Будинкові лічильники газу: війна у Луцьку триває

Вже декілька місяців у Луцьку триває спір між лучанами та ПАТ «Волиньгаз» щодо встановлення приладів обліку газу.

Хто ж таки має фінансувати квартирні лічильники: споживачі чи газовики, – пише Юлія Малєєва на шпальтах інформаційного агентства Волинські Новини.

В уряді переконують: в тарифі закладено встановлення квартирного лічильника. Та газівники на ці слова знизують плечима, мовляв, реальність не така: в тарифі закладено лише встановлення будинкових лічильників.

«Листи щастя» для незгідних

Так, чимало мешканців луцьких багатоповерхівок зі скандалами відмовляються ставити загальнобудинкові газові лічильники. Люди, посилаючись на Закон «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», вимагають від ПАТ «Волиньгаз» встановлення індивідуальних лічильників у кожну квартиру. Лучани побоюються, що після встановлення загального лічильника їм доведеться платити за газ значно більше. До того ж, загальний лічильник позбавляє принципу справедливості, оскільки не дозволяє визначити, хто скільки природного газу споживає, адже спожитий за місяць газ ділиться на всі квартири у будинку.

Натомість, ПАТ «Волиньгаз» переконує: у 2015 році, відповідно до постанови НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), підприємства, що займаються постачанням природнього газу, змусили встановлювати не індивідуальні, а загальні лічильники на газ. Мовляв, у скрутні для України часи потрібно економити бюджетні кошти.

По тому, як будинки відмовилися встановлювати такі лічильники, у кожну квартиру, чий власник був проти, почали надходити «листи щастя».

У цих листах абонентів повідомляють: «Згідно з абз. 7 п. З гл. 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП №2494 30.09.2015 року, з (дата) до встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу фактичний об’єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об’ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 10 до цього Кодексу, тобто 9,8 метра кубічних людино-місяць при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання та 18,3 метра кубічних людино-місяць при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача».

65w

Тобто, ті, хто не захотів ставити загальнобудинковий лічильник, в трактуванні ПАТ «Волиньгаз», вже підписали собі вирок: їм нараховуватимуть плату «по повній». І нікого не хвилює, що споживачі не проти лічильника взагалі, а просто хочуть квартирний прилад обліку.

img_0945

Власне, цей абзац Кодексу газорозподільних систем звучить наступним чином: «Якщо побутовий споживач, який не забезпечений лічильником газу, відмовляється від його встановлення за рахунок Оператора ГРМ (що підтверджується актом про порушення, складеним відповідно до вимог глави 5 розділу ХІ цього Кодексу), фактичний об’єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об’ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 10 до цього Кодексу».

Згідно ж цього Кодексу (розділ «Визначення основних термінів та понять»), побутовий споживач – споживач, що є фізичною особою та придбав природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Квартирні лічильники закладені в тарифі, – міністр

Важливість терміну «побутовий споживач – фізична особа» стала актуальною буквально вчора. Так, 14 вересня, Укрінформ процитував міністра соціальної політики України Андрія Реву.

Посадовець під час розширеного засідання колегії Чернігівської ОДА зробив заяву: газівники повинні встановлювати поквартирні лічильники.

«Закон вимагає поквартирного обліку. Більше того, в тарифі на газ це закладено. Тому не треба «ламати 2 мешканців, не треба їм нав’язувати тісно працювати з ЖКГ, треба тісно працювати з законом. Передбачено – будь ласка, робіть так, як треба. Уряд не впливає на комісію (НКРЕКП – ред.), але для вас (газівників – ред.) вищим нормативним документом є закон», – зазначив він, звертаючись до голови правління ПАТ «Чернігівгаз» Алли Ярової.

Тобто, міністр наголосив: по-перше, в тарифі закладено встановлення квартирних лічильників, а по-друге, постанова-постановою, але закон ніхто не відміняв.

Крім того, Рева вважає, що будинок у даному випадку не може бути споживачем, оскільки договори на постачання блакитного палива газівники укладають з кожним користувачем послуги окремо.

Відлуння міністерської заяви на Волині

Так співпало, що сьогодні, 15 вересня, на наступний день після появи слів міністра в ЗМІ, у Волинській ОДА відбулося засідання антикризового енергетичного штабу.

Питання встановлення квартирних газових лічильників навіть виділили окремо. Зокрема, заступник голови ОДА Сергій Кошарук буквально процитував Андрія Реву.

«Дійсно є напружена ситуація щодо зобов’язань і законодавчих вимог встановлення газових лічильників для споживачів. Були встановлені терміни. Ця робота проводиться за рахунок організацій, які забезпечують газопостачання. Дані витрати відображені, як інвестиційна складова в тарифі на газопостачання. І відбувається ситуація, коли є різне бачення споживачів. Бо споживач – це власник квартири, а часто газопостачальники бачать як споживача будинок», – зауважив він.

Тож він доручив департаменту ЖКГ ОДА оформити запит до НКРЕКП, щоб з’ясувати, скільки по Волині передбачено інвестиційних коштів на встановлення лічильників та запит до «Волиньгазу», щоб дізнатися, скільки заплановано надходжень по цій складовій і, скільки вже витрачено.

«Щоб ми могли планувати, виконувати завдання в терміни і щоб забезпечити поквартирний облік», – наголосив він.

До слова, прозвучала в залі й думка, що, можливо, після отриманої інформації можна буде поміркувати над співфінансуванням встановлення квартирних лічильників.

Законом працівників не нагодуєш

Натомість в ПАТ «Волиньгаз» про слова міністра Андрія Реви ще не чули. Заступник голови правління з обліку та балансів ПАТ «Волиньгаз» Андрій Карпомиз, на прохання прокоментувати слова міністра соцполітики, знизав плечима, мовляв, ще цього не бачив і не чув. Саме з ним і відбувся цікавий діалог у автора матеріалу з цього приводу.

– Тож закладена вартість квартирного лічильника в тарифі чи ні?

– Квартирні лічильники в тарифі не закладені. Тільки будинкові. Все.

– Тобто, вчора міністр сказав неправду?

– Я ще не бачив, треба подивитися.

– Він це казав учора, під час засідання колегії в Чернігівській ОДА.

– Раніше таке було, але на даний момент є рішення НКРЕКП про те, щоб змінити і зробити будинковий облік, тільки він був закладений в програму.

– То що ж вище: рішення НКРЕКП чи закон?

– На даний момент – рішення НКРЕКП, тому що вони розподіляють кошти і встановлюють складову тарифу, розумієте. Закон це добре, що він є. А мені людям зарплату платити треба? Треба. У нас 1300 працівників, у них є діти, батьки, яких треба нагодувати. То законом нагодувати, чи тарифом, встановленим НКРЕКП? Приймайте рішення самі.

Отож, у ПАТ «Волиньгаз» своїх позицій не здають і переконують: все вони роблять правильно.

А як же «листи щастя»?

Прокоментував Карпомиз і листи, які отримують лучани, що відмовилися від встановлення загальнобудинкового лічильника. Виявляється, якщо півбудинку «за» лічильник, а півбудинку – «проти», то тим, хто «за» норми споживання не підвищують. Та ще й на засідання комісії запрошують.

«У нас щочетверга відбувається засідання комісії, на які ми запрошуємо людей. Ми намагаємося пояснити людям, що на даний момент невиконання програми встановлення приладів обліку газу тягне за собою збільшення норми споживання газу. Ми їх запрошуємо, щоб пояснити, що краще встановити будинковий облік, а з часом можна встановити квартирний за власні кошти. Хто приходить – ми переконуємо і вони погоджуються. Більше того, тих, хто погоджується, ми не переводимо на збільшену норму споживання. Приміром, якщо зі 100 квартир 50 проти встановлення, а 50 – за і в мене є їхнє письмове свідчення, що вони не проти, то я цих 50 абонентів не переводжу на збільшену норму споживання газу», – повідомив він.

img_0958

Переведення на збільшену норму споживання, з його слів, відбувається з першого числа місяця, коли відбулося засідання комісії.

Такі методи виявилися, до слова, дуже дієвими: чимало лучан після отримання цих листів вкупі з платіжками кинулись купувати лічильники за власні кошти і встановлювати їх в своїх квартирах.

Але дехто усе-таки сподівається домогтися встановлення безкоштовного квартирного лічильника, але, що робити з платіжками – ніхто не знає. Адже навіть якщо згодом вони встановлять квартирний лічильник, то заплачені гроші за збільшену норму газу навряд чи вдасться повернути. А тим часом, цю ситуацію з «Волиньгазом» почали називати зловживанням монопольним становищем.

До слова, така ситуація – не лише в Луцьку. Аналогічні процеси відбуваються у інших містах Волині й України.