Луцька суддя розповіла про майно сім`ї та чоловіка-підприємця

Суддя Луцького міськрайонного суду Людмила Присяжнюк погодилася прокоментувати джерела походження свого майна. І розповіла, звідки у неї та чоловіка квартири, автомобіль, а також  інше нерухоме майно.

Наразі в судді закінчились повноваження, тому найближчим часом вона поїде на Вищу кваліфікаційну комісію, аби їх продовжити.

 

Будинок батьків в Дубище, квартира в Луцьку

В декларації судді за 2015 рік вказано, що суддя має житловий будинок площею 77, 1 кв.м. та квартиру площею  58, 1 кв.м. Та квартира вказана і у власності її чоловіка. Щодо будинку, то суддя пояснює, що це будинок її батьків в Рожищенському районі Волинської області:

«Житловий будинок в Рожищенському районі в селі Дубище батьківський, збудований ще в 1995 році. Тобто це не є мій безпосередній будинок, який я побудувала.  А щодо квартири, то в 2012-му році ми її придбали з чоловіком. До того моменту я жила в Луцьку в родичів на квартирі. І коли я  уклала шлюб (в  мене це вже другий шлюб), то ми вирішили придбати житло. Чоловій мій теж жив у батьківській квартирі на проспекті Відродження. І, бачте, у нас  ця квартира – то не спільна сумісна власність. А  маємо частки, тобто кожен із нас має частку по одній другій», – каже суддя  Присяжнюк.

Квартиру, пояснює, придбали за гроші чоловіка:

«За 257 тисяч 800 грн ми її тоді купили.  Це квартира в хрущовці, недалеко від обласної клінічної лікарні».

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО ДЕКЛАРАЦІЇ СУДДІВ ЛУЦЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО

 

Чоловік –підприємець має дві земельні ділянки та інше нерухоме майно

Чоловік судді займається підприємницької діяльністю. Має вантажний автомобіль«Фольксваген Крафтер» 2009 року і надає транспортні перевезення.

Суддя наголошує, що вказаний дохід від його діяльності  за 2015 рік  – 192 тисячі 605 грн – це не є чистий дохід. Однак в декларації вона вказала загальну суму.

«У власності чоловіка є дві земельні ділянки  – 4291 кв.м. та  1000 кв.м.  Одна сільськогосподарського призначення в Млинівському районі Рівненської області. І там ще є такий старенький будинок, який він на себе ще не оформив. Також є земля в Хмельницькій області в Шепетівці площею 1000 кв.м. Він там має частку наполовину з партнером по роботі, тобто 500 кв.м. Але я теж вказала загальну площу в декларації.», – розповідає пані Людмила.

Квартира площею 65, 61 кв.м . – це і є таквартира батьків чоловіка судді на проспекті Відродження в Луцьку.

З нерухомого майна у чоловіка є  два  приміщення в Луцьку та торгівельний павільйон в Хмельницьку. Приміщення в Луцьку чоловік здавав в оренду. Однак чим займається чоловік у Хмельницьку, суддя так і не змогла пояснити.

«Збираючи всі документи, чоловік мені скинув все те, що подавав в податкову і тепер оце сиджу і розбираю. Бо ж скоро доведеться це все пояснювати і на Вищій кваліфікаційній комісії. Але для чого конкретно ті приміщення, я не можу сказати. Це потрібно йому для роботи», – каже суддя.

 

Суддівський шлях Присяжнюк

Людмила Присяжнюк розповідає, що працювати суддею їй дуже подобається. У вільний від роботи час в минулому році вона працювала і в Рівненському відділенні Київського університету права. Шлях до суддівства розпочався в з 2004 року.

«Я працювала в суді з 2004 року. Спочатку  в Рожищенському суді. Потім  перейшла працювати помічницею судді в Луцький міськрайонний суд. З 2008 року була помічницею судді  у Волинському  апеляційному суді. Оцей шлях від помічниці  і до власне  судді тривав десь 7 років. Проживала я тоді в Луцьку, в родичів. Коли було місце роботи у Старій Вижві,  то працювала суддею там. Їздила маршрутками. Вставала кожного дня зранку. Думала, трохи поїжджу і там знайду квартиру. Але квартири так і не знайшла. Коли в 2011 році в Луцькому міськрайонному суді з`явилося місце, я перевелася.І пропрацювала тут 5 років. Тоді я познайомилась з чоловіком. Одружилися. В 2013-му році в нас народилася донька».

Служителька Феміди каже, що суддям сьогодні потрібно бути відкритими, бо цього вимагає суспільство:

«І хай краще про те, як живе моя сім`я, розкажу я, ніж будуть придумувати всілякі історії про те, звідки, за скільки і що ми купили», – резюмує Присяжнюк.