Ще раз про скандал на конкурсі громадських ініціатив у Луцьку

1

У Луцьку набирає обертів публічний скандал, пов’язаний із проведенням конкурсу громадських ініціатив. Покликаний підкреслити зворотній зв’язок влади і громади, він, навпаки, лише змусив замислитися: а чи чують міські урядовці городян?

Конкурс громадських ініціатив у Луцьку проводили уже вдруге. Ідея справді хороша: вирішити спільними зусиллями влади та громади найбільш нагальні, на думку містян, проблеми, – пише журналіст Мирослав Ватащук на сторінках IA ZIK.

 

Гарна обгортка

Конкурс оголосили розпорядженням першого віце-мера Тараса Яковлева. Як ідеться у документі, лучани повинні  самі обрати десять проблем, на вирішення яких скерувалися б кошти із міського бюджету. Загалом на ці потреби планувалося виділити до півмільйона гривень. Кожен проект (при максимальному кошторисі у 50 тисяч гривень) втілювався б у життя на основі співфінансування. Тобто, не менше 10% або 5 тис. грн  мали віднайти самі ініціатори.

Пріоритетна тематика – благоустрій, розвиток інфраструктури, підтримка атовців та неповносправних, організація дозвілля тощо.

Тож на конкурс подали не мало і не багато, а 73 ініціативи. Із них два десятки забракувала координаційна рада. Решту виставили на інтернет-голосування на інтернет-платформі «Єдина система громадських ініціатив». До речі, саме цей сайт Луцька міськрада використовує для електронних петицій.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ: НА ЩО ПРОСИЛИ ГРОШІ В МЕРІЇ

Враховуючи, що минулорічний конкурс завершився скандалом, нинішній мав би стати торжеством демократії та прозорості. Адже торік з боку частини учасників лунали звинувачення у фальшуванні результатів. Отож, у міської влади був рік, аби врахувати всі похибки та провести конкурс на висоті.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО СКАНДАЛ НА МИНУЛОРІЧНОМУ КОНКУРСІ

Щоправда, не так сталося, як гадалося. Голосування ще тривало, але від окремих учасників вже лунали звинувачення у фальшуваннях. Про це на своїй Фейсбук-сторінці заявив, зокрема, Віталій Ткачук – представник ГО «Генерація успішної дії», яка опікується людьми із вадами зору.

«Справа в тому, що зараз йде дуже велика накрутка голосів, які представлені на сайті», – повідомив він.

А керівник мережі гіперлокальних сайтів «Район.in.ua» Ірина Новосад прямо звинуватила у фальсифікаціях, оскільки невідомі проголосували під її ім’ям.

«Обурила також нахабність, з якою «накручувалися» голоси: інтервал між голосуваннями 1-2 хвилини, використання імен реальних журналістів та навіть тих, кого вже немає серед живих», – розповіла вона.

Громадський активіст із креативного простору «Озерний вітер» Сергій Рижков оприлюднив результати голосування. Як з’ясувалося, чимало переможців дістали підтримку лише з однієї IP-адреси.

luck_konkurs_falshuvannia

Про сумнівність результатів голосування заявили і спеціалісти муніципалітету. Як йдеться у протоколі засідання координаційної ради з реалізації «Програми підтримки ініціатив жителів міста Луцька», про це попередила заступник начальника відділу програмно-комп’ютерного забезпечення міськради Наталія Хмель.

Вона звернула увагу, що було отримано повідомлення від системи про підозрілу активність користувачів. «При перевірці облікові записи цих користувачів не пройшли варифікацію (не вдалося зв’язатися за вказаними контактними даними)», – йдеться в документі, який надала Ірина Новосад.

Попри відверто сумнівні результати голосування, координаційна рада затвердила переможців.

 

Як фальшували результати

Питання достовірності результатів голосування проаналізував Вадим Махомед – керівник компанії «Ідейл», яка розробляє веб-сайти та програмне забезпечення для інтранетів та вебу.

За словами експерта, потрібно насамперед розібратися, яке поняття вкладати у термін «накрутка голосів».

«Це збільшення кількості голосів за певний елемент у конкурсі з використанням методів, не передбачених правилами та попередніми домовленостями з іншими конкурсантами», – зазначив він.

Для цього можна використати низку механізмів. Зокрема, закликати всіх знайомих взяти участь у голосуванні. Також можна скористатися зі спеціалізованих спільнот у соцмережах, волонтери яких відгукуються на прохання проголосувати та очікують такого від інших учасників групи.

Для збільшення кількості голосів можна скористатися різними сервісами, які спеціалізуються саме на голосуваннях. Тут за певну оплату можна отримати голоси. «Чи це накрутка? Однозначно, що накрутка», – стверджує експерт.

Також вплинути на результати голосування можна шляхом підкупу або ж через наявність вразливостей на веб-сайті чи недосконалість програмного коду, – додав Вадим Махомед.

Водночас, він розповів про ще один варіант, про який «всі думають і найбільше говорять». Це – збільшення кількості голосів без залучення реальних людей, з допомогою створення фейкових облікових записів (аккаунтів)

Подаємо коментар експерта:

«Для того, щоб зареєструватися на сайті потрібно ввести наступну інформацію: ПІБ, електронна пошта, номер мобільного телефону, капча (для перевірки чи ви не робот, а реальний користувач, котрий зможе розпізнати візуальні об’єкти на зображеннях, наприклад обрати ті зображення на яких є світлини гір).

Для перевірки та ідентифікації особи, що реєструється, використовується номер мобільного телефону, на який відправляється SMS-повідомлення з 5-значним кодом підтвердждення. І для того, щоб продовжити процедуру реєстрації, потрібно ввести отриманий код на сайті. Іншими словами, якщо ви маєте кілька номерів телефонів, на які можете отримувати повідомлення – ви можете створити відповідну кількість облікових записів.

Тобто, цей веб-сайт вважає, що номер телефону однозначно ідентифікує особу, яка реєструється на сайті.

Таким чином, для збільшення свого впливу на ресурсі http://initiativ.e-dem.in.ua/ перед іншими користувачами достатньо мати велику кількість підконтрольних номерів телефонів. А це можна зробити кількома шляхами:

Варіант № 1. Реєструвати аккаунти на телефони своїх знайомих і після відправки коду дзвонити їм і просити сказати код, який прийшов в SMS-повідомленні. Час потрібний на таку процедуру – це від 1 до 3 хвилин на кожен аккаунт/телефонний номер. Проте, повністю безкоштовний.

Варіант №2. Купити/взяти велику кількість сім-карт будь-якого оператора і створювати аккаунти на сайті. Реєстрація одного аккаунта займатиме 2-5 хвилин. Таким чином, для отримання 100 облікових записів (а в подальшому і голосів) потрібно буде витратити приблизно 5-8 годин.

Варіант № 3. Наступний варіант, похідний від попереднього: це покупка/оренда віртуального номеру, на сервісах типу zadarma.com, що не потребує наявності реальної сім-карти та телефонного апарату. СМС-повідомлення можна отримувати в особистому кабінеті на сайті. Час реєстрації в такому випадку скорочується до 1-3 хвилин в ручному режимі, без використання будь-яких засобів автоматизації.

Варіант № 4. Для реєстрації використовувати сервіси, котрі дають можливість отримувати SMS-повідомлення онлайн. Таких сервісів купа, вони відрізняються лише вартістю.

Варіант № 5. Для отримання повідомлень можна використовувати і безкоштовні сервіси, котрі легко шукаються в Google».

Для підтвердження цієї теорії Вадим Махомед спробував скористатися варіантом №5 для реєстрації на сайті:

«Крок №1. Знайшов перший кращий сервіс з онлайн номером для отримання СМС-повідомлень безкоштовно через інтернет.

Крок №2. Ввів дані на сайті для створення аккаунту, ввів номер телефону, знайдений в інтернеті натиснув кнопку отримати код і ввів цей код для підтвердження реєстрації.

Крок №3. Теорія про накрутки – підтвердилась. Даний публічний номер вже використовується на сайті для іншого облікового запису. Про що свідчить скріншот:

luck_konkurs_mahomed1

І в результаті цих реєстрацій, ми отримуємо набір логінів та паролів, котрі вже вважаються реальними даними від облікових записів на сайті http://initiativ.e-dem.in.ua/, і їх можемо використовувати для подальших автоматичних «накручувань» голосів. Для чого існує достатньо програм в інтернеті. Якщо в подальшому буде зростати популярність голосування за петиції, то 100% з’являться на ринку пропозиції по підняттю саме на цьому сайті потрібних петицій за гроші. А це зможуть робити вже люди, котрі одноразово зареєструвались на сайті і створили собі базу облікових записів», – описав процедуру фахівець.

luck_konkurs_mahomed1

На його думку, можна з упевненістю сказати, що «накрутки можливі і вони 100% були».

«Але в яких кількостях і для яких петицій – це зможе сказати лише власник веб-сайту, провівши певний аналіз цих реєстрацій та даних про голосування», – додав Махомед.

Водночас він розповів, як запобігти подібним махінаціям.

«ID-Банкінг досить непогана система для ідентифікації реальних користувачів. Проте, якщо обмежитися лише нею, то досить багато користувачів не зможе проголосувати на сайті, оскільки  не кожен користувач Інтернету має обліковий запис у будь-якому банку України. Навіть, використовуючи систему ID-Банкінг для ідентифікації користувачів на сайті, ми не захистимося від покупки голосів. Але це вже зовсім інші методи».

«З цим потрібно боротися, застосовуючи комплексний підхід, здійснюючи більш посилений контроль над реєстраційними даними користувачів, потрібно ввести відповідальність за неправомірну діяльність, а також власникам веб-сайтів потрібно аналізувати дані голосів та відсіювати фейкові облікові записи на веб-сайтах та анульовувати їхні голоси», – підсумував Вадим Махомед.

 

Бюджет, фуршет і журналісти

Отож, луцький мер Микола Романюк своїм розпорядженням легалізував підсумки конкурсу, який важко назвати прозорим. А в епіцентрі скандалу неочікувано опинилася волинська організація Національної спілки журналістів України, яка перемогла із акцією з гучною назвою «Фестиваль волинської журналістики».

За даними громадського активіста Сергія Рижкова, майже 60% користувачів, які підтримали цей фестиваль, голосували з однієї IP-адреси. Отож, від сумнівної перемоги постраждала репутація організації. Окрім того, в громадському та медійному середовищах виникли запитання: а чи доречно журналістам, які повинні бути «сторожовими псами» демократії, брати від влади бюджетні гроші на розваги?

Голова Волинського облосередку НСЖУ Михайло Савчак прокоментував цю ситуацію: «Ми зробимо для лучан свято волинської преси, яка зараз переживає не найкращі часи. Але побачили тільки фуршет. Щоб ви знали, за бюджетні гроші фуршету ніхто не зробить. Ми маємо 45 тисяч гривень від громади і маємо 5 тисяч наших грошей. Якщо запросимо гостей з Білорусі чи Польщі, то їх треба буде погодувати, почастувати. Але це буде абсолютно не за бюджетні гроші. Ми не маємо  жодного  бажання пропивати бюджетні гроші. Але зробити свято для читачів, для глядачів і слухачів – хочемо».

На думку Савчака, їхня ініціатива потрапила «під приціл» через дії провокаторів. «Працювали провокатори. Я казав на офіційному підбитті підсумків конкурсу громадських ініціатив у міській раді. Провокатори працювали. Що, ми вже такі безталанні, щоб так принижувалися? Система голосування, на жаль, була такою, що можна було проголосувати за будь-кого. Голосував Порошенко, не знаю, чи це однофамілець нашого Президента, голосував Арсеній Яценюк. Ну, і п’ять разів «НСЖУ», хоча наша абревіатура «ВОО НСЖУ». Працювали провокатори. Можливо, я не хочу грішити, але можливо навіть ті, хто зараз здійняв шум із цього приводу», – розповів він.

Тим часом шум здійняли понад півсотні журналістів із газет «Сім’я і дім», «Волинські Новини», інтернет-видань «ВолиньPost», «Громадське. Волинь», «Район. Луцьк», «Таблоїд Волині», інформаційних агентств ZIK (власкор), «Четверта влада», «Волинські Новини», «Волинське агентство розслідувань», радіо «Сім’я і дім» та інших видань.

Вони звернулися до керівництва НСЖУ із вимогою відмовитися від проведення фестивалю.

Керівник мережі гіперлокальних сайтів «Район.in.ua» Ірина Новосад надала документи, які певною мірою суперечать словам Михайла Савчака.

Відповідно до бюджету ініціативи «Фестиваль волинської журналістики-2016», позиції «Оплата куліша польової кухні», «Презентаційний вечір, фуршет», «Кава-брейк, солодощі» та «Прохолодні напої» потягнуть третину всього кошторису – 16 тисяч гривень. Вочевидь, 5 тис. грн, які інвестує у фестиваль ВОО НСЖУ, не вистачає, щоб перекрити цю суму. Оскільки інших джерел фінансування у бюджеті не зазначається, вочевидь, на «проїдання» бюджетні кошти таки використають.

 

Бюджет фестивалю

На думку Новосад, журналісти не повинні брати від влади коштів. «Також варто розуміти і морально-етичний аспект цієї ситуації: 50 тисяч гривень з міського бюджету виділяють фактично на їжу, танці і пісні та грамотки в рамочках для журналістів. У той час, коли діти-інваліди залишаються без майданчиків, переселенці збирають копійки на оренду хоч якогось житла, а творчі та креативні лучани відкладають свої загальноміські проекти на потім», – розповіла вона.

Із нею погоджується і головний редактор Волинського агентства розслідувань Анатолій Котлюк, який додає: «Нечесний спосіб перемоги цього проекту. Було і застосування фейкових голосів, і залучення адмінресурсу, яким були студенти Інституту філології та журналістики Східноєвропейського нацуніверситету. Але найбільше зачепило, що через вбогу фантазію, накручуючи голоси, автори проекту під фейковими голосами залишили імена реальних журналістів, які проект не підтримували і тим більше не голосували за нього».

А журналіст, адвокат і волонтер Василь Нагорний, який очолив рейтинг «Довіра громади Волині-2015», на своїй Фейсбук-сторінці висловився значно радикальніше. Він запропонував допомогти бійцеві, який збирає гроші на оптичний приціл. Причому – позичає під відсотки.

«Розумію, що конкурс ініціатив спрямований на розвиток міста і відношення до АТО не має, але мозок не вірить, що за один день «прошлункоблудженим» журналістам 50 тис. грн – то є нагальна проблема лучан», – зазначив він.

 

Голосування «на біс»

Отож, у громадському та медійному середовищі заговорили про потребу проведення повторного голосування.

Активісти Інституту волонтерства та громадської співпраці, проект яких також переміг на конкурсі, заявили про готовність відмовитися від виграних коштів. На їхню думку, потрібно провести повторне голосування за допомогою технології ID-банкінгу.

Зрештою, у Луцьку 13 червня відбулося засідання ініціативної групи для ініціювання розгляду питань у Луцькій міськраді. Активісти готують проект рішення про скасування розпорядження мера, який легалізував сумнівні результати конкурсу. Також вони пропонуватимуть провести повторне голосування, мінімізувавши можливості для фальшувань.

У муніципалітеті власні промахи усно визнають, але виправляти вже і зараз – не прагнуть.

Заступник луцького міського голови Сергій Григоренко розповів: «Ми вважаємо, причина не в нас, а в низькій культурі людей, які брали участь у голосуванні. Ми максимально, враховуючи минулорічний досвід, намагалися зробити процедуру голосування точною. Наприклад, обмежили голосування з-за кордону. Але подібні проблеми є не тільки в Луцьку, а й, скажімо, в Польщі. Нинішній конкурс скасовувати не будемо, хоч і розуміємо, що, швидше за все, були накрутки. Адже наразі нема механізму, як знімати голоси. Наприклад, щодо голосування по одному айпі. У міськраді – три айпі, але сотні комп’ютерів. Тому це теж не варіант».

За його словами, зараз у міськраді створюють робочу групу, до якої увійдуть усі зацікавлені представники громадськості. Чиновники хочуть розробити чіткий алгоритм, як проводити процедуру голосування, але вже наступного року.

Водночас, якщо питання про скасування цьогорічного голосування і повторного проведення цієї процедури внесуть в сесійну залу, то важко спрогнозувати, як вирішить Луцька міськрада. Адже думки депутатів різних фракцій з цього приводу розділилися:

Юлія Вусенко, секретар Луцької міськради («Самопоміч»):

«Конкурс громадських ініціатив мною відстежувався як на етапі подачі заявок та їх відбору, так і під час та після проведення голосування. Я, звичайно, моніторю події, що відбуваються, спілкуюся з представниками ГО, тому саме вони і модерують моє бачення проблеми. Особисто вважаю, що правильним було б переголосування, тому, як порушення визнають усі сторони. Проте є одне вагоме «але», – положення про конкурс прописані так, що, як виявилося, на жаль, не  можна гарантувати уникнення маніпуляцій під час і переголосування. Тому стратегічно правильним, як на мене є зосередитися на унеможливленні фальсифікацій саме під час голосування – це запорука реалізації успішних ініціатив в майбутньому».

Євгеній Ткачук (БПП «Солідарність»):

«Повторне голосування? Я не розумію, що це може змінити. Які є гарантії, що результати голосування знову не підроблять? Треба навести лад із самим механізмом голосування. Скасувати можна, але потім знову якийсь «комп’ютерник» буде «хімічити».

Ігор Поліщук («УКРОП»):

«Можу сказати тільки щодо фестивалю Волинської журналістики. Наскільки мені відомо під час голосування були допущені прямі фальсифікації, оскільки в переліку осіб, що проголосували за таку ініціативу було багато людей, які заявили, що не робили цього. Кошти, що виділяються на співфінансування громадських ініціатив, є коштами міського бюджету, а тому голосування має бути максимально чесним. Відтак, вважаю, на підтримку цієї ініціативи не можна допустити виділення коштів з міського бюджету. Стосовно інших ініціатив, я не маю достатньої інформації для того, щоб зробити висновок про те, що там однозначно були порушення».

Аркадій Соломатін (Радикальна партія Олега Ляшка):

«У повторному голосуванні сенс є, лише якщо змінити формат. Аби уникнути тих самих проблем. У цьому напрямку мають працювати спеціалісти. Чи сфальсифікували результати? Припускаю, що сфальсифікували. Я вірю людині, яка мені це сказала. Тож, на мою думку, потрібно унеможливити «накрутку голосів», а тоді провести повторне голосування, щоб уникнути будь-яких інсинуацій».

Віктор Ящук («Свобода»):

«Цей конкурс дуже важливий, і я би ще додав коштів на ініціативи людей. Тому до ідеї повторного голосування треба підходити обережно. Не можна, щоб люди розчарувалися. Адже вони самі пропонують ініціативи, платять власні кошти за їх втілення. Можливо, треба зняти «накручені» голоси, і тоді не було б ніякого скандалу».

 

Nota bene

У будь-якому разі, повторний скандал щодо непрозорості визначення переможців заподіяв чималої шкоди як репутації самого конкурсу громадських ініціатив, так і муніципальній владі. Адже керівництво міста неодноразово наголошує, що міськрада займає чільні місця в загальнонаціональних рейтингах відкритості.

Але відкритість влади – це не тільки гарна картинка у телевізорі, а ще й обов’язок чути громаду. І брати на себе відповідальність за власні помилки.

Мирослав Ватащук, для IA ZIK