У Луцьку – виставка ікон бійців

img_2846

У Музеї Волинської ікони презентували сакральні картини військових, які вони малювали на реабілітації у рамках проекту «Арт-Постріл».

Про це інформує Таблоїд Волині.

99 сакральних картин, на яких зображено Ісуса Христа, ангелів, святих та Богородицю прикрашають виставкові зали поруч з давніми волинськими іконами. Ці картини намалювали ветерани АТО та їхні сім’ї на заняттях терапевтичного проекту.

Керівник проекту Тетяна Мялковська розповідає, що це надзвичайно глибокі роботи.

img_2833

«Люди, які виконували ці картини – дорослі, їм 30, 40, 50 років. І останній раз вони тримали пензлики ще в школі, тому ми почали  з копій. Накладаючи копії на скло, хлопці повторювали контури, але вишуковували свої кольори. Можливо, щось трошки не зовсім рівне. Тому що після складних стресів на війні, після контузій, нерівно лінії лягають у хлопців трусяться руки. Це не погано, а навпаки дуже добре. Раніше художники навіть імітували трусіння руки, для того, щоб показати живість лінії. Бог під лінієчку світ не створював – все криве: і гори, і ріки. Малюймо криво – і це прекрасно», – сказала вона.

Виставка складається з дво частин: перша – розпис по склі (копії ікон через скло), а друга – сакральні картини, намальовані на дереві. За словами Мялковської, бійці не лише малювали, а й готували дошки до малювання, а це фізично складний процес.

«Це так би мовити трудотерапія. Ці сакральні картини вже авторські. Їх створення має дуже сильну і дуже глибоку історію, – розповідає керівник проекту.

Боєць Павло Ковальський намалював Ікону Святого Миколая.

pavlo

«Це народна творчість, бо ми ж не священики. Спочатку вибирали ікону, через скло малювали контури. Найважче давалися дрібні лінії, оскільки там дуже акуратні роботи, з яких ми перемальовували, а ще деколи нервові тіки бувають і руки трусяться, тому неідеальні лінії виходять. Ми дуже вдячні Тетяні, бо вона сама нас запросила, і постійно підтримувала. Були моменти, коли руки опускалися, але вона завжди знаходила слова підтримки», – згадує військовослужбовець.

Солдат Едвард Моравський зі своїм побратимом намалювали Ікону Плащаниці.

За словами Мялковської, картина складається з двох частин дерева, яке розколола блискавка на двоє.

edvard

«Андрій і Едвард – два крила, які створили один образ Ісуса. Для них – ця війня, як плащаниця. Пулі, фон мілітарі та Ісус намальовані хлопцями на одному полотні. Показано, як плащаниця зупинила, і допомогла воскреснути духом і почати нове життя, – пояснила митець.

Чоловік розповів, що труднощі були тільки у виборі теми.

«Ми довго думали що намалювати, може церкву, може мир, може війну. Ми ж не художники, я от перший раз пензлика взяв у руки на терапії. Це лише 4-та робота», – стверджує він.

Боєць Микола Трофимук, який пережив котел, написав «Тайну вечерю». На картині його побратими намальовані з ангелами-охоронцями.

Військовий повітряни сил Андрій Соломін написав покровителя ВДВ Святого Іллю, який летить поруч з парашутами з українськими хлопцями і оберігає їх.

solomnin_2_

Після презентації робіт, всіх присутніх запросили переглянути фільм, знятий героями та волонтерами на арт-реабілітації, про те, як, малюючи, вони долали посттравматичний стресовий розлад.

Після перегляду Тетяна вручила подяки тим, хто допомагав хлопцям малювати.  Одною з них була головний лікар госпіталю ветеранів війни – Тетяна Масікова, яка з колегами створили відділення для реабілітації воїнів. Також подяки отримали присутні на відкритті виставки парафії різних церков.

Та найбільшу вдячність заслужили герої, які змогли пройти пекло війни, та створити світлі, надзвичайно щирі роботи. Витираючи сльози, керівник Музею Тетяна Єлісєєва, вручила бійцям подяки, книги про музей та маленькі іконки Чудотворної ікони Холмської Божої Матері.

vytyrayuchy_slozy_kerivnyk_muzeyu_

Як стверджують організатори, обласна влада нічим не допомогла проекту.

«Неодноразово ми зверталися за допомогою. Нам допомогли  організувати виставку «Миколай прийшов до нас». З обласної ради дали відмову, коли ми просили гроші на виїздні бригади, на матеріали, на каталоги, які потрібні, бо роботи дуже швидко розходяться. Зверталися за допомогою з приміщенням для виставки – обласна влада  нам відмовила. Представники управління культури до нас в гості не приходять. Це робота волонтерів», – розповіла керівник проекту.

Всі охочі можуть завітати до музею та купити картини бійців.

«В нас діє правило 50 на 50. Тобто, 50% від вартості  роботи йде бійцю, 50 – на розвиток майбутніх проектів», – каже Мялковська.

​​