Реструктуризація боргів та модернізація мереж: як бачать кандидати «реанімацію» «Луцьктепла»

На посаду керівника державного комунального підприємства «Луцьктепло» наразі претендує чотири кандидати. У кожного із них власне бачення та пропозиції для виведення підприємства із кризи та роботи на посаді очільника підприємства. Серед пропозицій – співпраця із міжнародними компаніями, повний облік та аудит і інвентаризація бази підприємства, реструктуризація боргів та навіть активне використання альтернативних джерел енергії.

Свої плани та програми кандидати озвучили 29 червня перед конкурсною комісією та усіма, хто прийшов на відкрите засідання.

Перша претендентка на керівний пост Валентина Малютіна, яка зараз виконує обов’язки керівника підприємства, зазначила, що бачить найбільшу перспективу у реалізації проекту Європейського банку розвитку, що дозволить повпливати на тариф та покращити теплозбереження. Не менш важливим є оновлення котелень та встановлення індивідуальних теплових пунктів.

Вона повідомила, що вже зараз разом із фахівцями розробляють плани на співпрацю із громадськістю та підвищення комунікації з лучанами. Необхідна також зміна облікової політики та моніторинг стану усіх структурних підрозділів. Серед першочергових проблем Малютіна назвала відтік професійних кваліфікованих кадрів, тож на підприємстві планують розробити систему заміни працівників, щоб дати змогу «показати себе» молодим спеціалістам.

Серед планів виконувача обов’язків директора – бюджетування окремих відділів підприємства та налагодження зв’язку з національною комісією для перерахунку тарифів, які є неокупними.

У планах Малютіної також покращення інформаційної роботи зі споживачами та повна інвентаризація засобів, визначення доцільності використання чи списання. Планують також диверсифікацію джерел палива, тобто розширення роботи із новими джерелами енергії, щоб зменшити залежність від газу. Також, на думку Малютіної, «ідеальним варіантом» було б, якби на тариф змогла впливати місцева громада.

Також вона повідомила, що продовжать роботу у частині рестуктуризації боргів та жорстку економію на підприємстві.

Наприкінці доповіді заступник міського голови Тарас Яковлев додав, що на ім’я міського голови надійшов лист з 540 підписами на підтримку кандидатури Малютіної.

Другий кандидат Руслан Пилипчук працює у компанії «Авіста», яка основним видом діяльності має реалізацію майна боржників та проведенням аукціонів. Працює Пилипчук й на підприємстві «Рацс» ‒ здійснює охорону та реалізацію вилученої на митниці продукції.

Найперше, вважає він, треба виправити зауваження, які виявила депутатська комісія з вивчення стану справ на підприємстві. У комісії, зокрема, були зауваги до роботи двох заступників підприємства, недостатня робота та прийняти рішення по «проблемних» котельнях. Так, за словами Пилипчука, 40% тепла на умовах договору постачає котельня на Карбишева, яка не належить підприємству. Натомість є ще 6 прибуткових та 40 неприбуткових котелень.

Одним із першочергових питань є й ліквідація 10-ти підвальних котелень, підключення споживачів до загальної мережі або ж встановлення індивідуального опалення. Серед проблем кандидат назвав застаріле обладнання, великі тепловтрати та зношенні тепломережі міста. За словами Пилипчука, треба негайно ремонтувати критичні ділянки та займатися модернізацією. Реконструкцію котелень та скорочення витрат тепла і води треба розглядати як шляхи економії коштів.

Окрім того, претендент вважає, що треба розробити механізм для зменшення вартості послуг на період відсутності споживачів – мовляв, якщо людина у лікарні і не використовує послуги, то треба йти назустріч.

Треба розробити й ефективний механізм стягнення заборгованості ‒ провести із підприємствами акти звірки та подавати до суду. Він додав, що підтримує практику «радикальних» мір щодо боржників, треба доходити до останнього етапу та стягувати кошти на реалізацію рішень суду.

За словами Пилипчука, якщо він ставне директором, то перш за все проведе повну інвентаризацію, аналіз доходів від оренди приміщень, проведе кадрову оптимізацію шляхом налагодження співпраці із вищими навчальними закладами. Він також розглядає перспективу здачі котелень юридичним особам, щоб покращити стан галузі шляхом вкладання інвестиційних коштів. Проте це, безумовно, треба зробити на умовах, які виключають можливість приватизації. Таким чином, вважає Пилипчук, вдасться покращити матеріально-технічний стан підприємства.

Третій кандидат Олексій Тихонов був керівником проекту ТОВ «Корнерстоун», директором товариства «Коменсервіс-тепло» та деякий час працював начальником відділу «Житлобуд 2». На його думку, треба створити сервісну службу, яка аналізуватиме ситуацію з боржниками, – треба знати причину боргу, чи користується боржник субсидією, чи отримує він якісну послугу та який його фінансовий стан. Мовляв, треб шукати, як допомогти людям заробити кошти, щоб сплатити за послугу.

Ще одним важливим аспектом Тихонов вважає встановлення індивідуальних теплових пунктів – тут треба підходити індивідуально, адже чим далі будинок від котельні, тим менш якісну послугу отримуватиме.

Доцільним він вважає підвищення тарифів, але, щоб на споживача не лягало велике навантаження, треба провести детальний облік та дізнатися, де найбільші тепловтрати та найменш ефективні котельні та працювати над вирішенням проблеми. Детальний облік та аудит дадуть реальну картину у місті.

Кандидат на посаду директора також пропонує розглянути проект ЄРБР як можливість для виробітку двох видів енергії. Таким чином, нові котельні варто будувати вже з таким розрахунком. Тому вдасться отримувати й енергію й, скажімо, теплу воду.

Тихонов зазначив, що якщо переможе у конкурсі, то розпочне роботу із знайомства із колективом та вивчення їхніх ідей. Наступні кроки ‒ фінансовий аудит, створення сервісного відділу, правильна організація комерційного відділу та робота із боргами. Він вважає правильним не віддавати мережі у приватні руки, проте до генерації чи реалізації можуть долучатися приватні особи, а тариф має приймати місцева влада.

Останній кандидат Віктор Штефан останнім місцем роботи вказав начальника господарського відділу і за сумісництвом відділу охорони у ТзОВ «Главпостач», перед тим ‒ управління газової експлуатації та багато років працював у Криму в органах місцевої влади та Кримгазі.

За його словами, найважливішим є розвиток перспективних напрямків діяльності, проектування та переоснащення об’єктів споживання на автономні. Серед новинок ‒ впровадження обладнання, розрахованого на альтернативні джерела енергії. Таким, зокрема, кандидат бачить сонячне проміння та встановлення відповідно сонячних батарей.

Основні кроки, які збирає зробити Штефан як директор, це зберегти теплопостачання за стратегічними напрямками, підвищити якість і прибутковість, утримувати у належному стані мережі, розширювати діапазон меж діяльності.

Не менш важливою є модернізація теплових мереж, залучення міністерських коштів та перемовини із фінансовими установами. Штефан вважає, що до співпраці у цьому напрямку можна залучити й асоціацію міст України. Важливим є і забезпечення переоснащення систем теплопостачання та запровадження умов вільного кредитування для ОСББ.

Враховуючи збитковість, Штефан пропонує збереження теплопостачання для «громіздких» споживачів. Актуальною він вважає відмову від впровадження автономного опалення. Водночас, якщо на мережі ‒ поодинокі будівлі, які треба забезпечувати, їх треба переводити на локальне теплопостачання.

Тож, тепер комісія має 3 дні, щоб вирішити, хто із кандидатів найдостойніший зайняти керівний пост.