Житло для військових: куди йдемо

житло

Попри постійні заяви влади про потребу в турботі за створенням належних побутових умов для учасників війни з Росією за багатьма показниками справа поки не зрушила з місця.

Так, все гострішою стає проблема надання безкоштовного житла для військових. До сотень людей, які десятки років стоять на черзі, приміром ті ж самі ветерани війни в Афганістані, до списку додали учасники антитерористичної операції на Сході України та родини загиблих військових.

Як виявляється безсилі у вирішення цього питання і державна, і місцева влада.

 

НА ЧЕРЗІ – 620 СІМЕЙ

«620 сімей мають першочергово право на забезпечення житлом. Окрім цієї черги є позачергова черга, в якій стоїть 231 сім’я. Що стосується безпосередньо військових – вони відносяться до першочергових, хто має право отримати житло. З 620 сімей – 60 сімей афганців», – повідомив начальник відділу реєстру житлового фонду Геннадій Козюта.

Учасники бойових дій антитерористичної операції почали ставати на чергу для отримання безкоштовного житла ще в серпні 2014 року. З того часу постійно з’являються нові військові, котрі згідно норм Житлового Кодексу України мають право на поліпшення житлових норм шляхом отриманням безкоштовного житла.

 

Геннадій Козюта

«Сім’ї учасників бойових дів АТО, котрі перебувають на обліку – 188 сімей. З них 7 сімей загиблих під час служби в АТО і 15 сімей, в котрих учасник бойових дій отримав поранення, внаслідок яких став інвалідом. Крім цієї є категорія військовослужбовців та в запасі у відставці – 51 сім’я», – продовжує Козюта

Списки лише поповнюються, а квартири чи інше житло не виділяється. Лише з початку 2016 року на облік стали 68 сімей учасників бойових дій в зоні АТО.

Як розповів чиновник, в міській раді не ставлять в чергу на отримання безкоштовного житла учасників бойових дій, чи навіть сімей загиблих в АТО, якщо їхні умови проживання не потребують поліпшення, а до установи звернулись лише через те, що мають на меті отримати додаткове житло.

«Відмова може бути лише у випадку якщо сім’я не має підстав стати на облік. А підстави визначенні Житловим Кодексом. Якщо до нас звертається атошник, навіть якщо він інвалід, чи сім’я загиблого звертається з проханням взяти на квартирний облік, бо вони хочуть квартиру отримати – ми з’ясовуємо чи є підстави на отримання, чи нема. Бо, наприклад, може проживати в 3-кімнатній 1 чи 2 людини і це не є підстава. Ми не беремо на облік якщо людина була в АТО і має посвідчення учасника бойових дій, має умови для проживання, але хоче мати ще житло», – коментує начальник відділу.

«Отримати в перспективі житло можливо лише в тому випадку, коли буде фінансування з різних джерел. В 2016 році тільки дві квартир були надані сім’ям загиблих завдяки ПрАТ «Луцькому домобудівельному комбінату», які виділили дві квартири. В минулому році за рахунок державного бюджету було три квартири надано, в 2014 році три квартири було надано – прикордонники давали з свого фонду 1 квартирну і 2 за співфінансуванням. Всіх 8 квартир отримали сім’ї, які стояли на обліку за 2 роки. Вайман – забудовник, має передати ще 8 квартир на ближню перспективу аби забезпечити військову категорії по отриманню житла. Це єдина приватна структура, яка мені відома, що задекларувала зобов’язання надати 10 квартир для сімей загиблих в АТО, дві вже передали – очікуємо ще вісім», проінформував Козюта

Також Геннадій Козюта розповів, що виділення сімейних ділянок не впливає на право отримати житло.  Якщо учасник бойових дій отримав земельну ділянку, він може паралельно стати на облік і отримати квартиру. Якщо ж він на земельній ділянці звів житловий будинок, то його можуть зняти з обліку.

 

У РАЙОНАХ ВСЕ СКЛАДНО

У районах ситуація з житлом для військових ще складніша, – каже депутат Луцької районної ради, учасник бойових дій Віталій Пудлік.

«Списки формуються по наданню житлового приміщення тільки в місті. Бо лише на території міста будують будинки. В області є лише три такі міста. Це Ковель, Нововолинськ і Луцьк. Там дійсно є перспектива будування багатоповерхових. Згідно закону забудовники мають від 5% до 20% віддавати житлово-комунальному департаменту. В районній раді чи адміністрації подібні черги не ведуться – це відбувається конкретній сільській раді», – прокоментував Віталій.

13887018_1064235336991481_393743595161960912_n

Віталій Пудлік – крайній справа

Тобто, військові, що проживають не в місті отримати квартири не можуть. Натомість всі охочі отримати земельні ділянки можуть і за межами Луцька, якщо там їх нема.

«Від міста написано близько 720 заяв на отримання земельних ділянок в Луцькому районі, з яких близько 200 земельних ділянок же отримали», – додав депутат райради.

Але і квартири отримати не так просто. Інвалід війни, учасник бойових дій АТО, боєць 44-ї бригади Святослав каже, що телефонував в Київ і там сказали, що гроші на квартиру перерахували на Луцьку міську раду ще в червні, проте до сьогоднішнього часу з ним ще ніхто не зв’язувався з міської влади.

«Я на облік ще став в лютому 2016 року, одразу як виписався з госпіталя. Довго довелось оформляти документи, допомагала дружина, бо постійно потрібно було доносити довідки та документи в різні установи», – пригадує Святослав.

 

 

ДЕПУТАТСЬКІ ПРОПОЗИЦІЇ

Проблему надання житла військовим одна з тем, якими опікується народний депутат Ігор Лапін.

На його думку, аби військовослужбовці, які роками стоять на чергах для отримання житла, дійсно отримали квартири, необхідно пропрацювати комплексну соціальну програму для військовослужбовців.

За словами депутата, Міжнародний валютний фонд не дає змоги створення нових програм, тож військовослужбовців необхідно «втиснути» у вже існуючі програми. Одним із найгостріших питань є проблема житла не лише для учасників бойових дій, а й для військовослужбовців загалом, адже іноді вони десятки років стоять у чергах і так і не отримують квадратних метрів.

лапін

Ігор Лапін

Тож, зараз розглядають можливість внесення військовослужбовців до категорій програми фонду молодіжного будівництва, де 30% фінансує держава, а 70% – люди.

«Ми зараз випрацьовуємо законопроект, згідно з яким хочемо під програму влаштувати й військовослужбовців на умовах 50 на 50 – 50% фінансує держава, 50% військовослужбовець», – зазначив Лапін. Він додав, що держава і так виділяє кошти для будівництва житла для військовослужбовців. Тому, використовуючи цей механізм, можна долучити військових, які на умовах співфінансування отримають можливість мати власне житло.

За словами нардепа, є ще один варіант – надлишкові землі Міноборони «поміняти» на квадратні метри землі для військовослужбовців. До прикладу, Лапін навів військове містечко у Привокзальному районі.

«У Луцьку інвестори готові будувати на цих землях та давати за землю квадратні метри», – додав він. Тож, ринкову вартість землі мали б обміняти на площу житла по собівартості.

«Хай будує той, хто запропонує найкращі умови», – підсумував обранець громади. Однак на шляху стоїть значна забюрократизованість у Міністерстві оборони.

Окрім того, до програми можна було б включити вже збудовані будинки – мовляв, хай би військові вже отримували житло. За словами Лапіна, деякі військовослужбовці, які стояли у черзі на житло, відмовилися від неї за компенсацію. Тому, якщо об’єднати усі ці компоненти – державну програму, житло в обмін на землю та отримані військовими кошти після заняття з черги – створили б перспективу для забезпечення військовослужбовців житлом.

 

ЩО ПРОПОНУЮТЬ ФАХІВЦІ

Директор компанії «Інвестор» Андрій Разумовський розповідає, що до його підприємства часто звертаються учасники бойових дій з проханням про допомогу у зведенні або закупівлі житла. «Де треба ми допомагаємо порадою, де треба консультаціями фахівців. Завжди робимо знижки для атошників та йдемо їм на зустріч. Дарувати всім квартири не можемо, але й глухими до прохань не залишаємося», – каже він.

На думку Разумовського, сьогодні найреальнішим є механізм, коли житло зводиться на умовах співфінансування. Наприклад, 50% кошторису будівництва забезпечує державний бюджет, 30% – місцевий, а 20% – майбутній власник помешкання. За словами фахівця, в сьогоднішніх реаліях це оптимальний варіант.

Андрій Разумовський

Андрій Разумовський

Крім того він пропонує ще один механізм, який поки не спробували впроваджувати. “Приміром, у місті є три земельні ділянки під забудову. Місто може дві ділянки продати, а на третій за виручені кошти зводити багатоповерхівку конкретно для атошників. Якщо коштів буде бракувати, можна застосувати програму співфінансування”, – вважає Разумовський.

Загалом він вважає, що шляхів та можливостей для забезпечення військових житлом у місті вистачає. Потрібне лише порозуміння між владою, забудовниками та військовими.

 

Оксана ЮТОВЕЦЬ