У Волинській ОДА пояснили, чому «засекретили» «почесні» пенсії

гроші

У Волинській обласній державній адміністрації пояснили, чому не публікують списки громадян, які отримали пенсії «за особливі заслуги перед Україною».

Про це йдеться у публікації на сайті ОДА.

Нагадаємо, 10 травня громадський активіст Михайло Шелеп висловив подивування з того, що списки отримувачів пенсії не публікують. «…у пункті 3-му статті 5-ї Закону України «Про захист персональних даних» сказано, що дані про фізосіб, які отримують бюджетні кошти, не належать до інформації з обмеженим доступом», – вказує він.

На сайті ОДА опублікували велику за обсягом відповідь з перерахуванням кільканадцяти пунктів нормативних актів, законів і Конституції України, яку підсумували словами: «Керуючись принципом «заборонено все, що не дозволено законом чи Конституцією» (дозвільний принцип), обласна державна адміністрація не може розголошувати інформацію про персональні дані без згоди згаданих вище  осіб».

Публікуємо відповідь ОДА без змін і правок: 

«Частина 2 статті Конституції України визначає, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012 (далі-Рішення КСУ) у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України, до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження. КСУ в абзаці першому пункту 1 резулятивної частини Рішення від 30 жовтня 1997 року №5-зп відніс до конфіденційної інформації про фізичну особу, крім вказаної, ще й відомості про її майновий стан та інші персональні дані.

Рішенням КСУ визначено, що Конституційний Суд України, даючи офіційне тлумачення частин першої, другої статті 32 Конституції України, вважає, що інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) – це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, матеріальний стан, адреса, дата та місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім’ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися та відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно повноважень особою, яка займає посаду, пов’язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Така інформація про фізичну особу та членів її сім’ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за її згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що збирання, зберігання, використання та поширення державою, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням в її особисте та сімейне життя, яке допускається винятково у визначених законом випадках і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Частина 2 статті 14 Закону України «Про захист персональних даних» вносить уточнення стосовно поширення персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Разом з цим, згідно ст. 20 Закону України «Про інформацію», відповідно до якої, за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Ст. 21 цього ж Закону передбачає, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною інформацією закон визначає інформацію про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про захист персональних даних» інформація про фізичну особу (персональні дані) ˗ відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження.

ч.3 ст. 296 Цивільного кодексу України передбачає використання імені фізичної особи з метою висвітлення її діяльності або діяльності організації, в якій вона працює чи навчається, що ґрунтується на відповідних документах (звіти, стенограми, протоколи, аудіо-, відеозаписи, архівні матеріали тощо), допускається без її згоди.

Оскільки інформація про особу є приватною інформацією, то може бути розголошена виключно після згоди особи, якої вона стосується або у випадках, прямо передбачених законом. Така згода особами, яким було встановлено пенсії за особливі заслуги перед Україною, не надавалась.

Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 19. Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись принципом «заборонено все, що не дозволено законом чи Конституцією» (дозвільний принцип), обласна державна адміністрація не може розголошувати інформацію про персональні дані без згоди згаданих вище  осіб».