Декомунізацію волинського села саботують, – Бондарук

IMG_4302

Декомунізацію села Жовтневе Володимир-Волинського району саботують.

Таку думку висловила представник Інституту національної пам’яті на Волині Леся Бондарук у себе у Facebook.

Дописі спеціаліста подаємо повністю та без змін:

«НЕ ЖОВТНЕВЕ, А СУСВАЛЬ

На прохання журналістів розповідаю справжній стан справ щодо перейменування села Жовтневе Володимир-Волинського району на село Сусваль.

Чому перейменувати?

За радянською традицією села називали Жовтневими на честь Жовтневої революції більшовиків 1917 року. Не було сіл названих на честь назв місяця року. Свідченням цьому є відсутність сіл Липневе, Серпневе, Січнева, Травневе, Лютневе тощо. Село Могильне було перейменоване 6 грудня 1952 року, тож ніяк не на честь місяця Жовтень. Хіба міг хоч один комуністичний функціонер наважитися назвати село у час сталінського режиму на честь місяця, а не революції? Він би наступного дня уже б був покараний репресіями.

Саботаж

Згідно із законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» до 21 листопада у селах, які носять назви з пропагандою комуністичної ідеології, мали відбулися громадські обговорення з мешканцями сіл для обрання нових назв або повернення старих історичних найменувань.

У селі Жовтневому Володимир-Волинського району (Оваднівська сільська рада) до 21 листопада не відбулося жодного громадського обговорення. Восени і взимку я неодноразово телефонувала голові сільради Сергію Панасевичу з проханням порадитися з громадою щодо нової назви. Спочатку голова сказав, що не має часу, бо на носі вибори до місцевих рад. Він був зацікавлений їх виграти, а тому не хотів дискутувати з мешканцями села і пояснювати їм дві головні речі: 1) перейменування обов’язкове і треба нову назву або повертати стару; 2) для людей це не несе жодних додаткових витрат ні грошей, ні часу. Нічого з цього голова сільради Сергій Панасевич не зробив. Він зайняв позицію саботажу закону України.

До 21 лютого, голова сільської ради Сергій Панасевич мав право, згідно з законом, ухвалити рішення на основі рекомендацій місцевих мешканців, але він цього не зробив. Я, як представник УІНП, неодноразово спілкувалася з ним і пропонувала різні варіанти назв, щоб допомогти у рішенні. Серед запропонованих назв звучали варіанти повернути Могильне, Ревень і я пропонувала вшанувати пам’ять загиблого героя АТО Петра Сусваля, назвавши село на його честь, – Сусваль. Із цього села в зоні АТО помер від ран, отриманих у бою з терористами біля Савур Могили 24 серпня 2014 року, 24-річний Петро Сусваль – воїн 51-ої механізованої бригади. У розмові з головою сільради ця пропозиція неодноразово звучала, що варто вшанувати пам’ять загиблого за соборність України, назвавши село, де він виріс і похований, на Сусваль. Голова сільради пообіцяв мені подумати над цими пропозиціями.

21 січня Сергій Панасевич провів громадські слухання, де поставив перед громадою лише одне питання: чи будемо перейменовувати село? І селяни ухвалили – не перейменовувати. Це все одно, що запитати: будемо виконувати закон чи вдамо, що його не існує? У протоколі, надісланому голові ОДА Володимиру Гунчику, зазначено лише одне це питання для обговорення з людьми. Жодних пропозицій з нових назв в ОДА голова не подав. Жодних! А мав обговорити різні варіанти з мешканцями села, порадитися з батьками Петра Сусваля. Хоч законом не передбачено брати дозвіл у батьків!

Оскільки до 21 лютого пропозицій від місцевого населення та місцевої влади не надійшло, то їх в ОДА було сформовано на основі пропозиції вшанувати пам’ять загиблого героя. А далі, згідно закону, перейменування Верховна Рада здійснила на підставі рекомендацій Українського інституту національної пам’яті.

До речі, держава має право не питати ні в кого дозволу, щоб гідно вшановувати пам’ять загиблого воїна, який поклав своє життя за її незалежність. І серед заходів вшанування є й право називати вулиці та села їх іменами. І назва села за прізвищем героя прирівнюється до державної нагороди, яка може посмертно так вшанувати його пам’ять. В Україні, окрім Сусваля, на честь вояків АТО названо ще п’ять сіл, і там ніхто не протестує! Вшановувати пам’ять, називаючи село на честь героя, що віддав своє життя, захищаючи Україну, обов’язок передусім держави, бо це залишиться навічно на мапі України.

Чому протестує громада?

1. Мешканців села обманює голова сільради, який каже, що не знав про пропозицію назвати село на честь героя АТО. Я маю аудозапис нашої розмови, де Сергій Панасевич підтверджує, що раніше знав про цю пропозицію. І я готова цей запис представити у суді.

2. Селянам місцева влада не каже, що згідно закону, їм не потрібно буде ні за що платити.

3. На всіх сходинах селян, що протестували проти перейменування і в Жовтневому, і в Маяках, були присутні священники УПЦ Московського патріархату та їх парафіяни, які активно втручалися, захищаючи комуністичні назви. Московський патріархат замінив компартію? Ми ще пам’ятаємо, як священики МП відмовляються від відспівування героїв АТО.

4. Із відео з села, яке є на сайті «Буг», було в сюжетах СТБ й ІCTV, звучали вислови селян, що назва Сусваль їм не благозвучна. Але хочу нагадати, що вони не є мовними фахівцями, щоб це визначати. І село названо не на честь прізвища батьків чи однофамільців села, а виключно на честь героя Петра Суваля. І я маю враження, що батьки виступають проти перейменування після того, як їх «накрутили» місцеві протестанти, бо прозвучали слова батька, що він боїться, що могилу героя спаплюжать. А ще у розмовах селян прозвучало, що хлопець загинув за чиїсь мільйони. Отже, місцева влада недостатньо працює з місцевим мешканцями, якщо вони такі непатріотичні й несвідомі, якщо там панує залякування. Прагнення повернути стару назву або дати іншу передусім свідчить, що земляки не шанують героя, що захищав їхню землю від московських загарбників на Сході України. Або бояться. Кого?

Історична довідка:

Село було засноване 1570 року. До 1952 року носило назву Могильне – ця історична назва пов’язана із давніми похованнями, віднайденими археологами на території села. Перейменування відбулося згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 06 грудня 1951 року «Про перейменування села Могильне і Могильненської сільської Ради депутатів трудящих Оваднівського району Волинської області» село Могильне Оваднівського району Волинської області на село Жовтневе і Могильненську сільську Раду на Жовтневу сільську Раду депутатів трудящих.
Згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 25 вересня 1958 року «Про віднесення міста Нововолинський до категорії міст обласного підпорядкування і зміни в складі деяких населених районів Волинської області» Жовтневу сільську Раду Оваднівського району передано до складу Володимир-Волинського району.

За рішенням виконавчого комітету Волинської обласної Ради депутатів трудящих від 05 серпня 1961 року № 867 «Про об’єднання, утворення і перенесення центрів деяких сільських Рад та підпорядкування населених пунктів Волинської області» по Володимир-Волинському районі об’єднано Жовтневу сільську раду з Оваднівською сільською радою з центром в селі Овадне.

Про усі вищезгадані зміни в Державному архіві Волинської області засвідчують документи: Р-6, оп.9, спр.129, арк.19; оп.16, спр.190, арк..63; спр.730, арк.134».