Луцькі патрульні: Олена Чабан

чабан1

Ще декілька місяців тому вони були цивільними людьми, а тепер у формі охороняють спокій та безпеку лучан. Вони першими приїжджають на ДТП, заспокоюють тих, хто вирішив звести квити з життям та вирішують конфліктні ситуації. Вони молоді та завзяті, вірять, що зможуть змінити країну на краще.

Сьогодні героїнею нашої рубрики стала інспектор із четвертої роти батальйону патрульної поліції Луцька Олена Чабан.

***

Протягом дванадцяти років у мене був власний бізнес у галузі сільського господарства. Два роки до патрульної поліції я працювала у банку економістом. Поліція була чимось новим для нас, а я, як мама, хочу збудувати нову країну для своїх дітей. Тому я думаю, що патрульна поліція – це саме для мене.

***

Я виховую двох дітей. Син навчається у ліцеї імені Івана Богуна, буде вже другокурсником.

Донька навчається в школі, перейшла в 4 клас. Діти взагалі відслідковували кожен етап мого вступу. Раділи, напевно, більше від мене. Слідкували за моїм навчанням, зараз постійно читають у Фейсбуці і слідкують за роботою патрульної поліції. Я зрозуміла одне – діти дуже пишаються батьками, як  і батьки дітьми. Мої діти дуже мене підтримують.
***

Не скажу, що якийсь з етапів відбору дався мені важко. Єдине, що я була більш ніж упевнена, що не пройду через вік. Я потрапляла в останній вагон поїзда, мені лишався місяць до 35-ти років. Тому я була впевнена, що мене «заріжуть» по віку.

Того ж року мій син вступав до військового ліцею і я готувала його до здачі фізичних нормативів. Паралельно підготувалася й сама, напевно.

***

Моє життя змінилося кардинально, бо я залишила дім, на півроку залишила дітей, друзів, менше вільного часу на себе і дітей. Але принаймні поки що я не шкодую – ця професія мені подобається і якщо дійсно ця реформа буде відбуватися й надалі, то я із задоволенням буду служити у поліції.

***

Згідно із Законом України «Про Національну поліцію» поліцейський є на службі 24 години на добу.

***

Останнім часом я помітила, що дуже багато безпідставних викликів. Люди почали користуватися відкритістю поліції і тим, що ми реагуємо на всі виклики. Багато із них не підтверджуюються.
***

Мені найважче даються сімейні виклики, де присутні діти. Я настільки перемикаю увагу на дітей, які стають свідками сімейних «розбірок», що часто я не можу зосередитися на самій проблемі та правильно вирішити, хто правий у ситуації, від якої страждають діти. На мою думку, найчастіше винні обоє батьків.
***
Від нашої роботи задоволення мало. Тут я побачила інший бік життя і медалі, бо все-таки ми реагуємо на проблемні виклики. Тішить те, що  у нас згуртований колектив і коли тобі потрібна допомога, відповідають багато екіпажів і летять просто у лічені хвилини для допомоги.
***

Реформа тільки набирає обертів. І у законі, і в кодексі про адмінправопорушення є багато прогалин. Мені хотілося б, щоб  поліцейські були більш захищеними, наші дії можуть легко оскаржити. Тому хотілося б бути краще підкріпленими закондавчо та мати більше повноважень.
***
Після нашої появи громадяни не готові були йти на співпрацю з патрульними. Вони вважажли, що грубістю чи моментами залякування можкуть змусити поліцейського не складдати на них протоколу. Але ми були добер підготовані – вони нас залякували, а ми робили свою роботу.

***
Я не реагую на випади. Ми проходили підготовку щодо неадекватних порушників. Мої напарники стараються взяти на себе, відвести від мене агресію правопорушника.
***

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ РОЗПОВІДЕЙ ЛУЦЬКИХ ПАТРУЛЬНИХ
Коли я виношу постанову чи складаю протокол, то стараюся пояснити правопорушнику його дії. Останнім часом я часто складаю протоколи за водіння у нетверезому стані. Тому я кажу правопорушнику: я вас затримала, але цим відвела від можливого вчинення кримінальноого правопорушення. Ви зявитеся на суд, який і встановить міру покарання. Ніхто не знає, чим би закінчилося діяння такого водія, якби я його не зупинила. Найчастіше мої правпорушники гарно зі мною обходяться.
***
Улітку ми часто патрулюємо парки. Багато людей підходить і просто дякує, особливо люди, які цікавляться нашою діяльністю, і занють не тільки,скільки ми зловивли чи оштрафували, а й скільки діток знайшли.

***
Ми хочемо іти в Європу, бути європейцями, тому треба йти на співпрацю із поліцією, бо ми хочемо того самого – порядку у нашому місті. Мало кого влаштовує побут, який маємо – розпивання алкоголю, а коли зупиняєш відбирати пояснення, люди відвертаються і йдуть. Зупиняєш п’яного водія і просиш просто побути свідком освідування всі – відвертаються і йдуть. Ніхто не задумується, що водій, якого я зупинила, зовсім незадовго міг би наздогнати вас. Лучани мають більше йти на співпрацю.

Василина БОРУЦЬКА