Будівельне майбутнє Луцька: куди йдемо

На сьогодні з впевненістю можна сказати, що обласний центр Волині – Луцьк, є одним з показових міст західної України, яке розвивається у пришвидшеному темпі. З огляду на близьке розташування до Польщі, Німеччини, Чехії, місто є «вікном у Європу».

Та сталий розвиток Луцька це в першу чергу стабільне зростання економіки: поява нових робочих місць, збільшення надходжень до бюджету, розвиток бізнесу, транспорту. Невід’ємною складовою цього є і збільшення обсягів будівництва.

 

Будівництво у цифрах

За даними Головного управління статистики у Волинській області, за 2015 рік підприємствами виконано будівельних робіт обсягом понад мільярд гривень. За статистичними даними минулоріч  в області прийнято в експлуатацію 329,1 тис.м2 загальної площі житла, більшість якого припала саме на Луцьк.

За 5 місяців цього року держдстатисти вже фіксують небувалий ріст обсягів будівництва в обласному центрі Волині, у порівнянні з аналогічними періодами минулих років більшим на 25-35%.

захід сонця 33

 

Такі дані лише підтверджують думку про те, що Луцьк не просто розбудовується, а стає насправді прогресивним та економічно розвинутим містом. В той же час, це всього лиш цифри, які для багатьох нічого не вартують. Адже із розвитком міста сюди переїжджають тисячі людей.

Цей процес свого часу назвали урбанізацією. Тож спробуємо розібрати і в тому, яким тенденціями та потребам повинен відповідати ринок нерухомості, щоб у Луцьку було дійсно комфортно жити.

 

Проблеми урбанізації: переваги і недоліки

За даними провідних експертів, в Україні показник урбанізації є досить високим – понад 70%, і є на тому ж рівні, як у Польщі чи Італії. Тож такі цифри є досить дивними, адже наша країна вважалась аграрною. Тим не менше, розвиток промисловості диктує свої правила, тож за часи незалежності кількість міського населення зросла більш ніж вдвічі. Звісно, Луцьк поки не мегаполіс, однак масштаби розбудови міста постійно збільшуються.

Тож тотальній урбанізації обласного центру Волині сприяє значне зростання багатоповерхового житлового будівництва в межах міста. А це відповідно – провокує появу додаткових проблем.

Серед них – транспортні, екологічні, проблеми з водо- та електропостачанням, обігрівом, побутовими відходами та брак зелених насаджень, рекреаційних зон. Ці проблеми є актуальними для Луцька.

Так із розростанням міста постала проблема доїзду з віддалених районів, що спровокувало збільшення громадського транспорту, а збільшення кількості побутових відходів – змусило владу розширяти полігон у селі Брище.

Однак, попри усі намагання виправити ситуацію і покращити якість життя громадян, влада чомусь не особливо дбає про рекреаційну складову, яка є неодмінною складовою комфортного життя. Звісно, у Луцьку є кілька великих парків, сквери та окультурені зони відпочинку поблизу розважальних закладів. Однак, за словами експертів-урбаністів – комплексного підходу влади у цьому напрямку не помітно.

Всі розуміють, що незважаючи на переваги міського життя –  міське середовище для людей є штучним і відірваним від природного.

 

Про тенденції і попит

Очевидним є те, що Луцьку потрібні нові будівництва, аби місто продовжувало розвиватись у тому темпі, на який вже взяло курс. За словами експертів ринку нерухомості – це має бути і комерційна, і житлова забудова. І чим більше новобудов – тим вища конкуренція, адже забудовникам доводиться враховувати такі фактори, як менша собівартість зведення, аніж у конкурентів.

За словами директора Волинського агентства нерухомості Лариса Мусійчук, широкий вибір буде сприяти різноманітності, що на користь покупця, та спонукає забудовників до зниження цін, застосування різноманітних схем кредитування.

Однак саме це спонукає будівельні компанії робити високий акцент на якості будматеріалів і технологій. Також всі забудовники обіцяють комфорт для своїх клієнтів, та подекуди – зовсім забувають про відпочинок.

Таким чином, у Луцьку сформувалась ситуація, коли з’являється щороку по 5 -10 житлово-офісних новобудов, зводяться різного роду комплекси і цілі квартали. Однак здебільшого забудовникам вдається виділити відпочинкову зону лише дитмайданчиком, алею з лавками та кількома деревами. В результаті – Луцьку катастрофічно бракує відпочинкових, сучасних зон, які є важливими соціальними об’єктами.

Фактично, у бажанні розвивати свій будівельний бізнес забудовники не враховують такого поняття, як «громадський простір». Зрозуміло, що більшість підприємців при купівлі ділянки одразу ж продумують план як оптимально отримати з неї прибуток. На жаль, не надто сильно втручається у ситуацію й влада.

Та така практика непритаманна європейським країнам, де є чітке поняття концепції розбудови та дотримання норм будівельного законодавства. Де влада наперед знає який об’єкт де треба звести, аби розвантажити лінію метро, або навпаки прокласти для більшої доступності. Те ж саме стосується і громадського простору – рекреаційних зон та соціальних об’єктів, які є невід’ємними атрибутами сучасного міста.

Приміром у містах, які розташовані на берегах річки, облаштовують набережні рекреаційні зони. Для прикладу, набережна нещодавно перейменованого Дніпра.

Чи використовує Луцьк таку можливість?

 

Думки експертів

Що ж кажуть фахівці в сфері будівництва.

Директор львівського «Інституту проектування «Комфортбуд» Андрій Вишневський акцентує увагу на комплексному підході при розбудові міста.

«Потрібен комплексний підхід. Розробляється стратегія розвитку міст на десятиліття. На першому місці – створення комфортного середовища і зручність для мешканців. В Україні, на жаль, переважає комерційна складова, намагання забудувати кожен клаптик тою нерухомістю, яка найкраще продається. Навіть якщо це суперечить здоровому глузду. При цьому мало хто переймається організацією комфортного середовища для містян, більшість банально цікавлять лише квадратні метри і максимальний заробіток за якомога коротший термін», – розповів Андрій Вишневський.

Тим не менше, експерт зазначає, що на сьогодні вже спостерігаються певні зрушення щодо планування міських забудов відповідно європейським тенденціям максимальної зручності та доступності. Однак, на його думку, цей процес дуже повільний.

«Для прикладу, у нас досі велика проблема доступності для інвалідів, незважаючи на діючі норми… Більшість підходить до вирішення цього питання формально. Завжди є намагання здешевити, спростити, чи якось обійти. В результаті маємо проектні рішення і факт виконання, які дуже часто суттєво різняться», – зауважує директор інституту проектування.

Комерційне будівництво на сьогодні вигідний бізнес, однак у погоні за прибутками багато забудовників забувають про якість життя та комфорт майбутніх мешканців.

Хтось нарікає на забудовників, інші – на владу. Та, на думку Андрія Вишневського, що у Львові, що в Луцьку –  це комплексна проблема.

«Причина – у відсутності тої ж таки стратегії розвитку міст і у відсутності правил забудови», – вважає експерт.

Разом з тим, він відзначив, що постійно моніторить ситуацію з будівництвом у західних містах України і відзначив, що поволі будівельні компанії (не дрібні забудовники, а саме компанії) починають розвивати напрямок комплексного зведення. Зокрема, заздалегідь планують не лише житлові будинки чи офісні центри з торговими залами, а й доступні соціальні об’єкти, зони рекреації.

Так, за його словами, вже зараз у Луцьку планується кілька цікавих масштабних проектів аналоги, яких були реалізовані у Рівному, Львові та Дніпрі.

«Один з таких проектів власне і планується в Луцьку на вулиці Ковельській біля ріки Стир. Проектом передбачено велику рекреаційну зону вздовж берегу річки з громадським пляжем, зеленими зонами, майданчиками для відпочинку, велодоріжками, оглядовими майданчиками, а далі від шуму вулиці – житловий комплекс», – розповів Андрій Вишневський.

Директор Волинського агентства нерухомості Лариса Мусійчук звертає увагу на те, що покупці не завжди задумуються про майбутню експлуатацію багатоповерхівки і тому мало звертають увагу на благоустрій прибудинкової території.

«Все це їм ляже на плечі після перших років експлуатації», – додає вона.

 

Замість післямови

Отож, Луцьк невпинно розбудовується і розвивається, намагається наслідувати європейський темп життя і слідкує за тенденціями на ринку будівництва.

Однак, і покупці, і забудовники не завжди замислюються над соціальним аспектом якості та комфортності будівництва. Тому будівельна галузь майбутнього Луцька повинна слідувати за світовими тенденціями комплексного будівництва: коли крім житлової та комерційної забудови, компанії долучаються до планування та розвитку соціальної і рекреаційної сфери.

Напевне кожному лучанину хотілося б побільше торкатись природи, а не жити в суцільних «бетонних джунглях», та поряд з тим, варто усвідомлювати, що розвиток міста передбачає появу нових забудов.

Тож аби поєднати усі ці чинники – варто шукати альтернативні рішення та будувати діалог, аби кожен почував себе комфортно.

 

Антон СТАШЕВСЬКИЙ