Львів’янин шокований халатністю луцьких лікарів

likar_habarnyk_2

Волинських лікарів звинувачують у халатному ставленні до пацієнтів.

Про це інформує ZIK.

Львів’янин Назар Шала у справах поїхав на Волинь. Та вже під час відрядження, у Луцьку, чоловіку стало погано.

«Уже в Луцьку я відчув гострі болі у животі. Лікарі швидкої допомоги мені зробили укол «но-шпи» і сказали дочекатись до ранку. І якщо біль мине, то значить, що це не апендицит», – пригадує постраждалий пацієнт.

Оскільки Назар – немісцевий, лікарі не захотіли одразу ж госпіталізувати пацієнта та провести ретельніше обстеження. Проте вночі чоловіку стало набагато гірше. І вже друга карета швидкої таки доправила хворого у медзаклад.

У Луцькій міській клінічній лікарні чоловіку близько трьох годин встановлювали діагноз. Пришвидшити цей процес, переконує Назар, допомогли гроші. Чоловіка попросили заплатити стандартний внесок у розмірі 250 гривень за те, що він немісцевий і не має прописки.

Після болісних та тривалих обстежень чоловіку встановили діагноз «запалення апендициту» та відправили на операцію.

Проте вже на другий день після хірургічного втручання Назару стало ще гірше. Лікар пояснив це тим, що це звичний процес після такої операції. Та вже згодом температура тіла у чоловіка піднялася до 40 градусів.

«Лікар ніяк не пояснював мій стан, не цікавився мною, адже вже закінчив свою роботу і пішов додому. Вся допомога, яка мені надавалася, це тільки уколи анальгіну», – запевнив Назар Шала.

Упродовж чотирьох днів у чоловіка трималася висока температура. І тільки після погіршення його стану на огляд до хворого зібралася медкомісія. Після розкриття рани, хірурги виявили сильне запалення та нагноєння. Відтак, операцію довелося проводити вдруге.

Унаслідок таких післяопераційних ускладнень, чоловік тепер страждає від систематичного нагноєння внутрішніх швів та болю у животі. І щоб полегшити спазми, Назар змушений носити спеціальний бандаж та завжди бути готовим до того, що ускладнення виникнуть знову.

Шала переконаний, що ускладнення виникли через те, що лікар після операції майже не навідувався до пацієнта та не перевіряв його стан. Це підтверджує і сусід Назара по палаті – Василь. Чоловік вважає, що лікар не був задоволений грошовою подякою, тому так байдуже ставився до пацієнта.

Натомість практика фіксованих благодійних внесків, яка так поширена у луцькому медзакладі, за словами правозахисників, є незаконною.

«Якщо у лікарні вимагають вносити благодійний внесок, то за це вже можна притягти до кримінальної відповідальності. У такому випадку пацієнти повинні звертатися до Національної поліції», – порадив адвокат Назар Олексюк.

Юрист нагадує, що Конституцією України в державі передбачено безоплатну медицину. Тому здійснення внесків пацієнтів має ознаки неправомірної вигоди з боку медустанови. До того ж, незаконною є і відмова медика лікувати людину, яка не має відповідної реєстрації.

Своєю чергою, головний лікар відкинула закиди щодо байдужості свого колеги, який оперував Назара Шалу, і пояснила, що операція на апендициті часто має ускладнення, що і сталося у цьому випадку.

«Апендицит, на перший погляд, здається простим захворюванням, але може спричиняти дуже багато ускладнень. Це і сталося у випадку з пацієнтом Назаром Шалою. Ускладнення могли виникнути як через недотримання стерильність під час операції, так і через особливості організму», – прокоментувала головний лікар Луцької міської клінічної лікарні Лариса Духневич.

Що ж до благодійних внесків, то Лариса Духневич пояснює, що добровільні подяки, які збирають медсестри лікарні, одразу ж фіксуються у документах, а потім передаються до так званої муніципальної каси.

Муніципальна каса – це благодійна організація, заснована для збору грошей. На її чолі стоїть екс-начальник управління охорони здоров’я Луцької міської ради Федір Кошель.

Муніципальна каса має свій банківський рахунок, на який лікарні вносять зібрані кошти. Щоб отримати доступ до грошей, медзаклад має звернутися у благодійну організую і просити про виділення певної суми.

Так, луцькі лікарі не приховують наявності благодійних внесків, без яких їхній медичний заклад не працював би так успішно. Натомість навіть така офіційна й прозора на перший погляд діяльність, переконані юристи, має протиправний характер.

«У цьому випадку слід проводити розслідування та з’ясовувати, що це за бухгалтерія, що це за кошти, звідки вони надходять та куди витрачаються. Адже така практика, фактично, є псевдогосподарською діяльність, яка містить ознаки корупційних діянь. Це є фінансовими потоками в обхід бюджетних асигнувань медичної галузі. Тому подібний факт повинен бути предметом розслідування Національної поліції», – зазначив адвокат Назар Олексюк.