Бурштинова біда Північної Волині

20160523150225

Ось вже кілька років поспіль у поліських районах Волині тримає бурштинова лихоманка.

На клондайку поблизу Вовчецька, Лісового і Костюхнівки Маневицького району ‒ величезні ями, понівечені дерева, знищена природа ‒ це наслідок незаконного бізнесу, який в Україні процвітає вже десятиліттями, ‒ пише журналіст Аріна Крапка для порталу Четверта влада.

Бурштин-сирець утворюється з викопної смоли хвойних дерев. Зовнішньо камінці прозорі, напівпрозорі, а також тьмяного кольору. Використовують в усьому світі сонячне каміння для виготовлення ювелірних прикрас, у парфумерії, народній медицині та електриці.

Найбільші поклади бурштину в Україні виявлені в трьох областях ‒ Житомирській, Рівненській і Волинській. Також є поклади і в Київській області. А в стародавні часи його знаходили на території сучасної Черкащини.

І попри те, що, маючи такі запаси дорогоцінного каміння, можна наповнювати державну казну, масово бурштин-сирець видобувають нелегально, без відповідних дозволів, стихійним шляхом, за допомогою помп і лопат, при цьому знищуючи сотні гектарів земель і лісів.

Стаття 240 Кримінального кодексу України (Порушення правил охорони надр) говорить про те, що предметом злочину є надра і корисні копалини загальнодержавного значення. Бурштин належить до таких корисних копалин і за незаконний старательський видобуток за допомогою помп і лопат без офіційних дозволів карається штрафом від 5100 до 10200 гривень або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

А щодо вилучених і виявлених станків, цехів, де обробляють нелегальний бурштин, то відповідальність передбачена статею з 198 Кримінального кодексу України (придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом) ‒ карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі терміном до трьох років або позбавленням волі на той самий термін.

Передбачена законодавством і  відповідальність за порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння – стаття 214 ККУ. Тобто, ця стаття може стосуватися нелегальних скупщиків сонячного каміння. За свої неправомірні дії порушник має сплатити штраф обсягом від 5100 до 17 000 гривень або обмеженням волі на строк до двох років.

Також старателів притягують до адміністративної відповідальності за статтями 53, 53.1, 53.3 і 63 КУпАП і за пошкодження земельних ділянок та лісових насаджень, адже такий  старательський спосіб видобутку передбачає зняття ґрунту, в лісах – викорчовування дерев. Таке порушення тягне за собою накладення штрафу на громадян від 170 до 850 гривень і на посадових осіб ‒ від 340 до 1700 гривень.

Хто і як бореться із нелегальними копачами на Волині

Сьогодні клондайк у Маневицькому районі швидше нагадує покинуту територію, якби не кілька блокпостів при в’їзді до «бурштинових сіл». Однак до цього вже всі звикли. Але і провезти бурштин через ці блокпости, очевидно, можливо. Цього разу навіть авто журналістів не перевіряли. Повірили, так би мовити, на слово.

Територію охороняє приблизно 200 силовиків, громадське формування «Буг», лісова охорона, а також деякі жителі з наближених сіл.

1

Охоронці кажуть, що щодня на клондайк намагаються «прорватися» від 5 до 10 копачів. Тобто, намагаються потрапити туди, де охорони нема.

2

«Сюди прориваються по кілька людей. Але ми їх швидко відганяємо, – показує нам ями біля рейок командир взводу батальйону спецпризначення Сергій Ковальчук.

Боротьбу із цим незаконним бізнесом декларують чи не всі структури, які повинні відповідати за це. Однак ця боротьба здебільшого виглядає показово.

Нелегали і авторитети

Восени 2015 року поблизу одного з найбільших клондайків бурштину у Маневицькому районі відбулося кілька масових «навал» нелегальних копачів. Кількість старателів сягала кількох тисяч осіб. Волинська поліція неодноразово повідомляла про затримання нелегальних копачів.

Однак «затримати на місці» – не означає притягнути до відповідальності. Колишній начальник відділу розслідувань особливо важливих справ слідчого управління Національної поліції у Волинській області Юрій Клок, звільнений під час переатестації, пояснює, що тоді під час навал копачів на підставі статті 208 КПК України затриманих не було. Ця стаття передбачає затримання підозрюваних уповноваженою особою без ухвали слідчого судді або суду. (коментар надано під час перебування Ю.Клока на посаді)

«Можливо, у пресі була інформація, що затримувалися особи, але це поняття – затримання – неправильне, – пояснює Юрій Клок. – Тобто, особа доставлялася до Маневицького райвідділу. І це інформація лише про те, що вони були доставлені у відділи поліції, а потім їх відпускали. Точної кількості ми не можемо назвати. Це було близько 500 осіб, яких доставили в Маневицький райвідділ поліції. Слідчі дії проведені із 480-ма особами».

3

«Кожен звітував, що ми доставили десять, двадцять, сто, триста осіб, – провадить далі він. – І, враховуючи той хаос, який був в ці дні, не можемо сказати конкретно. Та й крім того, це дуже велике навантаження на Маневицький райвідділ, ще такого в нас ніколи не було і не знали, як правильно діяти з особами. Людей привели, допитали. Після того проводилося досудове розслідування Маневицьким райвідділом. Далі було передане в слідче управління нам. І було досудове розслідування по даних кримінальних провадженнях 21-22 вересня, 24-25 жовтня. Зараз ці два кримінальні провадження об’єднали в одне».

За словами Юрія Клока, за вказаний період було вилучено лише 7 кілограмів 15 грамів бурштину-сирцю і затримані 20 одиниць транспортних засобів. Частину повернули.

Цікаво, що фото і відеозйомка фактів, коли люди масово копали ями в лісі, є. Однак, як кажуть у слідчому відділі, цього недостатньо, аби притягнути людей до відповідальності за видобуток бурштину.

«Тому що сьогодні люди, йдучи на незаконний видобуток бурштину, юридично підковані, – пояснює пан Клок. – Вони або відмовляються давати покази, а тоді обов’язок доведення їх вини лягає повністю на досудове розслідування, або мотивують тим, що випадково опинилися в лісі, пішли збирати гриби. І працівники поліції їх затримували тому, що ніхто з них не мав документів. Із того часу, як людей доставили в райвідділ, люди знали, що говорити. На відповіді про бурштин казали, що знайшов, купив. Суди дивляться на те, що було доведено під час досудового розслідування. Але в силу непрофесійності тої самої Нацгвардії, потім, як людей вивели з місця видобутку, неможливо було встановити, в якому саме місці вони видобували. Люди викидали каміння або ховали його і казали, що «це не мій рюкзак».

Начальник Головного управління Національної поліції у Волинській області Петро Шпига зазначав, що до спланованих масових заїздів на бурштин у Маневицькі ліси причетні кримінальні авторитети Львівської, Рівненської та Волинської областей. Волинські ЗМІ пов’язали цих авторитетів зі львівським «Вовою Мордою» – Володимиром Дідухом та з волинським авторитетом Асланом.

Аби перевірити це, портал «Четверта влада» поспілкувався із Асланом Гарсієвим. Він спростував свою причетність до нелегального бурштинового видобутку. І порадив шукати в іншому напрямку.

«Слушайте, я не могу понять. Все говорят на меня. Я никогда в жизни там не был, Вообще никогда. Это кто-то специально толкает вас в другую сторону. Вы там подумайте. Можете спросить некоторых людей и вам скажут. И почему вообще пишут такие вещи? Мне очень интересно, откуда такая информация. Все знают, кто контролирует, кто копает, кто занимается. А все на Аслана и на Аслана?» ‒ переконує Аслан Гарсієв.

Однак у розмові Гарсієв згадував про свої «групіровки» та про те, що до нього приходять скаржитись жителі «бурштинових» сіл – мовляв, місцевим людям не дають копати, аби заробити якусь копійку.

«Ни Вовы Морды, ни Палицы люди не могут быть даже близко там. Вы поймите, вот полиция там стоит. А что вы думаете, что они не копают? – каже Аслан Гарсієв. – Местные мне жалуются. Я живу своей жизнью, а они мне говорят что не пускают копать. Они заработают хотя бы 50 долларов, а для села – это большие деньги. Я не ездил туда. Я не был, но люди жалуются. Ни одного человека Вовы Морды там не было, ни одного моего человека там не было. Там называют Игоря Палицу. Его людей там тоже не было. Зачем Палице это все? Так говорят, чтобы отвлечь внимание. Это люди из соседней области – с Ровенской – организовывали бунт вроде там. То есть люди, которые этим занимаются уже давно».

На жаль, з Володимиром Дідухом не вдалося поговорити, аби запитати про причетність до волинського бурштину. Спробували розшукати контакти Володимира Дідуха у колег із газети «Експрес», адже там було опубліковане його інтерв’ю про фінансування «Свободи». Однак його контактів у журналістів не виявилось. Портал «Четверта влада» готовий опублікувати позицію Дідуха, якщо він захоче її висловити.

Аслан Гарсієв говорить про людей з інших областей, а у волинському ток-шоу «Протилежний погляд» колишній депутат облради Олександр Свирида каже, що контролюють бурштин Пупс і Пірат. Пупс – це нардеп 7-го скликання, «свободівець» Ігор Кривецький, а Пірат ‒ Віктор Олійник із Житомирщини.

4

Про діяльність Віктора Олійника нам вдалося знайти інформацію на сайті видання «Житомир. інфо». В одному із матеріалів на фото видно, як він в головному уборі «Корупція стоп» виступає проти призначення на посаду очільника управління Держгеокадастру в Житомирській області. Громадський активіст Олександр Ніколайчук з Олевська, який веде активну боротьбу проти незаконного видобутку, підтвердив, що на фото таки Олійник на прізвисько Пірат. Також Олександр Ніколайчук зазначив, що цю місцеву організацію «Корупція стоп» фінансує Олійник. Це не всеукраїнська організація, про яку всі знають. Контактів до самого Олійника знайти не вдалося. Так як і сторінки у соцмережах відповідної організації чи сайту.

«Зазвичай їх діяльність зводиться до підтримки так званих акцій ‒ звезення бурштинокопачів, наприклад», – зазначив пан Ніколайчук.

Позицію Ігоря Кривецького «Четвертій владі» повідомила прес-служба «Свободи».

«Ігор Кривецький не має ніякого відношення до кришування чи видобутку бурштину та до масових заїздів на територію Волині. Це маячня, яку незрозуміло для чого поширюють», – прокоментували слова волинського екс-депутата облради у прес-службі ВО «Свобода» у Львові.

В СБУ, прокуратурі і поліції «бурштинові» справи приховують?

І поки у кримінальному світі авторитети говорять про причетність один одного, тим часом правоохоронні органи майже одночасно повідомляли про одні і ті ж випадки і рапортували про роботу з протизаконним бурштиновим бізнесом.

Наприкінці грудня 2015 року поблизу Луцька в селі Маяки Служба безпеки України викрила підпільний цех з обробки бурштину, напередодні там затримали угруповання, яке займалося видобутком, скупкою та контрабандою бурштину. У них правоохоронці вилучили 21 кілограм 72 грами дорогоцінного каменю.

5

За оцінками експертів, вартість вилученого сонячного каміння на «чорному ринку» перевищує три мільйони гривень. Правоохоронці також конфіскували п’ять автомобілів та понад 400 тисяч гривень.

В управлінні СБУ повідомили, що «…по вказаному факту розпочато кримінальне провадження. Разом з тим, на даний час розголошувати відомості та надавати будь-які копії є неможливим, оскільки на даному етапі розголошення таких даних може негативно вплинути на подальший хід розслідування».

На сайті єдиного державного реєстру судових рішень є інформація про ухвалу суду щодо доступу до автомобілів, в яких був вилучений бурштин-сирець. Згідно цієї ухвали, суд надав доступ до огляду автомобілів.

Важливо додати, що в той день, за інформацією СБУ, нікого не затримували. Люди були лише запрошені для свідчень, а потім поїхали додому.

Ще один підпільний цех викрили і в Луцьку на вулиці Ціолковського в листопаді 2015 року. Про це повідомляла прес-служби прокуратури Волині та поліції. Тоді вилучили 2 кг бурштину-сирцю, а також устаткування.

В управлінні Національної поліції повідомили, що відомості за вказаним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. На даний час досудове розслідування триває, вживаються всі необхідні слідчі (розшукові) дії з метою встановлення всіх обставин скоєного кримінального правопорушення.

Однак головний волинський поліцейський Петро Шпига має сумніви у подальшому розвитку такої справи:

«Наразі ми не можемо розголошувати ніяку інформацію. Слідство триває. Але поки що можу сказати, що там є кілька моментів, зокрема, неможливо встановити, чи це був справді незаконний бурштин чи ні. Про те, що справу можуть закрити, я стверджувати не можу», – зазначив він.

Тобто спочатку правоохоронці повідомляють про затримання та боротьбу із нелегальним видобутком сонячного каменю, а потім кажуть, що потрібно довести – що це каміння незаконне.

Про боротьбу із нелегальним бізнесом повідомляла і Державна фіскальна служба – викрила 10 вересня 2015 року підпільний цех і вилучила близько 13 кг сонячного каміння. Фіскали повідомили, що це кримінальне провадження разом з вилученим бурштином направлено за підслідністю до слідчого відділу Луцького МВ УМВС.

Як бачимо, «бурштинові розбори» цих структур закінчуються на рівні публічних дій та анонсів у ЗМІ. А всі деталі таких справ ховаються за «таємницею слідства».

«Де закон про «бурштинові» станки?»

Ті, кого ловлять з бурштином, мають свої легенди. Порталу «Четверта влада» вдалося поспілкуватися з власником підпільного цеху у Маяках. Власник цеху Анатолій Мельничук не заперечує його існування. І навіть пояснює, яким чином бурштин у нього опинився. Він має зовсім інші погляди на такий бізнес та його законність:

«Де є закон український, що я не можу мати той станок, тих триста чи чотириста шариків. Є такий закон? Нема такого закону, – каже чоловік. – Вони приїхали, почали робити обшуки, повністю екіпіровані. З того краю, де видобувають бурштин, в мене є знайомі. Я їм колись гроші позичав. І вони мені привезли мішок отого сміття і кажуть, що навибираєш собі що захочеш. Дружині, дочкам зробиш сережки. В мене син малює гарно. Він картину хотів робити. Це особисто наша сімейна справа, в яку ніхто не має втручатися. Якби я його купляв, робив, продавав. Або скупляв, як його скупляють, то це друге питання, а то вони там знайшли і роздувають, що забрали в мене на півтора мільйона Яких там півтора мільйона? Там 15 тисяч гривень не буде».

6

Чоловік каже, що на базі в нього залишилися станки для роботи: «Я там планую далі продовжувати роботу. Там шліфують скло, метал і бурштин в цьому числі».

7

Тому насправді в історіях з «бурштиновими цехами» зрозуміло одне: їх наче і викривають, але до відповідальності нікого не притягують. Натомість посилаються на недосконале законодавство.

Окрім того, Анатолій Мельничук переконує, що такі станки можна легко придбати в інтернеті. В соціальній мережі «ВКонтакті» є ряд спільнот, де продають-купують сонячне каміння. Є там і пропозиції купити або продати прилади для його обробки.

Одна з найцікавіших пропозицій – оголошення про виготовлення приладів для обробки бурштину ‒ «Костопільська майстерня з виготовлення приладів для обробки бурштину». За посиланням можна знайти фото приладів, а також номер телефону, за яким можна замовити прилад.

8

9

10

У цій спільноті є безліч інформації про купівлю-продаж сонячного каміння. Це пропозиції від людей, які проживають не лише в Україні, а й за її межами. З одним із ймовірних «скупщиків» бурштину ми поспілкувалися.

Чоловік, який представився «скупщиком» сказав, що бурштин у Маневицькому районі не дуже якісний. Спитав яка фракція, скільки його і т.д. Після того, як ми відповіли йому, що фракція, 3 кг, шари мінус, відмовився, мовляв, що зараз такий товар не треба. Можливо, ситуація зміниться через тиждень.

Окрім того, чоловік повідомив, що вони безпосередньо працюють на Китай, але яким чином це відбувається, не розповів. Написав, що за таку інформацію йому платять 1000 доларів. Шари його не цікавлять, а бурштин-сирець він купує на клондайку.

11

Ситуація з незаконним видобуток контрольована – волинська влада

І попри те, що маємо глухі кути у розслідуваннях «бурштинових» справ, у Волинській облдержадміністрації переконують: ситуацію з масовими заїздами копачів та нелегальним видобутком сонячного каміння на Волині вдалося стримати.

Голова Волинської ОДА Володимир Гунчик стверджує, що весь процес на себе взяли спільними діями всі – від силовиків і до місцевих активістів.

«Це питання є на порядку денному Ради оборони. І поки ситуація в сусідній області складна, нам вдалося цього уникнути. Поки що розробляються деякі зміни, які будуть внесені в законодавство. Я особисто за те, аби в Україні створити «бурштиновий» ринок, тому що по факту в нас його немає. Я ініціював те і закликав людей об’єднуватися в громади, щоб видобувати сонячне каміння легально», ‒ каже Володимир Гунчик.

«Там треба уточнити питання з документами. І все буде. В першу чергу я відстоюватиму питання місцевих людей. І питання, щоб все відбувалося законно», ‒ резюмує Володимир Гунчик.

Натомість голова Волинської облради Ігор Палиця про товариства та фірми нічого не говорить. Навпаки – він уже пролобіював питання створення комунального підприємства. А 19 травня «Волиньприродресурсу» вже й надали у користування 20 тисяч гектарів у Маневицькому районі для геологорозвідки бурштину.

Тим часом тимчасово виконуючий обов’язки керівника підприємства Веніамін Туз у коментарі «Четвертій владі» заявив, що йдеться навіть не про 20 тисяч га землі, де є поклади бурштину, а про 50 тисяч га. Тобто, йдеться і про Маневицький район, і про Любешівський, Камінь-Каширський та Ратнівський.

«Взагалі ми хочемо дослідити геологічну будову. І, повірте, якщо здогади підтвердяться, то Волинь стане дуже заможною», ‒ зазначив він.

Не всі депутати погодилися і підтримали голову облради. «Таке враження, що ми маємо підтримати це рішення вже і зараз. Ми не бачили документів. І не знаємо, за що голосувати», ‒ зазначив під час обговорення депутат Костянтин Зінкевич. В дискусію вступила і депутатка Людмила Кирда. Вона запевняла, що спочатку потрібно поїхати до людей і спитати тих, хто там живе, а вже потім надавати дозвіл на користування надрами. Ігор Палиця же відповів, що навіть Юлія Тимошенко підтримала його, бо це все буде для громади Волині.

«Я щойно розмовляв з Юлією Володимирівною. І вона спитала, чи це буде для людей. Я відповів, що так. А ви тут проти», ‒ звернувся він до Кирди.

Це перше в «бурштиновій» історії Волині рішення, коли депутати більшістю голосів погодили надання надр у користування. Однак це рішення є формальним, тому що жодного дозволу не отримали від Державної служби геології і надр, Мінприроди та інших структур. «Ми вже маємо мати мандат, аби їхати з цим до Києва і вимагати, щоб ми розпоряджалися тим, що є на нашій землі», ‒ заявив Ігор Палиця.

Селяни «бурштинових» сіл не поділяють таку думку волинської влади. І поки більшість з них заробляє, видобуваючи бурштин в Рівненській області, вони готуються до того, що незабаром зможуть це робити і на території Волині:

«Настрої в людей такі, що вони кажуть, нема чого чекати. І готуються до того, що зайдуть сюди. Не знаю, до чого це призведе. Боюсь, аби біди не було. А все через те, що важко людям повірити тим, що приїжджають, обіцяють, бо обіцянками все закінчується», – каже житель села Вовчецьк Анатолій Максимчук.

Селяни підозрюють, що силовики та активісти, які охороняють клондайк, теж копають бурштин. Бо свіжі ями, мовляв, з’являються. А якщо людям не дозволяють копати, то питання про те, звідки вони беруться, залишається відкритим. Натомість силовики пояснюють, що перебуватимуть у волинських лісах до службового розпорядження. А про звинувачення селян кажуть так: не встигаємо зафіксувати вчасно всі спроби людей копати бурштин, тому й такі думки виникають.