Ігор Гузь – про шахти, митницю та благодійні фонди

Народний депутат Ігор Гузь, який обирався до Верховної Ради від округу №19, розповів про впізнаваність на окрузі, благодійний фонд “Прибужжя”, уряд Гройсмана та добудову шахти №10 у Нововолинську.

Про це та інше йшла мова в інтерв’ю інтернет-виданню ВолиньPost.

Не так давно, ми проводили опитування на вашому окрузі і нам дуже мало людей підтвердили, що знають нардепа Гузя. Чому так?

Я вважаю, що в моєму виборчому окрузі достатня кількість виборців знають про роботу депутата. Очевидно, щоб ти не робив, буде якась частина, яка буде казати що нічого не знає, бо ти до них не достукався, не читають газети, не дивляться телебачення і так далі. Я, до речі, замовив опитування по своєму виборчому округу від центру Разумкова і щоб я не помилився, близько 60% знають народного депутата Ігоря Гузя. Ну очевидно частина не ходить на вибори, не слідкує за ситуацією.

Я достатньо багато приймаю участь у різних телеефірах на центральних каналах, люди дивляться, людям це цікаво, тому що це їхній депутат, їхній представник, що він думає і так далі. Фактично, за ці півтора роки я об’їхав кожне село, хто хотів прийти — той прийшов, в місцевій пресі є публікації. Я відкритий. Вважаю, що це нормально. Все одно будуть люди, які б хотіли б щоб до них особисто депутат прийшов, руку їм подав. Але цієї весни і влітку я буду зустрічатися в дворах з людьми, і це напевно привідкриє двері для тих виборців, які не слідкують за моєю діяльністю. Я думаю суб’єктивно, що в плані поінформованості моя команда робить достатньо багато.

Здається, у вас немає благодійного фонду, який би робив вам рекламу.

Є. Він створений після виборів. Називається “Прибужжя”. Ми робимо різні акції. Не такі масштабні, як у колег, які вкладають десятки мільйонів. В нас є різного роду програми, але фонд фінансується за рахунок місцевих підприємців, тих людей, які мені готові допомагати. Різні ми речі втілюємо, але остання, найбільш цікава, як на мене, це гранти, які ми видали в сумі 100 тисяч гривень для шести мікропроектів. В нас буде дофінансування місцевих ініціатив і вони вже фактично втілюються. Це дитячі майданчики, різні інші моменти і так далі.

Давайте поговоримо про новий уряд Гройсмана. Там змінили багато міністрів. Зокрема, тепер є новий Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик. Чи знаєте як він працює, чи співпрацювали із ним? Чого очікувати нам від нового Міністра?

Ігор Насалик депутат не одного скликання. Він вперше обирався у 2002 році. Він мій колега, тому тут буде простіше ніж з Демчишиним (Володимир Демчишин до квітня 2016 року очолював Міністерство енергетики та вугільної промисловості — ред.). Вн був заступникогм голови паливно-енергетичного комітету Верховної Ради. До останнього моменту він був мером Калуша, двічі, балотувався на мера Івано-Франківська, але програв. Я цю людину знаю. Він є спеціалістом в паливно-енергетичній сфері, тому що він довго працює в цій тематиці, тому що в нього і бізнес в свій час був пов’язаний із цим. Що очікувати… Наразі ще такої предметної розмови не було, адже зараз міністри проходять етап формування команд, заступників, апарату і так далі, тому вважаю, що в ці два тижні їм потрібно дати сформувати ці команди і вже після Великодня дати працювати. Але заява була така, що він готовий дофінансовувати будівництво 10-ї шахти і готовий переглянути питання закриття шахт в Нововолинську.

Заявка така була, тому що фактично в четвер ми обрали Уряд а в п’ятницю вони прийшли на день уряду до Парламенту, я запросив його до Нововолинська і він пообіцяв, що найближчим часом приїде. Я не хотів би говорити бравурно, що вже все вирішено, що цей міністр привезе мільярди для спасіння нововолинських шахт, але я сподіваюся на плідну співпрацю. Сподіваюся, що вже в травні він приїде до Нововолинська, ми йому покажемо все — і 10-ту шахту, і зустрічі відбудуться с профспілками, з керівниками “Волиньвугілля”.

Ситуація критична. Якщо зараз не боячись наслідків її не вирішувати, то буде катастрофа. Бо фактично на третину, або можу й на 40% зменшився видобуток вугілля в порівнянні з минулим роком, іде скорочення… Крім того, те, що структура Ахметова ДТЕК не беруть наше вугілля, тому тут треба чітке, швидке хірургічне втручання. Я надіюь, що воно буде з боку міністра.

На 10 шахту виділили 100 мільйонів, але за словами міського голови Віктора Сапожнікова, ці кошти це тільки підтримка життєдіяльності шахти. Як буде далі?

По десятій шахті було три варіанти. Песимістичний — це якби ми взагалі не отримали фінансування і довелося би шахту консервувати. Реалістичний — те, що ми виділили рішення Парламенту 100 мільйонів гривень, які дозволять платити зарплату і продовжувати певні невеликі роботи. Є оптимістичний варіант. Це коли нам вдасться вибити ті кошти, які потрібно для добудови сто відсоткової. Це від 800 мільйонів до 1 мільярд 300. Реалістичний план виконано. 100 мільйонів є. Тепер спільно з Гройсманом ми повинні знайти ті ресурси, щоб її добудувати. Бо ж 1-ша і 9-та шахта, хто б там що не говорив, на межі закриття. “Бужанська” ще може підпрацьовувати, вона має певний потенціал, але невеликий. Тому основна і єдина перспектива — це 10-та шахта. І далі вже будемо дивитися наскільки новий Уряд і міністри будуть готові підтримувати ці шахти.

Знову ж таки, показники такі, що 10-та шахта може бути самоокупною. Бо ж там є близько 37 мільйонів тон покладів вугілля, але стоїть питання ціни, збуту, скорочення апарату. Апарат занадто великий для ДП “Волиньвугілля”, про це всі говорять але його ніхто не скорочує. Там треба провести реальні менеджерські кроки.

А хто гальмує цей процес? Кому це на руку?

Чесно скажу, на мою думку Міністр Демчишин не був готовий до таких дій, до оптимізації, ну і мені здається, що керівникам “Волиньвугілля”, які постійно змінюються невигідно скорочувати цей розбухлий апарат. Там треба жорсткий менеджер, який розуміє, що все не просто валиться, а воно вже обвалилося, і який би зміг знайти щось відрізати, щось скомплектувати, щось перекваліфікувати. Я сподіваюся, що Насалик буде таким менеджером.

Чому все ж Ахметов не хоче брати наше вугілля?

До січня 2015-го року коли структури ДТЕК (це електростанції “Бурштин”, “Добротвір”) не брали наше вугілля. Потім почали брати, а останні кілька місяців знову припинили. Це приватні підприємства, вони можуть брати наше вугілля, можуть не брати. Вони можуть брати вугілля, можуть не брати. Я думаю, що одним із завдань нового уряду і Гройсмана, щоб Ахметов і його менеджери дозволили брати наше вугілля, тому що зараз вони беруть вугілля з власних шахт. В них є в Павлограді Дніпропетровської області величезна шахта, яка дає вугілля і його звідти везуть. Ми не можемо його змусити, це треба переконувати на найвищому рівні. Я сподіваюсь, що ми це зможемо зробити. Наші об’єми не такі великі, але нам треба збут.

На Волині певні громадські організації пікетують митницю. Вашої позиції щодо цього ще не було. Кого ви підтримуєте?

Коли був момент, що хотіли призначити керівником митниці Романа Микитюка, який був в “Партії Регіонів” і був людиною системи, я звичайно тоді виступив категорично проти. Коли призначили людей, які не були пов’язані з політичною структурою Януковича, той самий Мацібора. З Шавлаком я не знайомий. Наразі я не вникаю в ситуацію, не розбираюся у ній.

Але я б робив ситуацію з митницею на декілька пунктів.

Перший пункт пов’язаний не з кадрами, а з тим, що нам робити з митними постами. Я робив брифінг на тему пропускної спроможності. Тобто оці кілометрові черги, ці 9-12 годин, щоб перетнути кордон — це катастрофа. І у зв’язку з тим, що ЄС дав сигнал про безвізовий режим, люди поїдуть до Європи. Тому треба зараз думати про те як це зробити. Як збільшувати пропускну спроможність митних постів Устилуг, Ягодин. Це перший блок питань, які треба вирішувати керівнику митниці і Насірову. На жаль, їх ніхто не вирішує. На митний пост Устилуг Європейський союз дав більше 6-ти мільйонів євро на ремонтні роботи, на, фактично, перезавантаження цього митного посту. Тому, що коли ти заїжджаєш з нашої сторони це просто жах. Тепер що стосується кадрової політики пана Насірова. Вона неприглядна. Я погоджуюся з тими людьми, які кажуть, що неможливо працювати, якщо за рік чотири керівники змінилося. І кожен приходить, приводить свою команду, проводить реорганізацію, звільняє і так далі. Я переконаний, що дуже важко знайти “святих” митників, але навіть прості люди розуміють, що має бути якась стабільність.

Третій момент. В цьому конфлікті я, чесно кажучи, спостерігаю. Я не можу зрозуміти хто за що. Розумію, що є десь підводні течії і я бачу там руку Романа Микитюка, хоча про це відкрито не говорять, але я вважаю, що не моє завдання втручатися в цю ситуацію. Я не хочу втручатися, але мене турбує інше і про це Гройсман сказав: як нам реформувати митницю і митні кадри. Бо якщо ми сьогодні активно обговорюємо поліцію і ми бачимо там процеси, ми активно говоримо про прокуратуру — там нема процесів. Говоримо про митницю — там так само нема реформ. Тобто треба думати, що з цим робити. Була заявка в свій час Арсенія Яценюка про те, щоб ввести управління зовнішніх структур, англійських зокрема, щоб навести порядок. Це була цікава думка, проте, на жаль, нічого не пішло в цьому контексті. Люди були налякані, я не буду приховувати, що десятки тисяч з них заробляють собі на життя мілким бізнесом коли вони щось везуть за кордон.

Доречі, ви знаєте, що переважна більшість цих людей не є контрабандистами. Вони мають мінімум той який є для того щоб перетнути кордон і щось везти з собою. Контрабандисти це ті, хто везуть фурами і заробляють на цьому мільйони. Тому треба система. Я бачу, що Насіров, який більше року керує митницею і безпосередньо фіскальною службою не здатен до реформ. Тому підтримую думку, що пані Южаніна, яка сьогодні очолює комітет повинна очолити митницю, державну фіскальну службу і можливо вона там наведе порядок. Тим більше, Гройман недавно заявив, що буде прискіпливо ставитися до цієї ситуації.

Тобто я бачу цю проблему не тільки в призмі Шавлак-не Шавлак чи новий Мацібора чи ще хтось. Це питання комплексне і воно потребує комплексного вирішення. Так само як із шахтами. Його не можна вирішити помінявши керівника, тому що не міняється система. Всі знають, що є колєйка, де ти чекаєш 6 годин, якщо даєш 300 гривень — ти проїжджаєш повз і багато інших зловживань, які є і всі про це знають. Знову ж таки, правоохоронні органи з цим не працюють і має бути якась система, яка потрошки почне шию скручувати цій корупції. Її немає, цієї системи.

Я думаю, що за всіма цими протестами стоять волохаті руки і вуха чиїсь. Їх видно. Але ніхто не може заборонити цим людям відстоювати свої моменти навіть за 100 гривень. Коли я прочитав про ці речі в ЗМІ. Ну і що що прийшов новий керівник і привів своїх людей з Чернігова. Така практика була і раніше. Прийшла людина і сказала, що на цих, на цих і на цих посадах, де вже була система відпрацьована, будуть інші люди. Комусь це не сподобалося і почалися такі процеси.