Нічний сморід у Луцьку: безсилля мерії та дамби під підозрою

Фото ілюстративне

Оскільки літо видалося спекотним, лучанам доводиться відкривати вінка у спальнях. Наприкінці червня-на початку липня у соцмережах все частіше стали з’являтися дописи про те, що з ночі в їхні домівки проникає сморід, який не зникає до ранку. Спочатку сподівалися, що це явище тимчасове, але спека тільки посилювалася, а з нею і запах.

Питання смороду декілька разів обговорювали на нарадах в міського голови. Обіцяли знайти винних і карати підприємців, які зливають нечистоти в каналізацію, що й нібито спричиняє сморід. Але й після цього він не припинявся. Дійшло навіть до того, що зареєстрували петицію із проханням усунути «їдкий аміачний запах нечистот». Автор петиції Наталія Гітун просить усунути причини та забезпечити жителям міста нормальне чисте повітря. Однак вона не назбирала необхідної кількості голосів.

Станом на 30 серпня лучани й досі скаржаться на сморід. Приміром, неприємний запах обговорюють в групі “Наш Луцьк” у Facebook.

Тим часом хто винен у появі «несвіжого шлейфу» над містом та як з ним боротися достеменно ніхто не може пояснити. Головний еколог  Луцька припускав, що «душок» із Липлянських очисних споруд

 

«Пахнуть», швидше за все, очисні споруди в Липлянах, – головний еколог Луцька

Питанням, що за неприємний запах періодично вчувають то в одному, то в іншому районі Луцька, зацікавилися і представники управління екології міськради. На гарячу лінію 15-80 кожного дня надходить принаймні два дзвінки про неприємний запах щодня.

За словами начальника відділу екології міськради Анатолія Гламазди, скаржитися на неприємний запах лучани почали приблизно півтора місяці тому. Спочатку надходили повідомлення про неприємний запах переважно із центральної частини міста, тож «у нечистих справах» запідозрили центральний каналізаційний колектор міста, а саме насосну станцію, яка розміщена у районі вулиці Набережної. Саме сюди стікають нечистоти, які далі перекачують через Вишків на очисну станцію в Липляни.

Спеціалісти навіть припустили витік нечистот, тому промоніторили ситуацію і перевірили мережі – ніякого витоку не знайшли.

Серед причин появи неприємного запаху припускали й процес провітрювання, який передує очистці решіток. Справа в тому, що до колектора каналізаційні стоки через особливості рельєфу дістаються самоплинно, а вже далі їх перекачують. Тож 4 рази на добу працівники «Луцькводоканалу» планово очищають решітки. Перед тим, як до колектора спустяться працівники, вмикають провітрювання, яке теж теоретично могло б спричинити поганий запах. Проте, знову ж таки виявилося, що поява запаху не завжди збігається з етапом провітрювання.

«Найбільше повідомляють про запахи із 33-го і 40-го районів. Це, скоріш за все, очисні споруди на Липлянах. Що там може бути – це компетенція водоканалу. Я з ними зв’язувався, кажуть, що  працюють у звичному режимі», – зазначив Гламазда. Водночас, він розповів, що зв’язувався із керівництвом очисної станції – там повідомляють, що робота іде в штатному режимі. Тим більше, підприємство працює не перший рік та навіть не на повну потужність, а проблема такого масштабу виникає  вперше.

«Раніше такого не було, раніше були поодинокі випадки, а зараз масові, у вечірній і нічний час. Можливо причина в тому, що ввечері люди більше вдома і потоки каналізації збільшуються, тому вони одразу стікають на очистку. Але, повторюю, раніше так не було», – вважає головний еколог міста.

Водночас він відкинув припущення появи запаху через викид у Сапалаївку чи Стир відходів із підприємств, які розташовані на берегах річки. Труби, які спускаються до річок, призначені виключно для талих та дощових  вод із поверхневої зливової каналізації. Скільки обстежень нічого не виявили. Тож Гламазда категорично заперечує, що  підприємство могли б щось зливати у річку.

 

«Не у всіх бідах винні очисні споруди, – головний інженер «Луцькводоканалу»

Натомість головний інженер «водоканалу» Сергій Строк каже, що  Липляни не можуть бути причиною неприємного запаху у всіх кінцях міста.

«Я щойно повертаюся із очисних споруд. До чого там очисні споруди? Я не можу знати причини, які там запахи де і в якому місці. На мою думку, це різні джерела запаху ідуть», – вважає Сторк.

За його словами, очисні споруд працюють у штатному режимі і ніяких причин там немає.

«Визначити на нюх склад і концентрацію запахів я не можу. Коли ми були, то не пахло неприємно», – додав Строк. За його словами, він спільно із начальником управління екології спеціально їздив на очисні споруди та містом, аби «вловити» неприємний запах. Тому Строк запропонував нам знову ж таки поспілкуватися з екологами – мовляв, вони більші спеціалісти у цій сфері, а він, як представник «водоканалу», дещо зацікавлена особа.

«Причин запаху може бути декілька, але очисні споруди не можуть бути єдиною причиною. Практично, фізично і теоретично неприємний запах із очисних споруд не може доходити до різних частин міста. То мав би бути дуже концентрат і великий викид, щоб вітер був у той бік тощо», – додав Строк. Тому він вважає, що не варто кидати усю причину на очисні споруди, бо це неправда.

Зауважимо, що “невиність” очисних споруд згодом підтвердив і Анатолій Гламазда. Мовляв, їздив, переконався. Проблема не в них.

 

Підозри лучан

Отож поки мерія безсила у Facebook влаштовують обговорення щодо причин виникнення смороду. Дійшло навіть до того, що люди підозрювали сміттєзвалища поруч з містом Ківерці. Однак цей варіант відкинули через велику відстань.

Пізніше заговорили про діяльність м’ясокомбінату, що на вулиці Лідавській. Мовляв, відходи підприємства не завжди прибирають на ніч і ті, розкладаючись від спеки, створюють сморід. Коли ж з’являється вітер, запах починає розносити містом.

На м’ясокомбінаті кажуть, що це малоймовірно, бо у спеку відходи забирають, та й цікавляться, а чому ж не скаржаться на сморід мешканці Конякіна та прилеглих до неї вулиць, адже вітер дме не тільки, наприклад, в бік проспекту Грушевського.

“Географія” смороду говорить на користь ще одного варіанту – розкладання часток у мулі річки Сапалаївки, який в мерії заперечують. Через спеку рівень води в ній серйозно впав і оголив ділянки, які зазвичай сховані водою. Від сильної спеки ці частки розкладають та створюють запах, що й розходиться містом. При тому протягом дня він піднімається вгору, а вечірній вітер розносить його містом. Цікаво, що переважно на сморід скаржаться мешканці квартир верхніх поверхів – від 4 і вище.

Під час опитування на початку серпня у Facebook найбільше скарг надходило від мешканців багатоповерхівок, які розташовані вздовж русла Сапалаївки. Це можна спостерігати на «мапі смороду» нижче.

 

Таким чином під підозрою лучан опинилися дамби та конструкції, які виконують роль дамб, на трьох ділянках Сапалаївки. Оскільки вони стримують воду у водоймах, її недоотримує решта річки, що й призводить до згаданих наслідків.

Це явище можна й спостерігати на відео, яке для ВАРу знімали наприкінці липня під час дослідження забудови берегів Сапалаївки.

Перша конструкція розташована на початку річки в селі Струмівка, де облаштований так званий “єремеєвський ставок”. Після нього, як видно на відео, русла річки не видно. І тільки у районі Теремнівських ставків вона стає повноводнішою, бо, кажуть місцеві мешканці, отримає підживлення з джерел. Однак далі знову стоїть дамба, яка обмежує потік води.

Але чим далі від ставків іти річищем, тим вужчим стає русло Сапалаївки. На відео, яке зняте над 55-м мікрорайоном, видно, що очерет, яким густо заросло річище, почав висихати від спеки та неотримання необхідної норми води.

Третя конструкція-дамба втримує воду для водойми, яку створили під час облаштування торгово-розважального центру “City Park”, який належить депутату міської ради, бізнесмену Андрію Покровському. Як видно з відео за територією центру річка перетворюється у струмок все більше оголюючи дно Сапалаївки.

Зауважу, що Андрій Покровський власним коштом облагородив ділянку річки біля “City Park’у”, в межах реалізації соціального проекту, але чи не зробив він таким чином “ведмежу” послугу місту?

 

 

Схоже у міської ради цього року до вирішення цієї проблеми “руки не дійдуть” і вона перейде в 2017-ий, щоб знову стати “гемороєм” для чиновників.

Якщо проблема таки в Сапалаївці, то вирішенням може бути очищення річки від мулу та часток, які в ньому зібралися. На це цьогоріч, нагадаю, з державного бюджету виділили півмільйона гривень. Однак чи вистачить цих заходів?

Анатолій КОТЛЮК