У Луцькраді таки погодилися змінити правила конкурсу громадських ініціатив

0

Активісти зустрілися з представники міської влади, щоб запропонувати зміни у Програму підтримки ініціатив жителів Луцька.

Про це інформує Район. Луцьк.

Серед найпопулярніших пропозицій: голосування через IDBank, збільшення дольової участі в реалізації громадської ініціативи, платне голосування, щорічне визначення пріоритетів розвитку міста та нові принципі під час відбору конкурсних проектів.

Зустріч влади та громади відбулася у п’ятницю, 10 червня, у залі сесійних засідань Луцької міської ради.

За словами першого заступника міського голови Тараса Яковлева, ідея зібратися виникла після того, як цьогорічний конкурс викликав шквал емоцій та дискусій, в тому числі негативних. Тому чиновник запропонував напрацювати спільно зміни до програми в цілому та вдосконалити систему голосування за проекти лучан.

«Я пропоную, окрім змін до системи голосування, вносити пропозиції щодо корегування програми. Також моя пропозиція, щоб адміністративні витрати по проекту не перевищували 20%. Говорити про зарплату чи якісь кейтеренги не зовсім доцільно», – вважає Тарас Яковлев.

В свою чергу один із творців програми, заступник мера Сергій Григоренко зауважив, що маніпуляції з голосуванням виникають не лише у Луцьку.

«Нещодавно секретар Луцької міської ради Юлія Вусенко перебувала із робочим візитом у Польщі та поцікавилася, як подібний конкурс відбувається там. Виявилося, що також із певними маніпуляціями. Тому бачимо, що людського фактору не уникнути», – переконаний Сергій Григоренко.

На думку громадського активіста Михайла Шелепа, програма потребує вдосконалення, бо в ній ніяк не прописана, наприклад, система голосування.

«Починати треба з процедури відбору заявок та формування цієї комісії, яка відбирає ініціативи. Має бути більша кількість громадських діячів, а не одні чиновники. Варто також оголошувати, що формується така комісія заздалегідь, щоб люди могли увійти до неї», – зазначив Михайла Шелепа.

Крім того, Шелеп запропонував допускати до конкурсу ініціативи, до яких у чиновників, так би мовити, не доходять руки. Це мають бути проекти спрямовані на вирішення загальноміських проблем, а не на ремонт фасаду чи облаштуванням дитячого майданчику в ДНЗ, чим апріорі мають займатися органи місцевого самоуправління і без всіляких ініціатив.

«Можливо, варто робити й багаторівневу систему оцінки проектів, не лише голосування на сайті. А, наприклад, третину балів даватиме якась експертна група», – запропонував активіст.

Проте Сергій Григоренко переконаний, що велика кількість учасників робочої групи відбору і оцінки ініціатив, лише ускладнить конкурс. До слова, на разі в координаційну раду з реалізації Програми підтримки громадських ініціатив жителів міста Луцька входить 20 чоловік.

«Людей буде складно зібрати. Та й взагалі, за яким принципом ми будемо туди включати представників громадськості. Якщо представник громадської організації є в цій комісії, тоді вона не має права подавати ініціативу, виходить тоді так? А ще можуть люди запитувати, чому включили Шелепа, а не Рижкова», – піддав сумніву цю ідею Сергій Григоренко.

Та він погодився, що в програмі варто прописати, що використовувати бюджетні кошти й реалізовувати громадські ініціативи без прив’язки до бюджетних закладів, там де цим мають займатися, наприклад, комунальні заклади – цілком правильне і слушне зауваження.

Сергій Кудрявцев також висловив своє бачення реалізації програми. Він вважає, що залучати велику кількість представників громадськості не потрібно, адже люди вже обрали своїх представників – депутатів міськради.

«Також я пропоную збільшити внески ініціативної групи: зробити до прикладу 60% на 40%, щоб люди більше вкладали своїх коштів, бо зараз на 5 тисяч власних внесків можна взяти 45 тисяч гривень», – зазначив депутат.

Натомість Петро Лавринюк, який запропонував зробити голосування платним, а у решті не ускладнювати процес, адже так у жителів міста не виникатиме бажання голосувати.

«Частина людей й так мала складність із голосуванням та зарахуванням голосів. Ті, хто використовує шпарини, вони розберуться і з новою системою, якою б вона не була. Ми створимо закриту систему підтримки, це буде змагання ініціативних груп. Тому, на мою думку, варто збільшити частку співучасті, що зменшить можливості маніпулювання. Та ввести плату за голос: наприклад, 1 чи 2 гривні. Із цих коштів сформувати бюджет до фінансування ініціатив», – запропонував Петро Лавринюк.

Сергій Григоренко виступив категорично проти платного голосування, мовляв тоді міську владу звинуватять у зароблянні на ініціативах.

До дискусії долучився й політолог Михайло Наход, який запропонував формувати робочу групи з 15 чоловік, де 5 – від громади, 5 – чиновники і 5 – депутати.

Та Сергій Григоренко такий варіант вважає недосконалим, адже депутати можуть підтримувати ініціативи з тих районів, де обиралися. Крім того, у міськраді 7 різних фракцій, тому очевидно, що представники всіх політичних сил виявлять бажання стати учасниками такої робочої групи.

Михайло Наход озвучив ще одну пропозицію, яка стосувалася визначення головних напрямків, за якими подаватимуться ініціативи.

«Щороку ми маємо інші пріоритети. Адже сьогодні все дуже динамічно змінюється. Мені здається, що конкурсна комісія перед початком року мала б оголошувати головні пріоритети на цей бюджетний рік. Завжди є напрямки, які не фінансуються, тому вони й можуть якраз підпадати під цю програму», – зазначив політолог.

Після півторагодинної розмови Тарас Яковлев запропонував всі озвучені ідеї записати та сформувати в один документ. Також він запросив всіх охочих записатися до робочої групи, що напрацьовуватиме нові механізми реалізації програми та голосування за ініціативи.

Про те, коли обговорюватимуть ці зміни, повідомлять додатково.

Нагадаємо, що у Луцьку відбувся конкурс громадських ініціатив. Перемогу отримали 12 проектів, але представники громадськості та журналісти запідозрили деяких активістів в махінаціях, з приводу чого висловили публічно протест.

Зокрема, журналістів обурила перемога «Фестивалю волинської журналістики», який організували представники обласного осередку НСЖУ. На проведення цього фестивалю планують із міського бюджету виділити 45 тисяч гривень, плюс 5 тисяч надійде від ініціаторів проекту. Процесі голосування виявили факти, що свідчили про «накрутку» голосів. Також для голосування використали імена реальних журналістів, які не підписували ініціативу.

Тож 9 червня журналістська спільнота міста звернулася до Національної спілки журналістів України з вимогою розібратися з ганебною поведінкою місцевого осередку.