Чим годують у луцьких дитсадках

20160603155311

Харчування дитини – чи не найголовніше питання, яке цікавить батьків, коли вони вперше приводять своє чадо до дитячого садка. Здавалося б, тут годувати дитину будуть збалансованою, корисною та поживною їжею, однак усі сподівання зводяться нанівець, коли наступні 3-4 роки перебування батькам доводиться здогадуватися, яка страва прихована за загадковими назвами на зразок «лазанка» чи «уральський суп».

Оксана Прокопчук і Валентина Куць детальніше з’ясували для ІА «Рівненське агентство журналістських розслідувань», які ж норми харчування дітей та як батьки можуть перевірити якість цього харчування.

Державні вимоги до харчування в ДНЗ

Норми харчування дітей у ДНЗ регулюються спільним наказом Міносвіти та МОЗу «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах»

Інструкція регламентує,зокрема, калорійність, об’єм порції для дітей різного віку, тож, за логікою, у дошкільних навчальних закладах мало б бути три меню – для дітей молодшої, середньої та старшої групи. Розподіл їжі за калорійністю протягом дня повинен бути таким: сніданок ‒ 25%, обід ‒ 35%, підвечірок і вечеря ‒ по 20%. Нижче наводимо «кулінарний орієнтир» зі згаданого документу:

Орієнтовний об’єм готових страв та окремих продуктів для дітей різних вікових груп (у грамах):

ТАБЛИЦЯ_ХАРЧУВАННЯ

Наведена інструкція з організації харчування дошкільнят передбачає, що діти повинні 4 рази в тиждень їсти м’ясні страви, сирні та рибні ‒ 2-3 рази:

ДНЗ_ІНСТРУКЦІЯ

Ще одним цікавим пунктом міністерської інструкції є обов’язкове збагачення страв вітаміном С, яке здійснюється аскорбіновою кислотою.

Чимало є і заборон.

Так, «забороняється замовляти, приймати та використовувати у дошкільному навчальному закладі м’ясо та яйця водоплавної птиці, м’ясо, яке не пройшло ветеринарного контролю, м’ясні обрізки, субпродукти (діафрагму, кров, легені, нирки, голови тощо), за виключенням печінки та язика, а також жирну свинину, свинячі баки, річкову та копчену рибу, гриби, соуси, перець, майонез, вироби у фритюрі, у тому числі чіпси, вироби швидкого приготування, газовані напої, квас, натуральну каву, кремові вироби, вершково-рослинні масла та масла з доданням будь-якої іншої сировини (риби, морепродуктів тощо).

В дошкільних навчальних закладах забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти.

Сардельки, сосиски, варені ковбаси повинні прийматися не нижче 1 ґатунку. Забороняється приймати продукти недоброякісні або сумнівної якості із закінченим терміном придатності або на межі його закінчення».

Також, згідно з чинними вимогами, «меню-розклад в ДНЗ складається окремо для двох вікових груп ‒ дітей віком до 3 років та дітей віком від 3 до 6(7) років відповідно до затверджених норм харчування.

В меню-розкладі «зазначається кількість порцій для дітей до 3 років та дітей віком від 3 до 6(7) років та дітей, на яких поширюються пільги.

Кількість продуктів (вага брутто), що використовуються, записується у меню-розкладі у вигляді дробу: у чисельнику ‒ на одну дитину, у знаменнику ‒ на всіх дітей.

Обов’язково вказується повна назва страв та їх теоретичний вихід для кожної вікової групи. У меню-розкладі обов’язково вказують кількість працівників дошкільного навчального закладу, які харчуються згідно із заявами на ім’я керівника; для них виписується харчування за нормами для дітей старшої вікової групи. Вартість обіду персонал сплачує щомісяця за окремою відомістю».

Перебоїв у постачанні продуктів дитяче меню теж не повинно відчувати, адже інструкцією передбачено, що «у дошкільному навчальному закладі повинен бути двотижневий запас рибних, м’ясних консервів, молочних продуктів тривалого терміну зберігання, фруктів. Запас овочів у дошкільному навчальному закладі повинен бути не більше ніж на 20 діб, круп, бобових – 30 діб».

Що їдять діти та хто контролює дитяче харчування?

Наскільки дитяче харчування відповідає всім вимогам та нормам – перевіряли на практиці. Зокрема хотілось більше дізнатись про масу та калорійність порцій, які отримує дитина в садку. Тож протягом тижня спостерігали за меню в одному з ДНЗ Луцька:

МЕНЮ_1(1) МЕНЮ_2 МЕНЮ_3 МЕНЮ_4 МЕНЮ_5

Виявилось, що протягом тижня у меню зовсім були відсутні сирні страви, та лише 1 раз готувались рибні биточки, що суперечить вказаним вимогам інструкції.

До того ж, зовсім не викликає запитань відсутність фруктів, соків, какао та житнього хліба – це вже звична річ. До рідкісних страв можна віднести і сирні запіканки та вареники. А от оселедець та рибні котлети, чомусь, в меню ДНЗ траплялись частіше.

Перевірити дитячі страви на калорійність та порційність не вдалося. У СЕС повідомили, що їжу від батьків не приймуть. А можуть перевірити її у самому закладі лише після того, коли отримають письмову заяву. Оскільки тривав процес реформування СЕС, то заяву написали вже до нової служби. Відповідь не здивувала – чемно «відфутболили»:

ВІДПОВ_ДНЗ

Чому звернення не розглянули по суті і не перевірили калорійність дитячого харчування? У Держспоживслужбі це пояснили тим, що нова служба не має лабораторій, акредитованих на проведення таких досліджень. А тому, згідно з процедурою, це звернення передали до обласного управління освіти для створення комісії. Також сказали, що за звичайними зверненнями таких перевірок не роблять, для цього потрібні підстави – скарги, випадки отруєнь, підозри.

Не дивно, що після такого звернення ринула хвиля дзвінків із вказаних установ – мовляв, що вас не влаштовує у ДНЗ?

Що і по чім купляють для луцьких ДНЗ?

На закупівлю харчів для дошкільних закладів із міського бюджету щороку витрачають мільйони гривень. За інформацією управління освіти Луцької міської ради, у 2015 році на це було виділено понад 15,5 мільйона (15 516 731,00). За ці кошти купляли різноманітну продукцію: крупи, картоплю, м’ясо, овочі, молочні продукти, сири. Детальніше переглянути закупівлі продуктів харчування можна на порталі Вісник державних закупівель.

На харчування дошкільнят у 2016 році управління передбачило понад 17 мільйонів (17 296 682,13) – про це свідчить річний план закупівель.

За ці кошти придбали таку ж саму продукцію:

ЗАКУПІВЛІ_НА_2016_1 Закупівлі-на-2016-2 Закупівлі-2016-3 Закупівлі-2016-4 ЗАКУП_НА_2016

Можна підрахувати вартість одиниці продукції:

м’ясо великої рогатої худоби, свиней – 54,8 гривні за кілограм (постачальник ‒ підприємець Понікарчик О. Л.,);

масло69,97 грн. за кг (14грн за 200грам) (постачальник ‒ ПП «Торгпродгруп»);

молоко5,28 грн. за літр (постачальник ‒ ПП «Торговий дім «Тиверія», с.Вікторяни, Луцький р-н);

м’ясо птиці38 грн. за кілограм (постачальник ‒ ТзОВ «Птахокомплекс «Губин»);

цукор16,02 грн. за кг., (постачальник ‒ ТзОВ «Вестпродукт», Луцьк);

картопля5,20 грн. за кілограм;

олія 29 грн. за літр (постачальник ‒ підприємець Кравчук В.Г., Луцьк);

сметана32,86 грн. за літр (16, 43 за 0,5 л) (постачальник ‒ ПП «Торгпродгруп»);

капуста10,5 грн. за кг. (постачальник: Систалюк В.М с.Хотивель, Старовижівський р-н);

кисломолочний сир41,9 грн. за кг., (постачальник ‒ підприємець Бояновський О.В, Луцьк);

крупи : гречана – 9000 кг, манна – 4000 кг, пшоно – 4000 кг, перлова – 3000 кг, ячна – 4000 кг, вівсяні пластівці – 3000 кг, пшенична – 4500 кг. – 522 000 грн. (постачальник – Кравчук В.Г, м. Луцьк);

Овочі: морква ‒ 67550 кг, буряк ‒ 97000 кг, цибуля ‒ 40500 кг – 1 737 990 грн. (постачальник : Систалюк В.М с.Хотивель, Старовижівський р-н);

сосиски68 грн. за кілограм (постачальник ‒ ПП «Волинянин»);

продукція рибна: хек – 20 000 кг., нототенія – 5918,4 кг. – 1 380 614,4 грн. (постачальник – «Волиньморепродукти плюс»);

яйця курячі1,29 грн. за штуку (постачальник – ТзОВ «Вестпродукт»).

Повний перелік придбаної продукції підтверджує, що луцькі дошкільнята повинні мати повноцінне та збалансоване харчування. Однак, це не завжди так.

Зокрема, нещодавно у ЗМІ порушили проблему відсутності м’яса в одному із дитсадків, це пояснили проведенням тендерних процедур. Крім того, відомі випадки і постачання до ДНЗ неякісного м’яса – цю справу прокуратура розслідує вже більше року.

Тож дитяче харчування викликає багато запитань. Зокрема – як відбувається розподіл придбаної продукції між дошкільними закладами? Чому протягом тижня у меню вказаного ДНЗ не було сирної страви? Хто і як контролює якість та повноцінність харчування дошкільнят? Із цими запитаннями ми звернулись в управління освіти Луцької міської ради.

«Кожен дошкільний заклад робить заявки від кількості, від потреби, – пояснює головний спеціаліст відділу дошкільної, загальної, середньої та позашкільної освіти Луцька Валентина Гдира. – Заявку роблять на постачальника. У них в кошторисах помісячно закладені кошти на харчування. В кінці місяця вони відстежують, в яку суму вони вкладаються. Коли вже проведені торги – у нас є графік завозу продуктів і, відповідно до графіку, завозяться продукти. У кожного керівника закладу є такий графік».

‒ А хто контролює повноцінність і калорійність дитячого харчування?

– На місцях (в ДНЗ ‒ авт.) у нас є медсестри, є бракеражна комісія, є рада по харчуванню. В садочку є така структура як рада по харчуванню. Вони займаються відстеженням калорійності. І батьки теж включені, вони мають право, можуть теж долучатися.

Журналіст протягом тижня спостеріагала за меню у одному ДНЗ і там не виявилось сирних страв.

– У нас завоз творогу зараз є нормальний. Не знаю чого, можливо, у меню не включили. Але у нас творог завозиться регулярно, згідно графіка. А в березні – можливо, ще договір був не заключений. Треба з’ясувати у датах.

Якщо батьки хочуть перевірити, чи відповідає їжа вимогам калорійності та порційності, куди їм звертатися?

– Звертатись до керівника, звертатись до нас.

Чи є такі випадки, що батьки звертаються до вас із цього приводу?

– На даний час є одне звернення по ДНЗ №9. Ми створюємо комісію, запрошуємо лабораторний центр – хай вони ще перевірять.

Про існування ради із харчування у садочках ми почули вперше. Звертаємось до медсестри ДНЗ, у якому спостерігали за меню, аби з’ясувати, чи насправді є така структура.

Справді є та й існує вже довгий час. Її очолює завідувач, входять медсестра, комірник, кухарки і представник від піклувальної ради. Рада збирається, коли треба зробити заміну в перспективному меню, коли немає якихось продуктів через непроведені тендери або повторно оголошено конкурс.

Водночас медсестра пояснила, що у березні в меню ДНЗ не було сиру, тому що були перебої з постачанням.

Від редакції: Кожен з батьків має право на отримання інформації, чим харчують його дітей у дитсадках та інших освітніх закладах. Зокрема це гарантує і закон «Про доступ до публічної інформації». Таку інформацію вам мають надати протягом 48 годин.

Не обов’язково навіть звертатися до журналістів. Просто від руки напишіть заяву і надішліть або віддайте керівнику закладу чи в управління освіти посилаючись на пункт 2. статті 20 вищезазначеного закону:

«У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту».