«Бандерштату» ‒ 10: спогади

сцена фестивалю

Уже вдесяте на Волині відбувається фестиваль українського духу «Бандерштат». 10 років – це величезна кількість музичних виступів, різноманітні спікери, які взяли участь в гутірках, багато-багато заходів на різні смаки.

Журналісти «Громадського.Волинь» вирішили поцікавитися в людей, які тим чи іншим чином пов’язані із цим фестивалем, про найбільш пам’ятні «бандерштатоспогади».

 

 

Сергій Мартинюк – арт-директор фестивалю «Бандерштат»

«Самий перший «Бандерштат» відбувався на території іподрому в далекому 2007 році. Це взагалі була історія із жанру трагікомедії. Фестиваль ми надумали робити за декілька місяців. Я прийшов до колег з пропозицією – давайте зробимо «open air» з молодими українськими гуртами. Прийшов без жодного розуміння, що таке технічне забезпечення заходу, як з гуртами працювати і так далі. Людей було 700. Найбільш курйозний випадок, який згадується із цієї всієї історії – це наметове містечко. Воно складалося з одного намету. Можемо спокійно увійти з цим фактом у книгу рекордів Гіннеса, як фестивалю з найменшим наметовим містечком».

Ярина Горинь – координатор фестивалю «Бандерштат» у Львові

«В мене є декілька спогадів – це зустріч з доволі хорошими людьми, журналістами. Ця зустріч була несподівана. Вона настільки по-доброму вплинула на моє життя, що ми й нині спілкуємося, зустрічаємось. «Бандерштат» – це ще як одна вагома причина приїхати до Луцька і побачитись з друзями».

Сергій Столярук – гончар, художник

«Перший раз, коли я зібрався на «Бандер», то я мало того, що захворів, то й ще дощ пішов. Тому, добре, що не поперся, а з іншої сторони, мені було якось так.. Всі там, а ти вдома і то дуже мене шкребло. Це було у 2008 чи в 2009. Саме так, я перший раз не потрапив на «Бандерштат».

Вікторія Жуковська – ведуча фестивалю «Бандерштат»

«Я довго думала, що розповісти. Згадалось, як Кузьма приїздив на «Бандерштат» на «Daewoo Lanos». В нього ноги навіть не вміщались, але він спокійнісінько, без усілякої зірки в лобі, сів, на КПП сказав, що музикант. І реально, в нього ноги були на рівні керма. Він був дуже простою людиною і його виступи на фестивалі, якось особливо приємно запам’яталися».