіх адміністративних районів. Спорудженням основних інженерних споруд займаються самі прикордонники, в їх розпорядженні є вантажні автомобілі, екскаватори, бульдозери і т.д.

У Столінського районі, одному з найбільших в Білорусі за площею, в південно-східній частині якого на десятки кілометрів простягаються важкопрохідні Ольманскіе болота, військовим сприяють громадські організації, – пише Вечірній Брест.

Тривають демаркаційні роботи, визначається смуга кріплення держкордону, в зоні прямої видимості людини встановлюються інформаційні стовпи. Якщо раніше порушник після його затримання міг сказати, що просто заблукав, і умисне порушення кордону в його плани не входило, то сьогодні цей номер вже не проходить. В якому б місці він не вийшов до кордону, зліва і справа він бачитиме прикордонні стовпи, пофарбовані в кольори державних прапорів України та Білорусі.

За декілька кілометрів від кордону зводиться комплекс інженерних споруд. Це контрольно-слідова смуга шириною 25 метрів і паркан з сітки зварної з встановленими на ньому відеокамерами і сигналізаційні обладнанням. На деяких з таких об’єктів в Кобринському районі довелося побувати журналісту «Вечірки».

Обсяг робіт, який виконують військовослужбовці Пінського прикордонного загону, а мова в цілому йде про сотні кілометрів, прямо скажемо, вражає. Найчастіше на шляху у військових важкопрохідне болото і густий ліс. Доводиться бути і меліораторами, і лісорубами, і дорожниками. Вирубати ліс і вивезти деревину, викорчувати і захоронити пні, відвести воду, завезти грунт, встановити паркан і т.д.

На питання чи пов’язане настільки затратне облаштування кордону з бажанням України вступити в НАТО і Євросоюз, прикордонники відповідають, що роботи ці планові та узгоджені на міждержавному рівні. Аналогічні споруди в перспективі з’являться і на українській стороні.

Зайняті будівництвом інженерних споруд офіцери, прапорщики, солдати строкової служби, а також служать за контрактом з весни до осені живуть у наметових містечках. Тут для них створені необхідні умови побуту і відпочинку.

“Кордон зміцнюється зовсім не для того, щоб відгородитися від сусідів. Перш за все, стоїть завдання забезпечити безпеку наших громадян. Слід зазначити, що в останні роки число порушень держкордону знижується, все менше проблем прикордонникам доставляють контрабандисти. Ситуація змінилася, в тому числі завдяки цивільному населенню, яке проживає на прикордонній території. Вони прекрасно усвідомлюють, що їх особиста безпека, а також рідних і близьких залежить і від обстановки на кордоні. І надають нам усіляку допомогу”, – каже помічник командира Пінського прикордонного загону по роботі зі ЗМІ Михайло Бут-Гусаім.

У той же час полешукі – народ дуже гостинний. У прикордонному селі Перелесье журналіст в пошуках гарного кадру про природу Полісся заглянув на картопляне поле, де нечисленне місцеве населення прибирало урожай бульб нинішнього року. Спочатку незнайомця з фотоапаратом зустріли насторожено, а дізнавшись, що він приїхав сюди разом з прикордонниками, подарували кавун. Між іншим, дуже солодкий.