У Луцьку відкрили дошку Герою Олександру Сивому

На Луцькому базовому медичному коледжі з’явилася пам’ятна меморіальна дошка її випускнику – героєві російсько-української війни Олександру Сивому. 

Відкриття відбулося 5 травня, – пише Волинська газета.

На відкриття зібралися його бойові побратими, викладачі та студенти коледжу. Багато хто знав цього патріота особисто. Прийшла і двоюрідна сестра Марія. Священослужителі Луцького кафедрального Свято-Троїцького собору освятили дошку, а дощ, що цього весняного сонячного дня, забіг до пам’ятного місця, дав якийсь високий знак усьому чесному товариству.

Автор меморіальної дошки Михайло Шумський розповів, що йому непросто було закарбувати у бронзі образ молодого воїна-медбрата.

“Досі доводилося створювати скульптури і пам’ятні дошки старшим людям, а тут зовсім молодий чоловік. Намагався передати через барельєф його характер і риси обличчя. Створив сім варіантів. Коли стали зважувати, на якому зупинитися, вибрали цей”, – мовив він.

Нагадаємо, рядовий, фельдшер медичного пункту роти «Світязь» Олександр Сивий брав участь у боях за Іловайськ. Очевидці згадують, що під час однієї з російсько-терористичних атак заспівав «Лента за лентою», хлопці ожили духом і відбили ворожу атаку. Він пройшов випробування фронтовими буднями і боями, а загинув, повіривши російським зайдам, що вони дадуть зелений коридор українським військовикам, які опинилися в Іловайському котлі, відтак з усіх боків розстріляли мирну колону українських патріотів. У «зеленому коридорі»… 29 серпня 2014-го. Сталось це поміж селами Новокатеринівка та Горбатенко.

Довгий час, втім, вважалося, що він живий, перебуває у полоні. 2 вересня 2014-го тіла 88 полеглих доставили у запорізький морг, Олександр був тимчасово похований на цвинтарі Запоріжжя як невпізнаний герой. Опізнали його за тестами ДНК.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни Олександра Анатолієвича Сивого нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (9.4.2015, посмертно).

Похований в Луцьку.

Двоюрідна сестра Марія, що також прийшла до цієї Луцької стіни української жалоби (тут є також меморіальна дошка українським патріотам УПА, котрих енкаведисти скарали на Різдво 1945 р.), крізь сльози заледве може говорити.

Майбутні медики ж за рішенням директора коледжу Аліси Хмількової зібрали квіти, щоб частину із них відвезти на могилу героя.