Луцькі паспортисти і ЦНАП: менше комп’ютерів, більше паперів

ЦНАП

Управління державної міграційної служби у Волинській області співпрацює з Луцьким міським ЦНАПом з 2013 року. Хоча «співпрацює» останнім часом — зовсім не те слово, – кажуть в Інституті аналітики та адвокації.

Організація провела експертні інтерв’ю з представниками міграційної служби Волині. Загалом на руках в аналітиків опинилися 4 анкети, які показують ставлення працівників управління ДМС у Волинській області до Луцького міського ЦНАПу.

З позитивного вони відмічають покращення умов праці адміністраторів та обслуговування лучан. При цьому серед негативних наслідків, на думку працівників міграційної служби, — доволі вагомі аспекти роботи: збільшення документообігу і недостатня обізнаність працівників ЦНАПу у законодавстві. Зазначимо, що законодавство передбачає регулярне навчання органами влади (ДМС) працівників ЦНАПу. При цьому лише в одній з чотирьох анкет висловили думку, що ЦНАПи все ж позитивно вплинули на надання адміністративних послуг. При чому лише завдяки великій кількості адміністраторів.

Найбільші труднощі співробітники міграційної служби вбачають у прийомі та передачі документів. Кажуть, що суб’єкт надання (тобто Управління ДМС) знаходиться надто далеко від ЦНАПу, через це доводиться довго передавати папери. Три з чотирьох опитаних службовців вважають, що ЦНАП не оптимізував надання послуг.

ЦНАПи створювали, щоб уникнути спілкування громадян зі службовцями, тобто людського фактору. Таким чином зменшується ризик корупції. При всьому цьому опитані працівники міграційної служби вважають за необхідне збільшити штат управління ДМС і надавати послуги, які належать до його компетенції, безпосередньо через службу. Тобто повернутися до старої схеми.

Щоб покращити роботу ЦНАПу, опитані службовці хотіли б, щоб адміністратори займалися обробкою документів. В одній із анкет навіть радять з цією метою продовжити робочий час ЦНАПу до 21:00. У міграційній службі вказують, що більша частина часу йде саме на обробку документів.

Крім того, опитані працівники міграційної служби вважають недоцільним електронний формат надання адміністративних послуг. Аргументують вони це тим, що літні люди не вміють користуватися персональним комп’ютером, а документи громадян потребують додаткової перевірки. Хоча цей аспект залишається під питанням: чому перевіряти документи не можна у електронному форматі? Цікаво, що працівники міграційної служби у той же час скаржаться на збільшення паперової роботи. Електронний документообіг позбавив би їх від цього.

До речі, 400 опитаних відвідувачі Луцького ЦНАПу висловили готовність до введення електронного урядування. Лише 22% опитаних, тобто 87 із 400 лучан, проти цього.

Нагадуємо, що не так давно українські ЗМІ сколихнула новина про незручності, які виникають із оформленням та видачею закордонних паспортів у Луцькому ЦНАП. Із міського бюджету закупили 5 автоматизованих робочих місць для оформлення та видачі закордонних паспортних документів у звичайній та біометричній формах. Така кількість обладнання дозволить забути про будь-які черги в ЦНАП.Однак керівництво ДМС України відмовляється надати логіни та паролі доступу до їхніх систем, посилаючись на необхідність прийняття додаткових законодавчих актів.

У той же час Державне підприємство «Документ», що входить до сфери управління ДМС, забезпечене усіма цими умовами (необхідним обладнанням, паролями, логінами) для видачі «біометричних» паспортів громадянам. А громадяни України вимушені протизаконно доплачувати додаткові кошти при обслуговуванні у офісах цього підприємства.