На Волині археологи досліджують старовинний монастир

117219

Між селами Дубище і Носачевичі Рожищенського району археологічна експедиція Волинського краєзнавчого музею виявила і дослідила вже другий об’єкт господарського комплексу монастиря Введення Пречистої Богородиці.

Про це повідомляє Громадське. Волинь.

Найцінніші знахідки, за словами науковців, – це динарії Казимира Ягелончика та динарії князя Вітовта Гедиміновича. Окрім того, на місці розкопок виявлені унікальні зразки кераміки, окремі з яких тавровані, а також елементи знарядь праці.

Про те, що тут була культова споруда, свідчать шматки кахлі, якою викладали підлогу у храмах і монастирях. А також натільний хрестик з розп’яттям, застібка від книги і писачок для виготовлення писанок…

Окремі знахідки пройдуть відповідну експертизу. Найцінніші поповнять експозицію Волинського краєзнавчого музею.

«Появу Дубищенського Введенського монастиря пов’язують з 1322 роком і грамотою князя Любарта Гедиміновича, якою він надає ці землі саме цьому монастирю. Після переходу в Унію, він (монастир – авт.) отримує ім’я Святого Спаса», – розповідає учасник археологічної експедиції Михайло Вашета.

Довідка:

У XIV – XV століттях Введенський монастир був осередком духовного життя в цьому регіоні. В XVI столітті наступає його занепад, а опісля повне знищення.

Після смерті луцького владики Івана Красинського-Барзобагатого православна обитель занепала. Всі багатства монастиря, село Дубище з людьми перейшли до його небожа, який перетворив святиню у свій маєток, попередньо розігнавши ченців. Недоторканим лишався монастирський храм Введення Пречистої Богородиці, який ще довгий час служив як парафіяльний для селян Дубища і навколишніх сіл. Продовжило розростатися і кладовище поблизу церкви.

Наприкінці XVIII століття монастирська церква була доведена до аварійного стану. У 20-х роках польські колоністи перетворили кладовище в сінокіс, а за радянських часів монастирське кладовище опинилось на задвірку птахофабрики.

Під час її будівництва у 80-х роках колишній монастир було перетворено в кар’єр і сотні людських черепів та кісток стали фундаментом ще однієї «стройки комунізму».